У складі податкової міліції діє спеціальний структурний підрозділ, який проводить роботу по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Питання структури податкової міліції доповнено ч.2 згідно із Законом України №1685-3 від 20.04.2000року.

Податкову міліцію очолює начальник податкової міліції – Перший заступник Голови Державної податкової адміністрації України. В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі податкову міліцію в державних податкових адміністраціях очолюють начальники управлінь податкової міліції – перші заступники голів відповідних державних податкових адміністрацій.

Завданнями податкової міліції є:

- запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

- розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

- запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

- забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням службових обов’язків.

Податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань:

1) приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини та правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

2) здійснює відповідно до закону оперативно-пошукову роботу, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків;

3) визначає причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення;

4) забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням ними службових обовязків4

5) збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушення податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов’язаних з оподаткуванням.

Посадовим особам податкової міліції для виконання ними покладених обов’язків надаються відповідні права передбачені законами України.

Особам, яких прийнято на службу до податкової міліції на посади начальницького складу, присвоюють спеціальні звання. Порядок присвоєння спеціальних звань молодшого начальницького складу(прапорщик, старший прапорщик) податкової міліції визначається Державною податковою адміністрацією України. Спеціальні звання старшого і середнього начальницького складу(полковник, підполковник, майор, капітан, старший лейтенант, лейтенант) податкової міліції присвоюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Спеціальні звання вищого начальницького складу(генерал-майор, генерал-лейтенант) податкової міліції відповідно до Конституції України присвоює Президент України за поданням Голови Державної податкової адміністрації України.

Податкова чи службова особа податкової міліції у межах вповноважень, наданих Законом України №509-12 від 4 грудня 1990року та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу, передбачену законом, відповідальність.

Посадова чи службова особа податкової міліції, яка виконує свої обов’язки, відповідно до наданих законодавством повноважень та у межах закону, не несе відповідальності за надані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членам їх сімей.

Форми і розміри матеріального забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пенсійне забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції та оподаткування їх доходів здійснюється в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

5.Податкові пільги

Не менш суттєвою е система податкових пільг, що веде до зменшення оподатковуваного об'єкта. Вона має різно-манітні форми і будується для кожного податку з ураху-ванням пріоритетів національної фіскальної політики.

Пільги — це надання переваги, часткове або повне звільнення від виконання встановлених правил, обов'язків або полегшення умов виконання їх. Податкові пільги — це звільнення від податків згідно з чинним законодавством. Вони є одним із елементів податкової політики і пересліду-ють як економічну, так і соціальну мету. Використовуючи податкові пільги, держава регулює певні економічні процеси і забезпечує соціальний захист окремих видів діяльності та груп населення. Перелік податкових пільг визначається законами України та інструкціями Міністерства фінансів України про порядок нарахування і сплати тих чи інших податків.

Залежно від того, на зміни якого з елементів структури податку — об'єкта оподаткування, податкової бази чи став-ки податку — спрямована пільга, роблять поділ пільг на три групи:—

вилучення;—

знижки;—

податкові кредити.

Вилучення — це податкові пільги, спрямовані на вик-лючення з оподатковуваного доходу окремих предметів (об'єктів оподаткування).

Вилучення можуть надаватись як усім платникам по-датку, так і окремим їхнім категоріям; як постійно, так і на визначений строк.

Знижки — це пільги, спрямовані на скорочення подат-кової бази. Вони пов'язані не з доходами платника податків, а з видатками. Так, платник податків має право зменшува-ти оподатковуваний прибуток на суму перерахованих ним коштів у благодійні фонди, підприємствам освіти, охорони здоров'я, культури тощо.

Податкові кредити — це пільги, спрямовані на зменшен-ня податкової ставки або податкового окладу. Об'єктом в даному випадку виступає обчислена сума податку, а не до-ходи або видатки платника.

Політика України має стимулювати вітчизняне вироб-ництво з метою підвищення купівельного попиту "і конку-рентоспроможності окремих видів товарів (продукції) на внутрішньому ринку. Одним із аспектів такого стимулю-вання при оподаткуванні і є надання пільг та інших заохо-чень. При наданні пільг оподаткування розглядається не як бар'єр на шляху розвитку і не як безповоротна втрата більшої частки доходів, а як усвідомлена необхідність відра-хувань на розвиток охорони здоров'я, страхування, соцза-безпечення власне платників податків.

Законодавством України передбачено особливі пільги, які можна поділити на дві групи:—

перша включає відносно традиційні і сталі звільнення від податку незалежно