Для періоду з 1991 року по сьогоднішній час характерним є різке зниження схильності населення до заощаджень та інвестування доходів у цінні папери, відповідне зростання показників осідання грошей на руках у населення.

Специфіка податкового навантаження на доходи громадян в Україні пов’язана з наявністю прямо протилежних тенденцій: податкові платежі збільшуються при спаді ВВП і частки оплати праці в ресурсах його формуванні.

Удосконалення прибуткового оподаткування населення повинно здійснюватись через посилення соціального спрямування податку, а також шляхом створення стимулюючої моделі оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності. Повинен змінитись не тільки рівень податкового тягаря, скільки його структура Зміна ж структури відбувається шляхом перенесення центру ваги з оподаткування невисоких доходів переважної частини населення (отримувачів заробітної плати) на оподаткування споживання найзаможніших верств населення.

Соціальна спрямованість податкової системи може бути забезпечена за допомогою підвищення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян із його наближенням у перспективі до прожиткового мінімуму, а також диференційованих ставок цього податку, що повинно супроводжувати не надлишкове споживання, а продуктивне використання доходів.

Система прибуткового оподаткування фізичних осіб в Україні не адекватна соціальне орієнтованій ринковій економіці, про що свідчать: високий рівень оподаткування більшості населення, який досягається перш за все заниженням неоподатковуваного мінімуму доходів, недостатнє використання податку для регулювання соціальних процесів, а також податку як засобу перерозподілу доходів і зниження ступеня соціальної нерівності у суспільстві.

Гострота соціальних проблем зумовлює необхідність державного регулювання соціальних процесів, у тому числі й за допомогою податкових важелів.

Якщо на першому етапі податкової реформи можливості забезпечення її соціальної спрямованості є обмеженими внаслідок кризового стану економіки і відсутності коштів, то з початком економічного зростання ці можливості підвищаться.

Реформування системи прибуткового оподаткування у напрямку забезпечення її інвестиційної і соціальної спрямованості відповідає стратегічній орієнтації українського суспільства на побудову соціальної ринкової економіки. Крім того, воно забезпечує зв’язок зниження податкового тягаря із розв’язанням найважливіших соціально-економічних проблем, у той час як зниження рівня оподаткування не гарантує спрямування коштів, що вивільняються, в необхідному для суспільства напрямку.

На сьогоднішній час в Україні передбачається проведення реформи прибуткового оподаткування. З метою вдосконалення чинного законодавства з оподаткування доходів громадян принято Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Передбачалося, що прийняття Закону забезпечить збільшення податкових надходжень до бюджету. Проте після аналізу норм закону і Декрету про прибутковий податок, виявилося, що надходження в бюджет при застосуванні норм Декрету більші, ніж можуть бути при запропонованому законі. Але основний недолік даного документу поки що залишається: він складний для рядового платника податку. Закон істотно розширює базу оподаткування прибутків громадян та запроваджує непрямі методи оподаткування. Існує податкова практика багатьох країн, де притіняють ся непрямі методи. Але основна ідея полягає в тому, що завжди в таких випадках повинні бути задіяні судові органи. Всі інші особи можуть мати багато суб’єктивних мотивів для поведінки податкових працівників.

Базу оподаткування розширено насамперед за рахунок збільшення кількості суб'єктів оподаткування та відносного розширення кола об'єктів оподаткування.

Збільшення кількості суб'єктів оподаткування пропонується вирішити шляхом скорочення пільг, що нині надаються нечисленним, порівняно з іншими категоріями платників (лауреатам премій, у тому числі і державних, переможцями (призерами) конкурсів і змагань та ін.) або ж які розрізняються за галузевою чи професійною ознакою (працівники сільського господарства, атомної енергетики, прокуратури, органів внутрішніх справ, військовослужбовцям, суддям).

З метою розширення кола об'єктів оподаткування запропоновано скоротити пільгові ставки на певні види доходів і включати до сукупного річного оподатковуваного доходу доходи, які раніше не включалися. Закон передбачає зменшення кількості і розмірів податкових ставок з одночасним розширенням шкали доходів.

Запропоновано також розширити перелік осіб, відповідальних за стягнення податку та внесення його до бюджету. Зокрема, з доходів найманих працівників податок мають утримувати роботодавці, а з доходів від здійснення підприємницької діяльності безпосередньо платники. З нерезидентів, якщо джерела їхніх доходів знаходяться в Україні, податок пропонується стягувати за місцем їх виплати за фіксованою ставкою 30%, якщо ж доходи отримуватимуть ся не за місцем основної роботи, то податок теж сплачуватиметься за ставкою 30%. У відповідності із Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" можна виділити декілька особливостей запропонованого порядку оподаткування громадян. По - перше в Законі України " Про податок з доходів фізичних осіб" дало чітке визначення таких термінів як фізична особа, резидент, нерезидент, податкова адреса фізичної особи, доход, основний доход, валовий доход, іпотечний кредит, роялті.

По - друге, в Законі по - новому дано визначення об'єкту оподаткування. Так, об"єктом оподаткування резидентів виступає сукупний (валовий) доход за звітний рік, зменшений на доходи і витрати, що не підлягають оподаткуванню.

По - третє, в Законі упорядковані пільги по податку на доходи з фізичних осіб.

По - четверте, в Законі передбачено нову шкалу податкових ставок

6480 гривень включно 10 процентів з суми доходу. Понад 6480 гривень податок у розмірі, що дорівнює сумі 648 гривень + 20 процентів з суми перевищення над 6480 гривнями.

Нарахування податку на доходи фізичних осіб передбачається