Розмір процента, що сплачується за лізингові послуги, нижчий ніж процент, що сплачується, за кредитом, тому клієнту більш вигідно користуватися лізингом, ніж брати кредит на придбання обладнання. Банк має право зменшу-вати плату за лізингові послуги проти процента за кредит за рахунок того, що орендар передає йому право користуватися інвестиційними піль-гами при сплаті податків, тобто він ділиться з клієнтом отриманою вигодою у формі зменшення процента.

Трастові (довірчі) операції являють собою операції комерційних банків, пов’язані з управлінням майном і виконанням інших послуг в інтересах і за дорученням клієнта на правах його довіреної особи. На підставі укладеного між банком та клієнтом договору (або за заповітом) банк набуває відповідних прав і виступає розпорядником майна, включаючи залишки коштів на банківських рахунках. Комерційні банки можуть виконувати довірчі операції як для приватних осіб, так і для підприємств та корпорацій.

Трастові операції, що здійснюються банком для фізичних осіб, включають:

1) управління рухомим і нерухомим майном особи за її життя і на її користь або на користь вказаної нею третьої сторони (при цьому до банку переходять повноваження щодо розпорядження різноманітними активами, визначення напрямів інвестування коштів, розподілу і використання доходів);

2) розпорядження спадщиною, що передбачає: затвердження заповіту в судових органах, виявлення і збір усього майна, яке підлягає передачі у спадщину, сплату боргів, податків, адміністративних витрат, розподіл майна між спадкоємцями, надання їм особистих послуг в разі потреби;

3) опікунство та забезпечення збереження майна недієздатних або частково недієздатних осіб, у тому числі неповнолітніх спадкоємців;

4) виконання агентських послуг, що передбачає: а) збереження активів (оренда сейфів, зберігання цінних паперів, отримання доходів за ними, а також обмін чи погашення їх в разі необхідності); б) управління активами клієнта на правах його представника (у цьому разі банк керує майном виключно згідно вказівок довірителя).

Трастові операції для підприємств, фірм, корпорацій можуть включати:

1) розпорядження активами насамперед портфелями цінних паперів підприємств та організацій, заставленим майном, під яке підприємства випускають облігації, а також коштами пенсійних фондів приватних компаній;

2) агентські операції, що передбачають виплату дивідендів за акціями корпорацій, процентів за облігаціями, зберігання акцій, за якими право голосу передано повноважним представникам;

3) тимчасове управління справами підприємства у випадку його реорганізації або банкрутства.

8. Аналіз економічних нормативів діяльності банку

З метою контролю за станом ліквідності банків НБУ установлює такі нормативи ліквідності : миттєвої ліквідності, високоліквідних активів у робочих активах.

Норматив миттєвої ліквідності (Н5) показує співвідношення суми коштів на кореспондентському рахунку (ККр) та в касі (Ка) до суми коштів на поточних рахунках (Пр). Це є ступінь захищеності банку від ризику одночасного запитання коштів усіма його клієнтами. Нормативне його значення має перевищувати 20% (до 1.01.99 - 15%).

Як показують розрахунки, ліквідність Райффайзен Банку Аваль протягом періоду знизилась. Усі нормативи ліквідності банком дотримуються і значно перевищують установлені значення. Тому таке зниження не впливає негативно на ліквідність банку.

Коефіцієнт високоліквідних активів у робочих активах (Н7), рівень якого повинен бути не нижчим за 20% .

Як свідчать дані, значно знизилась забезпеченість робочих активів високо лік-відними: з 16% до 9,4% за нормативної вимоги НБУ не менше 20%. Це виникло через зростання робочих активів. Отже, це зниження Ї сигнал про необхідність активізації управлінських заходів, спрямованих на усунення появи ризикового фактора, який також контролюється НБУ.

Прибутковість банку Ї це сумарний позитивний результат його господарсько-фінансової та комерційної діяльності. За рахунок доходів банку покриваються всі його операційні витрати, формується прибуток, обсяг якого визначає рівень дивідендів, зростання капіталу, розвиток пасивних та активних операцій.

Прибутковість банку залежить, насамперед, від оптимальної структури його балансу (активи і пасиви) та від цілеспрямованої роботи банківського персоналу. Важливими умовами забезпечення прибутковості банку є оптимізація структури доходів і витрат, визначення мінімально допустимої процентної маржі, виявлення тенденцій доходності кредитних операцій, планування мінімальної доходної маржі для прогнозування орієнтованого рівня відсотків за активними і пасивними операціями. Доходність банківської діяльності залежить також від підтримки і ліквідності, управління банківським ризиком та його мінімізації.

Двома найважливішими показниками прибутковості банку є показники:

ROA - прибутковість активів банку;

ROE - прибутковість акціонерного капіталу банку.

Прибутковість активів банку розраховується за таким показником:

RОА = Чистий прибуток / Середні загальні активи;

RОА за 2007 р. = 151501 / 8766031 = 1,7%;

RОА за 2006 р.= 80018 / 5340990 = 1,5%.

Цей показник може використовуватися як коефіцієнт для оцінки діяльності керівництва банку.

Прибутковість акціонерного капіталу розраховується за таким показником:

ROE = Чистий прибуток/Середній акціонерний капітал;

ROE за 2007р.= 151501 / 996073 = 15,21%;

ROE за 2006р.= 80018 / 573995 = 13,94%.

Оптимальне значення цього показника Ї не менше 15%.

Прибутковість банку на активи за 2007-2006 р.р. складає 1,7-1,5 % відповідно, що є високими показниками, які перевищують оптимальний. Таке їх значення свідчить про високу ефективність діяльності керівництва банку, що продуктивно використовує наявні ресурси.

Прибутковість акціонерного капіталу за 2006 р. була дещо меншою за оптимальне значення. Проте в 2007р. даний показник збільшився і становить 15,21%, що перевищує оптимальне значення. Це свідчить про те, що рівень прибутковості Райффайзен Банку Аваль збільшився на 1,27 %, що