“безнадійна” (надалі – нестандартна заборгованість). Таким чином, збільшення суми резерву під нестандартну заборгованість зменшує прибуток до оподаткування, і, як наслідок, суму податку і навпаки, зменшення суми резерву під нестандартну заборгованість збільшує прибуток до оподаткування, і, як наслідок, суму податку.

Якщо розрахувати суму резерву, яку Банк повинен сформувати для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями наведених вище позичальників, то ми отримаємо суму 753515,07 грн. Причому, беручи до уваги те, що резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями останнього позичальника дорівнює нулю, а резерв перших двох позичальників, які відносяться до групи “Під контролем” складає 82868,65 грн., то можна розрахувати, що резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями третього та четвертого позичальників, які відносяться до групи “субстандартна”, становить 670646,42 грн.

Враховуючи те, що при визначенні класу позичальників можна спиратися на фактори суб'єктивного характеру, а саме: ефективнiсть управлiння позичальника; погашення кредитної заборгованостi позичальником у минулому; професіоналізм керівництва; ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості; наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника та інше, можна підвищити клас особливо в тому випадку, коли позичальник “набрав” граничну кількість балів (наприклад 51 – позичальник відноситься до класу В, його можна спробувати за рахунок суб’єктивних факторів “підтягти” до класу Б ), або понизити клас позичальника (понизити клас позичальника враховуючи фактори суб'єктивного характеру можна практично в будь-якому випадку). Зменшити суму резерву, тим самим збільшити свій фінансовий результат Банк може за рахунок того, що можна взяти у позичальника в заставу більший обсяг (і як наслідок більшу суму) забезпечення.

Розглянемо приклад: припустимо, позичальник 1462 надав в заставу рухоме та не рухоме майно на суму 15`000`000.00 (П’ятнадцять мільйонів)

гривень. Оскільки фінансовий стан позичальника відноситься до класу “В”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “добре” то вид кредиту відноситься до “субстандартний”. Оскільки кредит відносится до групи “субстандартний” то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 20 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застави 15 000 000,00 * 20% = 3 000 000,00 грн. Станом на 01.01.2002 р. позичкова заборгованість позичальника складала 2`851`076,10 (Два мільйони

вісімсот п’ятдесят одна тисяча сімдесят шість) грн. 10 коп. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під двадцяти відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “субстандартний”) 2851076,10 – 3 000 000,00 = - 148 923,90 Тобто, що відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику перевищує розмір позичкової заборгованості на суму 148 923,90 (Сто сорок вісім тисяч дев’ятсот двадцять три) грн. 90 коп. Отже, в цьому випадку фінансовий результат Банку мав-би бути більшим на суму фактично сформованого резерву для позичальника 1462 – на суму 337 015,22 (Триста тридцять сім тисяч п’ятнадцять) грн. 22 коп.

Тепер розглянемо приклад, коли у позичальника 1462 не було застави зовсім. Оскільки заборгованість позичальника належить до групи “субстандартна”, то в цьому випадку сума резерву повинна дорівнювати : 2 851 076,10 * 20% = 570 215,22 (П’ятсот сімдесят тисяч двісті п’ятнадцять) грн. 22 коп. Банк повинен був-би зарезервувати під цього позичальника суму на 233 200,00 (Двісті тридцять три тисячі двісті) грн.00 коп. більше ніж фактично сформована і, як наслідок, фінансовий результат Банку був-би нижчим на

233 200,00 (Двісті тридцять три тисячі двісті) грн.00 коп.

Отже нами розглядалися варіанти, як змінюється сума резерву в залежності від того, як змінюється обсяг (сума) застави.

Тепер спробуємо розглянути на прикладах, як буде змінюватися сума резерву, в залежності від зміни класності позичальника (зниження класу позичальника - замість “В” – “Г”, та підвищення класу - замість “В” – “Б” )

Роботу будемо проводити на прикладі позичальника 1462 (код клієнта банку)

Розглянемо випадок, коли за рахунок факторів суб’єктивного характеру ми спробуємо підвищити клас позичальника. Отже припустимо що: позичальник має відмінну кредитну історію і не було жодних затримок в погашенні заборгованості, відсотки сплачувалися вчасно і в повному обсязі, підприємство досить давно займає свою нішу на ринку й спостерігається збільшення обсягів виробництва, підприємство отримало державне замовлення на великий обсягів

своєї продукції, виробництво не залежить від пори року та погодних умов, керівництво має відмінну репутацію, а збитки від основної діяльності (звідси клас “В” ) зумовлені якимись тимчасовими труднощами (можливо пов’язані з закупівлею якогось нового обладнання для виробництва нового типу продукції) Отже, враховуючи всі ті фактори, що були викладені вище, а також враховуючи те, що позичальник надав у заставу високоліквідне забезпечення можемо перевести його до класу “Б”.

Тепер спробуємо розрахувати суму резерву, яку потрібно було б сформувати, враховуючи те, що тепер позичальник відноситься до класу “Б”

Цей позичальник надав в заставу рухоме та не рухоме майно на суму 5`830`000.00 (П’ять мільйонів вісімсот тридцять тисяч) гривень. Оскільки позичальник відноситься до класу “Б”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “добре”, то вид кредиту відноситься до “під контролем”. Оскільки кредит відноситься до групи “під контролем”, то відсоток вартості забезпечення,