Третім важливим інструментом кредитної політики є регулювання банківських резервів. Обов’язкові резерви - це мінімальна норма вкладів (депозитів) комерційних банків в центральному банку. Збільшуючи мінімальну норму резервів, яку комерційні банки зобов’язані тримати в центральному банку, останній обмежує можливості банків надавати позики своїм клієнтам. Ця мінімальна норма встановлюється в законодавчому порядку. Вона визначається як процент від загальної суми вкладів комерційних банків. Регулювання обов’язкових резервів розпочалось в США з 1930 р., в Україні - з 1991 р. Воно має подвійне значення: з одного боку, гарантує мінімальний рівень ліквідності комерційних банків, з іншого боку, - виступає як важливий інструмент грошово-кредитної політики центрального банка.

Поряд з трьома основними інструментами кредитної політики існують і інші. До них відносяться, насамперед, вибіркове регулювання окремих видів кредиту (біржового, споживчого тощо). Центральний банк може, наприклад, встановити мінімальні норми внеску готівки за куплені на біржі цінні папери, за придбані в кредит предмети споживання тощо).

д) центральний банк здійснює контроль за додержанням юридичними особами банківського законодавства та власних нормативних актів.

У разі порушення суб’єктами банківської діяльності законодавства, економічних нормативів, порядку, строків та технології виконання банківських операцій, допущення несанкціонованої емісії, невиконання нормативних актів центрального банку, неподання звітності чи надання недостовірної звітності, збиткової діяльності, створення становища, що загрожує інтересам вкладників та кредиторів банку центральний банк має право:

-порушувати перед засновниками питання про проведення заходів щодо фінансового оздоровлення комерційного банку, його реорганізації чи припинення діяльності;

-підвищувати норми обов’язкових резервів;

-призначити тимчасову адміністрацію для управління банком на час фінансового оздоровлення;

-стягувати грошовий штраф у розмірі доходу, одержаного в результаті неправомірних дій комерційного банку;

-виключати комерційний банк з Книги реєстрації банків.

Р О З Д І Л ІІ.

Політика Центробанку на ринку цінних паперів.

2.1 Центральний банк на відкритому ринку цінних паперів

Широкого застосування операції на відкри-тому ринку набули в США, Німеччині, Англії. В Україні ринок державних цінних паперів функ-ціонує з 10 березня 1995 року у вигляді облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), які ви-пускаються в дисконтній формі номінальною вартістю 100 гривень на визначений емітентом термін у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів.

Із 1995р. емітентом державних облігацій визначено Міністерство фінансів України, на яке за дорученням уряду покладено обов'язки щодо здійснення випуску облігацій та гаранта вчас-ності сплати доходу і погашення облігацій. На Міністерство фінансів України також було по-кладено обов'язки встановлення цінових умов придбання державних боргових зобов'язань.

Національний банк України виконував обо-в'язки генерального агента Міністерства фінан-сів України з обслуговування, розміщення дер-жавних облігацій та проведення платежів за ними, а також депозитарію за державними об-лігаціями, випущеними у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів, та дилера на вторинному ринку.

Учасниками ринку державних облігацій, крім Міністерства фінансів України та Націо-нального банку України, можуть бути ко-мерційні банки, юридичні та фізичні особи, що є клієнтами комерційних банків, нерезиденти й організаційно оформлені торговельні системи.

У березні 2000 р. у зв'язку з необхідністю приведення нормативних актів Національного банку України з питань функціонування ринку облігацій внутрішньої державної позики відпо-відність до Закону України "Про Національний банк України" постановою Правління Національ-ного банку № 116 від 22.03.2000 р. затверджено нове Положення про порядок здійснення уста-новами банківської системи операцій на ринку облігацій внутрішньої державної позики, яке замінило відповідне Положення про порядок функціонування ринку облігацій внутрішньої державної позики № 15 від 26.01.1996 р.

Випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) здійснюється на пред'явника у формі, визначеній в умовах випуску, які вста-новлюються постановами Кабінету Міністрів України. Згідно з ними за дорученням Кабіне-ту Міністрів України Міністерство фінансів здійснює випуск ОВДП, а також виконує обов'яз-ки гаранта вчасності сплати доходу та погашен-ня їх. ОВДП можуть бути об'єктом цивільно-правових угод відповідно до умов випуску.

Відповідно до названого Положення чітко визначено функції Національного банку Украї-ни на ринку облігацій внутрішньої державної позики, зокрема:

виконання операцій з обслуговування дер-жавного боргу, пов'язаних із розміщенням ОВДП, погашенням їх та виплатою доходу за ними;

здійснення депозитарної діяльності з ОВДП, включно з обслуговуванням операцій Міністерства фінансів України з ними;

проведення операцій на відкритому ринку з купівлі та продажу ОВДП з метою регулюван-ня обсягу грошової маси, що перебуває в обігу;

здійснення рефінансування комерційних банків під заставу ОВДП.

Виконуючи ці функції Національний банк України як генеральний агент з обслуговуван-ня ОВДП та проведення платежів за ними здій-снює такі операції:

розсилає повідомлення Міністерства фінан-сів України про проведення аукціонів;

здійснює збір заявок від учасників аукці-онів та підготовку аналітичної інформації щодо визначення ціни відсіку або встановлення рівня дохідності при придбанні ОВДП;

проводить розміщення ОВДП згідно з ви-значеною Міністерством фінансів України ціною відсіку або встановленим рівнем дохідності;

надає учасникам аукціонів; інформацію про результати їхнього проведення;

виконує Клірингові розрахунки та органі-зовує проведення платежів за результатами аук-ціонів.

Окрім того. Національний банк України може купувати облігації внутрішньої держав-ної позики за рахунок власних коштів і