друга характеризується певною короткотривалістю стосовно конкретних об'єктів.

Відповідно до статті Закону України «Про систему опо-даткування» встановлення і скасування пільг платникам податків здійснюється Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сіль-ськими, селищними, міськими радами згідно із законами про оподаткування.

Серед найбільш поширених є такі види податкових пільг:—

повне або часткове звільнення від сплати деяких по-датків;—

податкові скидки для окремих підприємств, галузей, регіонів;—

неоподатковуваний мінімальний рівень прибутків;—

виключення з оподатковуваних прибутків деяких ви-трат платників податків;—

повернення раніше сплачених податків (податкова амністія) та ін.

Податкові пільги завжди були і залишаються об'єктом особливої уваги та зацікавленості всіх платників податку, оскільки - наявність комплексу податкових пільг означає повне або часткове звільнення юридичних і фізичних осіб від обов'язкових платежів. В умовах ринкових відносин вони виступають необхідною передумовою для активного використання всіх податкових інструментів з метою еконо-мічного і правового регулювання соціальних процесів, стиму-лювання розвитку виробництва тощо. Передбачені законо-давством пільги надаються залежно від об'єктів та суб'єктів оподаткування і значення їх для розвитку народного гос-подарства країни. Пільги мають носити постійний, сталий характер і не бути амністією для неплатників податків.

На думку деяких економістів, податки повинні сплачу-вати всі, в кого виникає той чи інший об'єкт оподаткуван-ня. Пільги можливі й потрібні, якщо вони мають цілеспря-мований характер — стимулюють інвестиційну та іннова-ційну діяльність, сприяють виконанню загальнодержавних програм і мова може йти тільки про пільгові податкові ставки, встановлені на якийсь термін. Причому, по-перше, надання таких пільг має бути виваженим процесом, а по-друге, — водночас вирішувати питання про компенсаційні заходи щодо доходної частини бюджету.

Інші вважають, що окремі пільги в оподаткуванні мож-ливі лише з трьох позицій: щодо експортних операцій, інве-стицій і новостворених підприємств.

З наведеними доказами не можна не погодитися, тому що, коли немає чіткої концепції податкової політики, пільги до недавнього часу надавалися широкому колу суб'єктів підприємницької діяльності на шкоду інтересам держави.

Пільги мають встановлюватися лише стосовно об'єкта, а не суб'єкта оподаткування.

Всупереч вимогам ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування», якою передбачається, що встановлення і скасування податків та пільг здійснюється Верховною Ра-дою України, а ставки податків та пільги не можуть вста-новлюватися або змінюватися іншими законодавчими ак-тами України, крім законів про оподаткування. Президент і Кабінет Міністрів України протягом останніх років вида-вали нормативні акти, якими встановлювали або скасо-вували пільги суб'єктам підприємницької діяльності. Ча-сто такі нормативні акти не кореспондувалися між собою, а іноді просто суперечили один одному, що призводило до всіляких порушень як з боку платників податків, так і пра-цівників податкових адміністрацій.

Нині дещо упорядковано надання податкових пільг. Ряд їх скасовано.

Природно виникає запитання: які пільги залишилися в системі оподаткування і якими нормативними актами вони регулюються?

Так, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не визначає прямих пільг для платників по-датку, але згідно із статтями 7, 11 передбачено ряд особли-востей при оподаткуванні підприємств та організацій.

Ці особливості полягають в тому, що:—

не підлягають оподаткуванню виграші у державній грошовій лотереї. Під державними грошовими лотереями слід розуміти лотереї, які передбачають наявність призового фонду в розмірах не менш як 50 відсотків від суми отрима-них доходів, а також відрахувань до Державного бюджету України в розмірі не менш як 30 відсотків від доходів, що залишаються у розпорядженні після виплат призового фонду;—

випуск і проведення лотереї, які відповідають зазначе-ним вимогам, підлягають реєстрації в Міністерстві фінансів України, яке встановлює вимоги щодо порядку фінансового контролю над діяльністю агента з проведення лотереї.

Від оподаткування звільняються доходи неприбут-кових організацій. Неприбутковими організаціями є:

а) органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

б) благодійні фонди та благодійні організації, створені в порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчі спілки та політичні партії;

в) пенсійні фонди, кредитні спілки;

г) інші, ніж визначені в абзаці «б» цього підпункту, юридичні особи, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів;

д) спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб, житлово-будівельні кооперативи, створені для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників і не проводять підприємницької діяльності, за винятком отримання пасивних доходів;

е) релігійні організації, зареєстровані в порядку, перед-баченому законом.

Доходи неприбуткових організацій становлять:—

кошти або майно, які надходять безоплатно або як безповоротна фінансова допомога чи добровільні пожертву-вання;—

пасивні доходи;—

кошти або майно, які надходять до таких неприбут-кових організацій як компенсація вартості отриманих дер-жавних послуг.

З метою оподаткування центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій. У разі ліквідації неприбуткової організації її активи мають бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або за-раховані до доходу бюджету.

Звільняється від оподаткування прибуток підпри-ємств, заснованих всеукраїнськими громадськими ор-ганізаціями інвалідів, і майно яких є їхньою власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг), крім при-бутку, одержаного від грального бізнесу. Протягом попе-реднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, котрі мають там основне місце роботи, в цих організаціях має становити не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, а фонд оплати праці таких інвалідів — не менш як 25 відсотків від суми витрат на оплату праці, що належать до складу валових витрат.

Перелік всеукраїнських громадських організацій інвалідів, на які поширюється ця пільга, затверджується Кабі-нетом Міністрів України.

Також звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від продажу на