Фондовий ринок в Україні, як і за кордоном, виступає центральною ланкою ринку фінансового, оскільки „є невід’ємною лабораторією для випробування теорій: зміни відображаються кількісно, а необхідні дані легко доступні, ... фондовий ринок найбільше відповідає критерію досконалої конкуренції”. Ринок цінних паперів України поступово набуває позитивних тенденцій. Щороку збільшується кількість операцій на ПФТС, українські акції і облігації випускаються на міжнародний ринок, розширюються нормативні межі механізмів залучення засобів за допомогою цінних паперів.

За наслідками 2007 року ринок цінних паперів України зайняв друге місце в світі по прибутковості (113%), перше місце, поступившись Китаю. У 2007 році індекс ПФТС піднявся на 135,3%. Інвестиції в український фондовий ринок принесли інвесторам прибуток, що склав 113% річних. У 2006 році провідні позиції за обсягами торгів серед організаторів торгівлі займали ПФТС – 96,35% та КМФБ – 1,51%, питома вага в структурі обсягів торгів інших організаторів торгівлі становила лише 2,14%. Домінуюче місце, як в 2007, так і в 2006 році зайняв ринок корпоративних облігацій . Торгівля на ринку державних цінних паперів значно зменшилася в 2007 році. У 2007 році зросла торгівля цінними паперами інститутами спільного інвестування (ІСІ). У звітному періоді значно зменшилася частка ринку державних цінних паперів.

Для інвесторів в Україні, звісно, найбільш привабливими є державні цінні папери, оскільки саме вони є найменш ризиковими. Переважна більшість великих підприємств нашої держави є акціонерними товариствами, тому інвестиції в економіку здійснюються через цінні папери. Для залучення більшої кількості іноземних інвесторів важливим є створення для них надійного захисту, а саме: створення необхідних умов (соціально-політичних, економічних, правових) для реалізації інтересів суб’єктів фондового ринку і забезпечення захисту їх майнових прав. Зараз учасники фондового ринку докладають зусиль для виходу ЦП українських емітентів на іноземні фондові ринки, оскільки саме це забезпечить надходження інвестицій в українську економіку.

Розвиток фондового ринку в Україні обумовив необхідність приведення в дію механізму цінних паперів. Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

У зв’язку з тим, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством, розвиток ринку цінних паперів України залежить від низки умов, створених цими органами та від їх взаємодії.

Необхідність державного регулювання ринку цінних паперів, тобто здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері, обумовлюється тим, що:–  

по-перше, на цьому ринку реалізуються загальнонаціональні інтереси держави;–  

по-друге, потребують регламентації з боку держави відносини між всіма учасниками ринку цінних паперів (емітентами, інвесторами, професійними учасниками тощо), інтереси яких часто суперечать між собою;–  

по-третє, держава може і повинна забезпечувати інвесторам надійний захист їхніх прав та інтересів.

Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 року із змінами є першочергова реалізація загальнонаціональних інтересів і забезпечення гарантій та безпеки інвестиційної діяльності в Україні.

Основними фінансовими посередниками в сталому економічному розвитку держави виступають банки як кредитні установи і професійні учасники фондового ринку, які, пропонуючи інвесторам альтернативні варіанти вкладення їх заощаджень, є конкурентами на ринку фінансових послуг.

Національний банк України виконує своєрідну роль на ринку цінних паперів, він одночасно є як професійним учасником, що активно веде операції з цінними паперами, так і державним органом регулювання фондового ринку. Національний банк є агентом уряду з розміщення державних позик. У цьому випадку він виконує функції інвестиційної компанії з обслуговування первинного розміщення цінних паперів.

Отже вкладаючи в державні фондові цінності власні ресурси Національний банк України виступає як дилер. Нацбанк створює вторинний ринок державних цінних паперів, виступаючи на ньому як фінансовий брокер, що працює за дорученням уряду.–    

Нацбанк виконує функцію депозитарію, клірингового і розрахункового центру щодо операцій з випуску державних цінних паперів тобто виступає в ролі спеціалізованої організації з обліку, збереження і розрахунках за операціями з фондовими цінностями;–    

Нацбанк проводить розрахунки з виплат відсотків і погашення випусків державних цінних паперів. Здійснюючи касове виконання бюджету, Нацбанк є агентом з платежів з обслуговування внутрішнього державного боргу у формі цінних паперів;–    

Нацбанк використовує операції з державними цінними паперами як інструмент грошово-кредитної політики;–    

Нацбанк є органом державного регулювання для комерційних банків - професійних учасників ринку цінних паперів;–    

Нацбанк виступає в ролі консультанта уряду і парламентських органів, співавтором законодавчих актів про ринок цінних паперів;–    

НБУ веде розрахунки по виплаті відсотків і погашенню окремих випусків державних цінних паперів, облік для Уряду операцій з ними.

Операції купівлі та продажу цінних паперів центрального банку зумовлюють зміну резервів комерційних банків, що, у свою чергу, позначається на обсязі та вартості банківських кредитів. У наслідок цього центральний банк має можливість впливати на розмір грошової маси і на рівень ринкової процентної ставки у потрібному напрямі, тобто досягати заздалегідь поставленої мети.

Центральний банк продає цінні папери зі свого портфеля, коли йому потрібно стабілізувати або зменшити масу грошей в обігу, стримати