Телеграфні перекази (телеграфне платіжне доручення).

Міжнародні грошові перекази (система SWIFT) - міжнародні господарські експрес-перекази.

Міжнародні грошові доручення - перекази через поштові агенції або міжнародний банк.

Схема документообороту при розрахунках переказами:

1. Передача обумовлених у контракті комерційних документів.

2. Заповнення заяви і платіжного доручення на підставі цих документів.

3. Списання коштів із рахунка імпортера і зарахування їх на рахунок банку-кореспондента.

4. Пересилання коштів у банк експортера.

5. Зарахування коштів на рахунок постачальника (після списання їх з рахунка банку-кореспондента).

6. Передача виписки з цього рахунка.

Розрахунки за відкритим рахунком полягають у тому, що експортер веде рахунок заборгованості імпортера і навпаки. Для цього між контрагентами укладається спеціальна угода. Дана форма розрахунків застосовується при регулярних ділових контактах і довірі один до одного.

4. Кредитування експортно-імпортних операцій

Кредити за експортно-імпортними операціями видаються на такі цілі:

- оплату платіжних документів, виписаних експортером;

- кредити під контракти за експортом;

- кредити іноземних операцій у формі купівлі в експортера векселів, які акцептовані експортером;

- кредити за документарними акредитивами, валютні кредити імпортера і під контракти за імпорт.

При кредитуванні іноземними партнерами резидентів України дотримуються лімітів, які щорічно затверджуються ВРУ і впливають на обсяг боргу України.

Кредити в іноземній валюті для резидентів України видаються уповноваженими банками відповідно до Положення НБУ "Про кредитування".

Для цього резиденти подають в обслуговуючий банк такі документи:

- заяву;

- техніко-економічне обґрунтування кредитованого заходу; підтвердження забезпечення кредиту;

- поквартальний графік надходження валютного виторгу;

- поквартальний розрахунок термінів використання і погашення кредиту й виплати процентів;

- установчі документи та їх копії;

- фінансову звітність, завірену аудитором або ДПА (ДПІ);

- проекти контрактів з іноземними фірмами на предмет перевірки використання кредитів.

Етапи кредитування, порядок укладення кредитного договору, обслуговування кредиту - такі ж, як і при кредитуванні у національній валюті. Кредит видається та погашається тільки у безготівковій формі.

5. Робота банків з іноземними інвестиціями

Іноземні інвестиції - господарські операції, які здійснюють підприємства-резиденти України, вкладаючи кошти в основні фонди зарубіжних компаній шляхом купівлі цінних паперів.

Інвестиції бувають трьох видів:

1. Капітальні - придбання об'єктів нерухомості, які підлягають ліквідації.

2. Фінансові - придбання корпоративних прав, цінних паперів.

3. Реінвестиції - здійснення вкладів за рахунок прибутку, отриманого від попередніх інвестицій.

Для здійснення іноземних інвестицій всі підприємства-резиденти України повинні отримати ліцензію НБУ. Для цього в обласні управління НБУ подаються такі документи:

- лист-звернення на ім'я голови НБУ із зазначенням мети, строків, суми інвестицій;

- нотаріально засвідчене свідоцтво про державну реєстрацію;

- згоду відповідного міністерства на здійснення даних закордонних інвестицій;

- нотаріально засвідчені копії угод підприємств-резидентів України з іноземними партнерами про умови проведення інвестиційних операцій;

- копію документа про реєстрацію іноземного партнера в його країні;

- відомості про банк, який обслуговує партнера.

Ліцензія може бути анульована у таких випадках:

- власник ліцензії порушив її умови;

- власник ліцензії письмово відмовився від здійснення іноземних інвестицій;

- встановлено факти зловживань або недостатності представлених документів.

Про здійснення іноземних інвестицій власник ліцензії повідомляє департамент валютного регулювання, обслуговуючий банк, обласні управління НБУ, ДПА за місцем реєстрації власника ліцензії.

Одержання резидентами кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів здійснюється в межах ліміту зовнішнього боргу України, який щорічно затверджується Верховною Радою України. Для отримання таких кредитів необхідно мати ліцензію НБУ, яка може бути індивідуальною. Всі питання, пов'язані з кредитною угодою, вирішуються через уповноважений банк. Комерційні банки надають кредити в іноземній валюті юридичним особам на такі цілі:

- Підприємствам-експортерам товарів, робіт, послуг за кордоном або на затрати, які необхідні для забезпечення виробництва.

- Для придбання товарів критичного призначення, перелік яких щорічно затверджується; на придбання енергоносіїв.

- Чисті валютні позики.

6. Ризик, який виникає при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

За будь-якою банківською операцією міжнародні її розрахунки пов'язані з різноманітними видами ризику. До основних відносять ризик неплатежу та ризик, недостатнього фінансування.

Ризик неплатежу - це ризик експортера, ймовірність того, що імпортер не заплатить йому за товар. Даний вид ризику може бути зменшений за рахунок:

- страхування експортного комерційного кредиту;

- використання документарного акредитива.

Ризик недостатнього фінансування - це ризик експортера, ймовірність виникнення тривалих розривів між витратами і надходженнями у зв'язку з наданням тривалого комерційного кредиту імпортерові.

Валютний ризик - це ризик імпортера або експортера, якщо рахунки-фактури виставляються у валюті протилежної сторони. Усунення ризику здійснюється шляхом використання методів хеджуння, дотримання умов контрактів, розрахунків, перевезень та ін.