тим, що у періодичній пресі іноді наводять приклади «величезного», або навпаки «занизького», податкового навантаження, який виявлено шляхом некоректного обчислення. Зрозуміло, порівнювати можна все, що завгодно, але економічне значення таких дій та обґрунтованість одержуваних висновків викликають сумнів. [20]
У Наказі ДПА «Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання» від 28.03.2008 № 201 (далі – Наказ № 201), що були розроблені з метою забезпечення автоматизованого режиму єдиного порядку формування плану-графіка перевірок, зокрема розділі ІІ, визначено, що зменшення середньо-галузевого або середньо-групового рівня податкової віддачі є головним чинником щодо включення того чи іншого підприємства до плану першочергових перевірок.
Податкова віддача з податку на прибуток, згідно IV розділу Наказу ДПА № 201, визначається податковими органами для конкретного підприємства на підставі інформації, задекларованої в декларації. [12]
У наведеному вище розділі Наказу зазначено, що податкова віддача з податку на прибуток визначається за формулою:
П.н. = | Сума нарахованого податку на прибуток
(дані гр.12 Декларації з податку на прибуток) | Ч | 100%, | (3.1)
Сума скоригованого валового доходу
(дані гр.3 Декларації з податку на прибуток)
При цьому сума нарахованого податку на прибуток на I квартал визначається за даними гр. 12 Декларації з податку на прибуток за 9 місяців року, що передує року, на який проводиться планування, а для II, III, IV кварталів – за даними гр. 12 Декларації з податку на прибуток за рік, який передує року, на який проводиться планування.
Сума валових доходів визначається на I квартал за даними гр. 3 Декларації з податку на прибуток за 9 місяців року, що передує року, на який проводиться планування, а для II, III, IV кварталів – за даними гр. 3 Декларації з податку на прибуток за рік, що передує року, на квартал якого проводиться планування.
Визначена за цією формулою величина використовується податковими органами для того, щоб установити, чи правильно (певна річ, з погляду податкової) платник податків нараховує податок на прибуток і чи не використовує підприємство схеми мінімізації податкових зобов’язань, визначаючи суму податку на прибуток. [12]
У п. 3 розділу І Наказу ДПА № 201 розкрито структуру плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, який включає 3 розділи. У першому розділі плану-графіка наведено критерії, згідно яких платники податків розподіляються відповідно за підрозділами А, Б, В, Г та Д.
Зокрема, до підрозділу Д належать платники податків, які відбираються автоматизованою системою за критеріями, головним з яких є наступний: рівень зростання податків неадекватний рівню зростання валових доходів, або рівень сплати податків неадекватний рівню сплати податків по відповідній галузі, або рівень податкової віддачі менше 1 відсотка, якщо середній рівень податкової віддачі по галузі перевищує 1 відсоток.
Формування даного підрозділу з використанням зазначеної автоматизованої системи здійснюється після введення такої системи в промислову експлуатацію. До введення системи в експлуатацію відбір платників податків здійснюється за результатами роботи підрозділів відбору платників до податкового аудиту та аналізу їх діяльності регіональних ДПА на основі аналізу основних показників, що характеризують діяльність суб’єктів господарювання, а також з урахуванням стратегічних напрямів, визначених ДПА України.
Згідно п. 3 розділу І Наказу ДПА № 201, іншими критеріями для відбору платників податків до підрозділу Д плану-графіка є наступні:
наявність сумнівних або значних фінансово-господарських операцій;
декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток;
сума сумнівної (безнадійної) заборгованості перевищує 10 відсотків суми скоригованих валових витрат;
сума інших витрат перевищує 10 відсотків суми скоригованих валових витрат;
обсяги операцій із пов’язаними особами або неплатниками податку на прибуток перевищують 10 відсотків суми скоригованих валових витрат;
обсяг податкових пільг по податку на прибуток перевищує 1 млн. гривень;
здійснення експортних операцій товарів, нетипових основному виду діяльності підприємства (нетиповий експорт);
здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах;
наявність інформації підрозділів податкової міліції про ухилення суб’єкта господарювання від оподаткування та (або) від своєчасного погашення податкового боргу;
наявність інформації підрозділів боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, про надходження узагальнених матеріалів від Держфінмоніторингу України;
інші показники, що характеризують діяльність суб’єкта господарювання або свідчать про можливість заниження податкових зобов’язань. [12]
Формування переліку суб’єктів господарювання – юридичних осіб для відбору до підрозділу Д плану-графіка проводиться на сервері ДПА України не менш як за місяць до початку наступного кварталу згідно з Регламентом роботи автоматизованої системи «Відбір платників податків – юридичних осіб та визначення першочерговості для включення до плану-графіка».
Регіональні підрозділи податкового контролю юридичних осіб через клієнтські місця отримують доступ до сервера ДПА України для проведення подальшого аналізу діяльності попередньо відібраних суб’єктів господарювання та прийняття остаточного рішення щодо доцільності включення їх до плану-графіка.
При цьому черговість включення до підрозділу Д плану-графіка суб’єктів господарювання залежить від кількості критеріїв ризику, які вони мають (від більшої кількості до меншої).
Що стосується формування планів-графіків перевірок фінансових установ, то відповідно до вимог Наказу ДПА № 201, необхідно враховувати наступні критерії відбору банківських установ:
перелік підприємств, визначений за первинним відбором платників податків, що відносяться до групи I підрозділів А, Б, В, Г;
наявність збитків за останній звітний рік;
наявність інформації про участь у схемах мінімізації або ухилення від сплати податків та відтоку валютних коштів за межі України;
декларування банківською установою податкового навантаження з податку на прибуток, меншим за середній показник податкового навантаження по групі.
Податкова віддача з податку на прибуток банківських установ визначається за формулою:
(3.2)
де (ПНБ1) розраховується як співвідношення нарахованої суми податку на прибуток НСПП (графа 12) до валового