суми витрат, пов’язаних з безоплатним наданням працівникам вугільної промисловості, непрацюючим пенсіонерам, які мають стаж роботи на підприємствах галузі не менш як 10 років на підземних роботах або не менш як 20 років на поверхні, інвалідам з числа осіб, що під час роботи на цих підприємствах отримали каліцтво або професійні захворювання, а також сім’ям працівників вугільної промисловості, що загинули на виробництві, які отримують пенсію в разі втрати годувальника, вугілля на побутові потреби за нормами, що встановлюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

суми витрат, пов’язаних з розвідкою (дорозвідкою) та облаштуванням нафтових та газових родовищ за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, а також інших витрат, пов’язаних з придбанням (виготовленням) основних фондів, які підлягають амортизації;

суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об’єднанням, створеним відповідно до закону з цього питання, у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці платника податку у розрахунку за звітний рік;

суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані для цільового використання з метою виробництва національних фільмів та аудіовізуальних творів на користь резидентів, але не більше 10 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього податкового періоду.

Не включаються до складу валових витрат витрати на:

потреби, не пов’язані з веденням господарської діяльності;

податкові платежі до бюджету, а саме:

податок на прибуток підприємств, авансовий внесок, нарахований на суму дивідендів;

податок від грального бізнесу;

податок на репатріацію доходів;

податок на додану вартість, включений до ціни товарів (робіт, послуг), якщо підприємство – платник ПДВ;

податків на доходи фізичних осіб;

оплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

вартість торгових патентів, яка враховується у зменшення оподатковуваного прибутку від патентованих видів діяльності;

витрати, пов’язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів;

витрати, які не підтверджені відповідними розрахунками, іншими документами;

виплату емісійного доходу на користь емітента корпоративних прав;

виплату дивідендів.

Витрати подвійного призначення включаються до валових витрат з відповідними обмеженнями, наприклад:

витрати на гарантійний ремонт, обслуговування в розмірі 10% від сукупної вартості проданих товарів, по яких не минув термін гарантійного обслуговування;

витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше 2% від оподаткованого прибутку підприємств за попередній звітний (податковий ) рік;

50% витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів.

Згідно з Законом про податок на прибуток, основні фонди – це матеріальні цінності що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом. [2]

Основні фонди з метою оподаткування податком на прибуток підлягають розподілу за групами, що представлені на рисунку 1.2.

Рис. 1.2 – Класифікація основних фондів та норми нарахування амортизації

Амортизацією основних фондів та нематеріальних активів є поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах нори амортизаційних відрахувань.

Сума амортизаційних відрахувань розрахункового кварталу, щодо якого проводяться розрахунки, визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених законодавством, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу (рис.1.2).

Таким чином, для розрахунку амортизаційних відрахувань треба знати норму амортизації та балансову вартість груп основних фондів.

Платник податку може самостійно прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених Законом про податок на прибуток.

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

(1.1)

де:

– балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

– балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

– сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

– сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

– сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі = [І(а-1) - 10]:100 , (1.2)

де І(а-1) – індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться.

Важливо є правильно визначити вартість основних засобів, які виведені з експлуатації, оскільки Законом про податок на прибуток встановлений особливий порядок зменшення балансової вартості груп основних фондів (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 – Порядок зменшення балансової вартості груп основних фондів

Причини виведення ОЗ з експлуатації | Групи основних фондів | Зміна балансової вартості | Зміна валових доходів/валових витрат

Виведення з експлуатації у зв’язку з їх продажем |

Група 1 | Балансова вартість групи зменшується на суму балансової вартості такого об’єкта | Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об’єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над