Кількість і обсяги проблемних кредитів можуть бути значно зменшені у разі застосування універсального методу розрахунку обсягу кредиту, що широко застосовується в західній банківській практиці. Зміст його полягає в тому, що видається лише частина загальної величини позички. Інша ж частина (у процентах до визначеного обсягу кредиту) банком не кредитується, а її сума визначається банком на підставі оцінки ризику конкретної операції.

Домінуючою концепцією є теорія диверсифікації банківських ризиків. Сутність її полягає у всебічній диверсифікації операцій банку, в тому числі і кредитних. Сучасні дослідники вважають, що надання кількох великихпозичок є значно небезпечнішим, ніж численні дрібні. Хоча при такому методі мінімізації ризику проблема його скорочення розв'язується не за рахунок знищення економічних чинників його появи, а шляхом використання суспільних ресурсів для покриття структурних вад функціонування окремих господарських суб'єктів.(Поддєрьогін Фін. Мен.,ст..358)

Досить поширеним є державне регулювання максимального розміру ризику на одного позичальника, що запобігає надмірній орієнтації банку при проведенні ним кредитних та позабалансових операцій на одного великого позичальника.

Наприклад, у США обсяг кредитів одному клієнту або групі клієнтів, пов'язаних інвестиційно-засновницькими відносинами, на повинен перевищувати 10% суми власних коштів банку. Кредити, надані банком державним установам, вважаються наданими одному клієнту.

У Німеччині обсяг усіх великих кредитів, кожен з яких дорівнює або перевищує 15% власного капіталу банку, не повинен перевищувати останній більш як у 8 разів. Найбільший з великих кредитів не повинен перевищувати 50% власних коштів банку.()

Ще один метод мінімізації кредитного ризику, який використовується банками та вимагає достовірної інформації про позичальника - це страхування.

В закордонній практиці кредитне страхування вперше набуло розвитку в Європі після першої світової війни. В наш час страхуванням кредитних ризиків в основному займаються спеціалізовані страхові компанії. Прийняття кредитного ризику головним чином пов'язане з формуванням бази даних про фінансовий стан потенційних клієнтів. Постачальниками такої інформації є банки. Серед страхових компаній, що займаються страхуванням кредитів, широко практикується обмін інформацією.

Наприклад, в світовій практиці одним з найбільш відомих джерел даних про кредитоспроможність є фірма "Дан енд Бредстріт", яка збирає інформацію про близько 3 млн. фірм США і Канади і надає її за підпискою. Коротка інформація і оцінка кредитоспроможності кожної фірми друкуються у загальнонаціональних та регіональних довідниках.

Задачею українських банків є використання того досвіду, що вже набутий розвинутими країнами. По-перше, він вже є перевірений на практиці; по-друге, дозволить зекономити кошти і час для банківської системи; по-третє, він може виступити базисом для сучасних розробок вітчизняних фахівців.

2.1Історія створення і становлення Райффайзен Банку Аваль.

“Райффайзен Банк Аваль” був створений та зареєстрований Національним банком України як акціонерне товариство відкритого типу «Акціонерний комерційний банк “Аваль” у березні 1992 року, а в 1993р. банк отримав ліцензію на здійснення валютних операцій.

1994 р. НБУ зареєстрував банк як АППБ “Аваль”, а також одержав дозвіл Мінфіну України на здійснення діяльності як депозитарій інвестиційних фондів та інвестиційних компаній.

Впродовж 15-річної історії своєї діяльності банк стрімко розвивався, розширював масштаби та напрямки своєї діяльності. Динамічно розвивалась мережа відділень банку: якщо за перший рік його існування було відкрито 12 регіональних відділень, то станом на кінець 1998 року мережа нараховувала вже 411 підрозділів, а на кінець 2008 року їх кількість досягла понад 1 300.

Йдучи в ногу із передовими банківськими технологіями, у 1996 році банк розпочав випуск платіжних карток, відкрив власний процесінговий центр та став членом міжнародних платіжних систем Visa та Еurорау.

У зв'язку зі змінами у складі акціонерів, 25 вересня 2006 року Національний банк України перереєстрував банк як Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”.

Банк є недосяжним лідером кредитування підприємств АПК. Послугами банку на кінець 2007 року користувалися більш ніж 3,9 млн. приватних клієнтів та понад 240 тис. юридичних осіб.

р. - активи банку перевищили 44 млрд. грн. Влас-ний капітал банку збільшено на 1,5 млрд. грн. шляхом розміщення 23-ої емісії акцій.

Акціонерний комерційний Банк “Аваль” входить до єдиної банківської системи України.

Банк у своїй роботі керується Законами України “Про банки і банківську діяльність” ,“Про господарські товариства”, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України, єдиними правилами бухгалтерського обліку в банках на базі комплексної автоматизації та комп’ютеризації та Статутом Акціонерного комерційного банку “Аваль”.

Найвищим органом управління комерційного банку є Загальні Збори товариства, до компетенції яких належить:

Загальне керівництво діяльністю банку здійснює Рада Банку (спостережна рада банку), яка контролює діяльність правління банку, а також виконує інші функції, делеговані загальними зборами.

Виконавчим органом банку є правління (дирекція) або інший орган, передбачений статутом.

Капітал банку.

Станом на 31 грудня 2007 р. випущений статутний капітал Банку складався з 22 299 349 080 простих акцій та 50 000 000 привілейованих акцій (2006 р.: 20 949 349 754 прості акції та 50 000 000 привілейованих акцій) номінальною вартістю 0,1 грн. кожна. Станом на 31 грудня 2007 р. 22 299 349 080 простих акцій та 50 000 000 привілейованих акцій були повністю сплачені та зареєстровані (2006 р.: 20 929