податком на прибуток показується в статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом», якій згідно з додатком до П(С)БО 2 присвоєно код рядка – 170, а зобов’язання з поточного податку на прибуток міститься в статті «Поточні зобов’язання із розрахунків з бюджетом» (код рядка – 550). При цьому згідно з п. 16 П(С)БО 17, дебіторська заборгованість та зобов’язання з поточного податку на прибуток згортаються, якщо погашення зобов’язання відбудеться заліком цієї дебіторської заборгованості. [11] Також відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання згортаються, якщо сплата податку на прибуток контролюється одним і тим самим податковим органом. У консолідованому ж балансі дебіторська заборгованість та зобов’язання з поточного податку на прибуток відображаються розгорнуто.
Витрати з податку на прибуток від звичайної діяльності, згідно з п. 18 П(С)БО 17, відображаються у статті «Податок на прибуток від звичайної діяльності» (код рядка – 180) [11] Звіту про фінансові результати в дужках. Дохід з податку на прибуток відображається у статті «Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності» (код рядка – 185), а при визначенні фінансового результату від звичайної діяльності на його суму зменшується збиток від звичайної діяльності до оподаткування. [8]
Якщо різниця між показниками облікового та податкового прибутку є лише постійною, то в Звіті про фінансові результати відображається сума податку на прибуток за звітний рік (рядок 180).
Застосування П(С)БО 17 «Податок на прибуток» при складанні поточної фінансової звітності не є обов’язковим. У зв’язку з цим при складанні звіту за квартал, півріччя та 9 місяців податок на прибуток доцільно відображати в бухгалтерському обліку за даними податкового обліку.
Крім того, П(С)БО 17 визначає додаткову інформацію, яка повинна розкриватись у примітках до фінансової звітності. В Примітках до річної фінансової звітності (форма №5), інформація щодо податку на прибуток розкривається в розділі XII «Податок на прибуток» (табл 2.4)
МСБО 12 (П(С)БО 17 за деякими винятками дублює його) містить докладний перелік інформації, що підлягає окремому розкриттю у фінансовій звітності підприємства. Основні елементи такої інформації приведені на рисунку 2.1.
При цьому пояснення взаємозв’язку між податковими витратами (доходом) і обліковим прибутком може бути надане у формі узгодження:
сум податкових витрат (доходів) і добутку облікового прибутку, помноженого на ставку (ставки) оподаткування (розкриваючи також основу, на якій обчислювалися ставки оподаткування, які необхідно застосовувати);
сум середньої ставки оподаткування і ставки оподаткування, яку необхідно застосовувати, що діє (розкриваючи також основу, по якій обчислювалася ставка оподаткування, яку потрібно застосовувати).
Таблиця 2.4 – Порядок заповнення XII розділу приміток до річної фінансової звітності
Найменування показника | Код рядка | Підстава для заповнення
Поточний податок на прибуток | 1210 | Дебетовий оборот рахунка 98 “Податки на прибуток”
Відстрочені податкові активи:
на початок звітного року |
1220 | Дебетове сальдо рахунка 17 “Відстрочені податкові активи ” на 1.01.
на кінець звітного року | 1225 | Дебетове сальдо рахунка 17 “Відстрочені податкові активи ” на 31.12
Відстрочені податкові зобов’язання:
на початок звітного року | 1230 | Кредитове сальдо рахунка 54 “Відстрочені податкові зобов’язання”
на кінець звітного року | 1235 | Кредитове сальдо рахунка 54 “Відстрочені податкові зобов’язання ” на 31.12
Включено до Звіту про фінансові результати - усього | 1240
у тому числі:
поточний податок на прибуток |
1241 | Дебетовий оборот рахунка 98 “Податки на прибуток”
зменшення (збільшення) відстрочених податкових активів | 1242 | Дебетовий-кредитовий оборот рахунка 17 “Відстрочені податкові активи”
збільшення (зменшення) відстрочених податкових зобов’язань | 1243 | Кредитовий-дебетовий оборот рахунка 54 “Відстрочені податкові зобов’язання”
Відображено у складі власного капіталу - усього | 1250 | Сума рядків 1251-1253
у тому числі:
поточний податок на прибуток | 1251 | Дебет рахунків 42 чи 44 і кредит 641
зменшення (збільшення) відстрочених податкових активів | 1252 | Дебет чи кредит рахунків 42,44
збільшення (зменшення) відстрочених податкових зобов’язань | 1253 | Дебет чи кредит рахунків 42,44
Рис. 2.4 – Склад інформації, окреме розкриття якої потрібне згідно МСБО 12
РОЗДІЛ III
АНАЛІЗ ПОДАТКОВОЇ ВІДДАЧІ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
3.1 Економічна суть податкової віддачі
Не буде перебільшенням стверджувати, що методологічні засади аналізу податкових відносин у будь-якій країні ґрунтуються на формальному конфлікті інтересів суб’єктів цих відносин. З одного боку, це платники податків, які прагнуть мінімізувати свої зобов’язання перед державою з тим, щоб підвищити свій добробут, а з іншого – це уряд, який намагається забезпечити такий рівень доходів, щоб уникнути фінансових проблем у процесі виконання зобов’язань, покладених на нього суспільством.
Факт перманентного існування подібного конфлікту пояснює актуальність дослідження податкових відносин за будь-яких часів. У цьому контексті особливо важливо усвідомлювати, які функції податкова система має виконувати в перехідних економіках, до яких належить економіка України. Перед податковою системою у таких країнах стоять особливі завдання:
збирати достатню кількість коштів для фінансування необхідних державних видатків без надмірного накопичення державного боргу та невиправданих запозичень на фінансовому ринку країни;
збирати доходи бюджету з одночасною мінімізацією ефекту спотворення економічних стимулів суб’єктів господарювання.
Разом з тим, для економік, які прагнуть бути невід’ємною частиною єдиної світової системи народного господарства, додатково висувається третя вимога: податкова політика уряду не повинна вступати в протиріччя з міжнародними стандартами оподаткування, а можливі відхилення від них повинні зводитися до мінімуму.
Остання властивість податкової системи детермінована об’єктивним економічними процесами, що відбуваються у світі. Зокрема, глобалізацією, що характеризується системною інтеграцією світових ринків, регіональних економік та різних сфер діяльності людини.
Вивчення економічної літератури, яка присвячена проблематиці оптимального рівня податкового навантаження, переконує в тому, що існує необхідність розгляду критерію оптимальності не в статичному положенні, а в динамці. Це пов’язано з тим, що