Кредитні операції формують його кредитний портфель. [8, c.152]

Кредитний портфель – це сукупність усіх позичок, що надані банком з метою отримання доходу. Кредитний портфель банку включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення.

Від структури і якості кредитного портфеля банку значною мірою залежить його стабільність, репутація та фінансовий успіх. Тому банку необхідно аналізувати якість позичок, проводити незалежні експертизи великих кредитних проектів і заходів, виявляти випадки відхилення від законної кредитної політики.

Постійний аналіз кредитного портфеля в системі управління банком дає змогу вибрати варіант раціонального розміщення ресурсів, напрями кредитної політики банку, знизити ризик за рахунок диверсифікації кредитних вкладень, прийняти рішення щодо доцільності надання позики клієнтам залежно від їх кредитоспроможності, галузевої належності, форм власності і т. д. Результати аналізу дають змогу приймати рішення про зміну напрямів та методів кредитування.

Розрахунково-касове обслуговування — послуги, пов’язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі. [8, с. 290]

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», розрахункові банківські операції – це рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Розрахунково-касові операції полягають у забезпеченні руху грошових коштів на рахунках клієнтів банків згідно з їхніми дорученнями. Ці операції посідають особливе місце в банківській діяльності і відіграють важливу роль у забезпеченні успішного перебігу економічних процесів на мікро- та макрорівнях.

За своїм характером ці операції, власне, є послугами, і за них банки стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди, а не процента. Одержання таких доходів обходиться банкам відносно дешево і без значних ризиків для їх фінансового стану. Тому зростання обсягів розрахунково-касових операцій є надійним і вигідним способом збільшення доходів і підвищення рентабельності банківської діяльності.

Для клієнтів банків розрахунково-касові операції забезпечують одержання грошового еквівалента за реалізовану продукцію чи послуги, оплату необхідних для виробництва матеріальних ресурсів, виплату заробітної плати працівникам, оплату зобов’я-зань перед бюджетом та позабюджетними фондами, накопичення та використання заощаджень тощо. [11, с. 69].

Важливе місце в розрахунково-касових операціях посідають платіжні інструменти, під якими розуміють певних носіїв інформації, що слугують банкам правовою підставою для здійснення грошових переказів на рахунки чи виконання касових операцій (чек, вексель, платіжне доручення, різні види платіжних кар-ток тощо). Такі інструменти, що виготовлені з паперу за строго стан-дартизованою формою, заведено називати розрахунковими докумен-тами. Інструменти, що застосовуються для здійснення платежів на електронній основі, заведено називати платіжними картками. [11, с. 71]

Таким чином, активні операції банків полягають у діяльності, пов'язаній із розміщенням і використанням власного капіталу, залучених і позичених коштів для одержання прибутку при раціональному розподілі ризиків за окремими видами операцій і підтриманні ліквідності банку.

2.2 Вибір системи показників для аналізу активних операцій комерційного банку

Дослідники давно дійшли висновку про те, що неможливо виділити з числа результативних показників який-небудь один як загальний, придатний для комплексної оцінки. Це пов'язано зі значним і постійно зростаючим числом як об'єктів аналізу, так і індикаторів, критеріїв діяльності. Звідси виникає необхідність формування комплексної оцінки на базі системи показників, агрегування яких тим чи іншим способом дозволить рангувати результати. [12, с. 15].

Для забезпечення якісного аналізу активних операцій необхідно оволодіти загальними концептуально-методологічними принципами у його підходах і трактуваннях. Пропонується наступна система показників щодо аналізу активних операцій.

Якісний склад активів характеризується співвідношенням продуктивних і непродуктивних активів і витрат на власні потреби. До продуктивних активів відносяться усі операції з клієнтурою та контрагентами банку за кредитною системою. До непродуктивних відносяться капіталізовані активи, нематеріальні активи, дебіторська заборгованість, та збитки. Це вказує на те, що основним видом діяльності комерційного банку є формування та розміщення кредитних ресурсів і показником активності банку слугує питома вага кредитного портфеля у його активах, яка визначається за формулою:

, (2.1)

де К – питома вага кредитного портфеля у сукупних активах, тис. грн.;

КР – кредитний портфель банку, тис. грн.;

Азаг – сукупні активи, тис грн.

Основні критерії оцінки кредитної політики комерційного банку наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Критерії оцінки кредитної політики комерційного банку

Значення показника питомої ваги кредитного портфеля в активах | Характеристика кредитної політики

1 | 2

Менше 65 | Пасивна

65-75 | Активна

Більше 75 | Ризикова

Оцінюючи якість активів банку, слід враховувати їх ризикованість, яка залежить від обсягу розміщення коштів в активах. З цією метою активи банку слід розраховувати, зважаючи на коефіцієнти їх ризиків, тобто можливість втрати частини їх вартості внаслідок тієї чи іншої активної операції.

Величина активів з урахуванням їх якості розраховується за формулою:

, (2.2)

де Ар — активи комерційного банку, зважені на коефіцієнти ризику, тис. грн.;

Аі — види активів і-го ступеня ризику, тис. грн..;

Крі — коефіцієнт ризику і-го ступеня;

n — кількість видів активів, згрупованих за ступенями ризику.

Проаналізувати зміну якості активів з позиції ризику можна за допомогою коефіцієнт зважених активів, який