Реферат

на тему:

«Обслуговування банками зовнішньоекономічної діяльності»

План

1. Організація кореспондентських відносин з іноземними банками

2. Основні умови та порядок здійснення міжнародних розрахунків

3. Характеристика основних форм міжнародних розрахунків

3.1. Документарне інкасо

3.2. Акредитив

3.3. Банківський переказ

4. Кредитування експортно-імпортних операцій

5. Робота банків з іноземними інвестиціями

6. Ризик, який виникає при здійсненні зовнішньоекономічної

1. Організація кореспондентських відносин з іноземними банками

Для проведення міжбанківських розрахунків в іноземній валюті банки України встановлюють з іноземними банками кореспондентські відносини.

Кореспондентські відносини з іноземними банками:

КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ ВІДНОСИНИ: ОДНОСТОРОННІ та ДВОСТОРОННІ.

Кореспондентські рахунки з іноземними банками:

КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ РАХУНКИ: ЛОРО, НОСТРО.

ЛОРО - Кореспондентський рахунок іноземного банку, відкритий в банку України в іноземній валюті.

НОСТРО - Кореспондентський рахунок іноземній валюті, відкритий українським банком у зарубіжному банку.

Пасивні операції проводяться в межах кредитового сальдо, на суму залишків нараховуються відсотки.

- зарахування виторгу від експорту продукції для наступного перерахування підприємствам-експортерам;

- проведення розрахунків з імпорту товарів;

- перерахування вільних коштів на депозитний рахунок, інші операції.

Для відкриття кореспондентського рахунка банки подають такі документи:

- заяву на відкриття рахунка;

- картку зі зразками підписів та відбитком печатки;

- ліцензію на проведення операцій в іноземній валюті;

- статут банку;

- договір про встановлення кореспондентських відносин, порядок ведення і режим рахунка;

- повідомлення про те, які посадові особи мають право представляти банк юридичне;

- тарифи на ведення кореспондентського рахунка, які банк в односторонньому порядку може доповнювати і змінювати у будь-який час.

2. Основні умови та порядок здійснення міжнародних розрахунків

Міжнародні розрахунки здійснюють безготівковим способом через уповноважені банки, які організовують ці розрахунки, кредитують відповідних клієнтів і надають їм гарантії. Державне регулювання операцій із міжнародних розрахунків за експортні та імпортні товари і послуги організовується згідно з валютним законодавством України. До способів державного регулювання міжнародних розрахунків відносять:

- ліцензування операцій із зовнішньоекономічної сфери;

- реєстрацію та декларування товарів через заповнення декларацій;

- використання тільки безготівкових форм розрахунків;

- здійснення розрахунків тільки через уповноважені банки.

3. Характеристика основних форм міжнародних розрахунків

3.1. Документарне інкасо

Документарні розрахунки - розрахунки, при яких умовами платежу є "документи проти платежу", тобто виплата потрібної суми здійснюється за поданими комерційними документами, які супроводжують фінансові документи. Фінансові документи - це перевідні і прості векселі, чеки, платіжні розписки або інші інструменти отримання платежу;

Комерційні документи - це рахунки-фактури, завантажувальні документи, документи на право власності, інші документи, які не є фінансовими.

Інкасо - це доручення експортера своєму банкові одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму, яку зазначено в платіжних документах, або підтвердження, що цю суму буде виплачено в певний строк.

Види інкасо:

Чисте - (інкасо фінансових документів);

Зовнішнє - (банк вимагає платіж у особи яка знаходиться за межами країни);

Внутрішнє - (банк допомагає зарубіжному банку в отриманні платежу);

Документарне - (інкасо комерційних документів, які супроводжують фінансові).

- інкасо означає інкасацію документів, а не інкасацію боргів;

- банки відповідають за правильну інкасацію документів, але не торкаються комерційних операцій імпортера та експортера.

Учасниками розрахунків є:

- довіритель - експортер;

- банк-ремітент {банк експортера);

- представляючий, банк (доручає платіж, представляє документи платнику);

- інкасуючий, банк (не є банком-ремітентом, бере участь у виконанні доручення);

- платник.

Умови виконання документарного інкасо:

- Документи проти платежу - (існуючий банк здійснює оплату суми без відстрочки платежу і видає товаророзпорядчі документи платникові після здійснення оплати).

- Документи проти акцепту - (інкасуючим банком здійснюється відстрочка платежу, платникові документи тільки проти акцепту останнім доданого до них переказаного векселя).

Схема документообороту при використанні інкасо:

1. Укладення контракту, визначення умов розрахунків.

2. Відвантаження товару.

3. Одержання транспортних документів від транспортних організацій.

4. Передача комплекту комерційних, а при необхідності, фінансових документів у банк при інкасовому дорученні.

5. Банк експортера надсилає документи банкові країни імпортера.

6. Передача документів платникові для перевірки і платежу.

7. Оплата документів.

8. Переведення платежу.

9. Зарахування коштів на рахунок експортера.

3.2. Акредитив

Акредитив - це грошове зобов'язання банку, за дорученням і за рахунок його клієнта-імпортера, здійснити оплату на користь експортера, або забезпечити платіж іншим банком, у межах певної суми та у визначений строк проти документів, що супроводжують акредитив.

Розрізняють такі їх види:

Відзивні - ануляція або зміна умов без повідомлення експерта;

Безвідзивні - ануляція або зміна умов з повідомленням експерта.

Покриті - резервуються валютні кошти шляхом відкриття депозиту у виконуючому банку.

Непокриті - валютні кошти не резервуються.

Підтверджені - гарантія платежу двома банками.

Непідтверджені - відповідальність за оплату несе тільки банк емітент.

Трансферабельний - операція через посередника, є два експерти.

Компенсаційний - передбачає в розрахунок два акредитиви (один - за доручення імпортера, другий - за дорученням посередника.

Револьверний - постійне постачання товарів, можливість поповнення.

Резервний - повна гарантія оплати банком-емітентом.

З червоною смугою - видача авансів експортеру для відправлення товарів.

Документарний акредитив - це акредитив, платежі за яким проводяться при умові подання в банк комерційних і фінансових документів.

Учасниками розрахунків є:

- імпортер;

- бенефіціар (експортер);

- банк-емітент;

- підтверджуючий банк - бере зобов'язання здійснити платіж;

- банк-платник - будь-який банк, який здійснює платіж бенефіціару;

- транспортні й страхові компанії, митні брокери.

Схема документообороту при використанні акредитивів:

1. Заява на відкриття акредитива.

2. Повідомлення про відкриття акредитива.

3. Повідомлення експортера про відкриття акредитива.

4. Розпорядження про переказ акредитиву на користь постачальника.

5. Повідомлення про відстрочку акредитива.

6. Відвантаження товару.

7. Передача транспортних документів відповідно до угоди.

8. Оплата на користь постачальника.

9. Відправка документів банку-емітенту.

3.3. Банківський переказ

Банківський переказ - розрахункова банківська операція, яка здійснюється за допомогою надісланого платіжного доручення одного банку іншому.

Види розрахунків переказами:

За дорученнями клієнтів - платіж у формі відкритого рахунку;

За дорученнями зарубіжних банків - платіж банківськими переказами (між банківськими кореспондентами).

Види розрахунків банківськими переказами:

Поштові перекази (поштові платіжні