Бухгалтерський прибуток, відповідно до п. 5 МСБО 12, – це прибуток або збиток за період до вирахування податкових витрат. [6]

Податкові витрати (податковий дохід) підприємства по податках на прибуток за звітний період складаються з поточного податку на прибуток, скоректованого на відстрочені податки на прибуток. Згідно з Інструкцією про застосування плану рахунків нарахована сума податку на прибуток відображається за дебетом рахунку 98, а за кредитом, відбувається її включення до фінансових результатів. Також згідно неї рахунок 98 «Податки на прибуток» має такі субрахунки:

981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності»

982 «Податки на прибуток від надзвичайних подій»

На субрахунку 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» ведеться облік суми витрат з податку на прибуток від звичайної діяльності. На цьому субрахунку також ведеться облік відрахувань до Державного бюджету України від доходів за державними грошовими лотереями і податку на доходи від страхової діяльності. Сума податку на прибуток від звичайної діяльності визначається й відображається на цьому субрахунку без зменшення на суму зменшення податку на прибуток, внаслідок обчислення податку на прибуток від алгебраїчної суми прибутку від звичайної діяльності та збитку від надзвичайних подій (згорнутий результат).

На субрахунку 982 «Податки на прибуток від надзвичайних подій» ведеться облік нарахованої суми витрат з податку на прибуток від надзвичайних подій.

Облік зобов’язання з податку на прибуток ведеться на субрахунку 641. Так, в Інструкції про застосування плану рахунків зазначено, що на субрахунку 641 «Розрахунки за податками» ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість інші податки).

Нарахування поточного податку на прибуток відображається в обліку записами:

Дт рахунку 98 «Витрати по податку на прибуток»

Кт рахунку 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Податок на прибуток, що підлягає сплаті».

Сплата податку на прибуток до бюджету відображається в обліку наступними записами:

Дт рахунку 641 «Податок на прибуток, що підлягає сплаті»

Кт рахунку 311 «Поточний рахунок в національній валюті» (301 «Каса в національній валюті»)

Найчастіше використовують два методи узгодження даних щодо податку на прибуток, витрат з податку на прибуток і тимчасових різниць. Один з них базується на звіті про фінансові результати, є досить легким у застосуванні. Алгоритм розрахунку щодо податку на прибуток методом за звітом про фінансові результати подано на рисунку 2.1.

Відповідно до пункту В.2 МСБО 12 метод зобов’язань за звітом про прибутки та збитки забороняється до застосування, оскільки він передбачає визначення різниць у часі. Різницями в часі визнавалися різниці між оподаткованим та обліковим прибутками, які виникають в одному періоді і сторнуються в одному або кількох наступних періодах. Цей метод було замінено методом зобов’язань за балансом (рис. 2.2), який передбачає визначення тимчасових різниць і поділ їх на дві категорії: оподатковувані та такі, що не підлягають оподаткуванню, обрахувати відстрочені податкові зобов’язання, визначивши податковий ефект сукупних оподатковуваних тимчасових різниць, застосовуючи відповідні податкові ставки і у такий же спосіб обрахувати відстрочені податкові активи, застосовуючи відповідні податкові ставки до тимчасових різниць, які підлягають оподаткуванню.

Рис. 2.1 – Алгоритм розрахунку податку на прибуток за методом Звіту про фінансові результати

Прибуток до оподаткування (податкова декларація) | = | Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (р.170 Звіту про фінансові результати) | + | Тимчасові різниці що підлягають оподаткуванню | - | Тимчасові різниці що підлягають вирахуванню

Рис. 2.2 – Алгоритм розрахунку податку на прибуток за методом на основі Балансу

Як правило, прибуток, розрахований за даними бухгалтерського обліку, не дорівнює сумі оподатковуваного прибутку за той же звітний період, тому що оподатковуваний прибуток розраховується відповідно до податкових законів і правил, у той час як бухгалтерський прибуток визначається відповідно до загальноприйнятих бухгалтерських принципів. На біду, податкові правила і бухгалтерські принципи не збігаються.

Різниці між оподатковуваним і бухгалтерським прибутком можуть бути тимчасові, чи ж так звані «постійні різниці».

В діяльності підприємств можуть бути ситуації, коли внаслідок використання податкового правила «першої події», різних методів і норм нарахування амортизації тощо обліковий прибуток буде більший (менший) за податковий прибуток. Це обумовлено тим, що витрати за даними бухгалтерського обліку тимчасово можуть бути менші (більші) за валові витрати; або дохід за даними бухгалтерського обліку тимчасово більший (менший) від податкового валового доходу. Таким чином, мають місце тимчасові різниці, які є різницями між оцінкою активу або зобов’язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов’язання відповідно.

Відповідно до П(С)БО17 «Податок на прибуток» тимчасові різниці бувають двох видів (див. рис. 2.3):

Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню – тимчасова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах. [11]

Вона характеризує перевищення податкового прибутку над обліковим прибутком звітного періоду. Оскільки різниця тимчасова, то в майбутніх періодах вона сторнується, і податковий прибуток (податковий збиток) майбутніх періодів зменшуватиметься (збільшуватиметься). У балансі вплив цієї різниці на податок на прибуток обліковується як відстрочений податковий актив.

Відстрочений податковий актив – це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах.

Нарахована сума податку на прибуток проводиться по рахунках бухгалтерського обліку таким чином:

Дт 98 Кт 641 – 25% частка облікового прибутку;

Дт 17 Кт 641 – 25% частка суми, виявленої в результаті порівняння балансової оцінки зобов’язання з його податковою базою.

Рис.2.3 – Класифікація та відображення в бухгалтерському обліку різниць

Тимчасова різниця,