з боку урядів європейських країн і США. США, будучи засновником мережі, виділяє найбільше грошей у світі (понад 2 мільйони доларів) на створення нової мережної інфраструктури. Дослідження в області мережних комунікацій фінансуються також урядами Великобританії, Швеції, Фінляндії, Німеччини.
Однак, державне фінансування - лише невелика частина засобів, що надходять, тому що мережа стає усе більш “комерційнішою” (80-90% засобів надходить із приватного сектора). Це свідчить тільки про одне – про постійну еволюцію “Інтернету”.
Взагалі для функціонування “Інтернет” потребує наявності новітніх досягнень НТР. Його поширення та формування в сучасних умовах визначається деякими показниками: ступенем комп’ютеризації країни; рівнем телефонізації країни; розвиненістю, якістю і величиною тарифів систем електрозв’язку країни; наявністю в країні досить великої кількості загальнодоступних баз даних, різних довідкових служб і т.д. Також поширення “Інтернету” залежить від наявності потрібної кількості “провайдерів” у країні та помірних тарифів за користування мережею.
У регіональному зрізі система “Інтернет” розміщена досить не рівномірно. Ведучі позиції зайняли економічно розвинуті країни, зокрема США, Зх. Європа, Японія. В даний час близько 60% користувачів “Інтернету” живе в США, 21% у Європі і 6% - у Японії.
Різна інтенсивність звернень жителів регіонів до “Інтернету” пояснюється багатьма причинами. Головна з них - істотні розходження між державами по показниках, що визначає можливості і прагнення використовувати світовий, інформаційний простір. Наступні причини, відсутність потрібної кількості сильних “провайдерів”, хостів, якісного зв’язку, забезпеченості комп’ютерами і т.д. і т.п.. Усе це гальмує розвиток “Інтернету” у світі.
Кількість українських користувачів “Інтернету” досить не значна у світових масштабах. Це зумовлюється насамперед тривалою економічною і політичною нестабільністю, високою тарифікацією на підключення до “Інтернету” та користування ним, відсутністю стабільного якісного високопрохідного зв’язку тощо.
Проте UA-net робить все-таки деякі кроки назустріч “Інтернету”. За фінансової підтримки американців у країні, зокрема в Києві, створюються “наші” веб-сайти, інтернет-версії газет і часописів, інформ-агенств тощо. А також, за рахунок власних коштів, створюються інтернет-портали в кожному обласному центрі.
Нарешті українці можуть “вилізти” з Рунету і знайти багато корисної та необхідної інформації на вітчизняних сайтах. Ще й до того ж за підтримки ПРООН і Світового банку в Україні почали створювати проект “Україна: глобальний розвиток за допомогою “Інтернету”. Побачимо, що з цього вийде, а поки-що треба прислухатися до порад американців на рахунок української мережі, оскільки вони вкладають в неї значні кошти і покладають великі надії стосовно її розвитку
Слід зауважити, що на даному етапі свого розвитку система “Інтернет” має досить багато недоліків і внаслідок цього виникає величезна кількість невирішених проблем: викрадення тисяч чи мільйонів доларів хакерами; ламання програм та сайтів кракерами; виведення з ладу величезних кількостей комп’ютерів; віруси, що також завдають шкоди комп’ютерам; відсутність цензури і цей список можна було б ще довго продовжувати. Все це завдає моральної, а інколи і фізичної шкоди людям. Через “Інтернет” в США можна без будь-яких проблем придбати вогнепальну зброю, і ми добре пам’ятаємо про вбивства дітей в американських школах саме з такої зброї. Не кажучи вже про порносайти та різні збочення (досить непристойні та аморальні фотографії і відео), яких в “Інтернеті”, як говориться, на кожному кроці.
Та з недоліками, чи без них, “Інтернет” прогресує і вчені предбачають йому велике майбутнє. Адже крім недоліків мережа має досить багато позитивних сторін, які значно поліпшують життя людей у всьому світі
Але не даремно систему “Інтернет” називають “всесвітньою павутиною”, вона обплутує нас із кожним днем все більше і більше. Необачні ризикують упійматися серйозно і надовго, перетворившись на абсолютно віртуальних особистостей, що виходять із мережі тільки для задоволення природних потреб (навіть про сон мова не йде). Наступає тисячоліття інформації, і головна проблема - не заплутатись остаточно і зуміти відокремити зерно від полови.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Булгаков В.Б. Золотой век бесплатного “Интернета” / В.Б. Булгаков //Комп&ньоН. - 1999. - №11 (111) 15березня – 19 березня. – C. 24.
Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27–28. – С. 181–183.
Вісник Національного банку України 11\2005.
Голдовский И. Безопасность платежей в Интернете/Голдовский И.Ї Питер: 2001. – 240с.
Гордієнко Г.В. Входження України у всесвітню систему інформації. / Г.В. Гордієнко//Нова політика. - 1999 . - №5 – С. 64-67.
Гуцалюк М.В. Інформаційні технології у професійній підготовці працівників правоохоронних органів / М.В. Гуцалюк//Наук. вісник Національної акад. внутрішніх справ України. – К., 2000. – № 1. –С.43-56.
Богомольний Б. Р. Демонополізація “Інтернету” / Б. Р. Богомольний// Молода дипломатія. - 2000. - №4 (18). –С.17.
Закон України “Про Національний банк України” // Відомості Верховної Ради України. –1999, № 29. – cт.238 Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1458-14 від 17.02.00 // ВВР, 2000, № 14-15-16, ст.121; № 1658-14 від 20.04.00 // ВВР, 2000, № 29, ст.230; № 1919-14 від 13.07.00 // ВРР, 2000, № 42, ст.351; № 2121-14 від 07.12.00 // ВВР, 2001, N 5-6, ст.30.
Закон України “Про електронний цифровий підпис”// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 36, ст.276
Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 05.04.2001 № 2346-ІІІ
Запорожець З. Сучасні тенденції у сфері банківських інформаційних технологій / З. Запорожець// Вісник НБУ. – 2004. - №3. – С.38-39 .
Зарипов И.А. Электронные финансы, интернет - банкинг: мировые тенденции и российская специфика /И.А. Зарипов, А.В. Петров //Международные банковские операции.- 2006.- № 3.-C. 70-82 .
Захарченко В. Банки віртуального мира /В. Захарченко// Інтернет-публікація. – 14.05.2004. – http://www.uabankir.com
Кушніренко А.Г.Информационные и