що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 40 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застави 5 830 000,00 * 40% = 2 332 000,00 грн. Станом на 01.01.2002 р. позичкова заборгованість позичальника складала 2`851`076,10 (Два мільйони вісімсот п’ятдесят одна тисяча сімдесят шість) грн. 10 коп. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під п’яти відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “під контролем”) 2 851 076,10 – 2 332 000,00 = 519 076,10 (П’ятсот дев’ятнадцять тисяч сімдесят шість) грн. 10 коп. Тепер можемо розрахувати суму резерву для цого позичальника: 519 076,10 * 5% = 25953.81 грн.
Отже Банк повинен був би зарезервувати “під цього позичальника” суму 25 953,81 (Двадцять п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят три) грн. 81 коп.
В цьому випадку розрахункова сума резерву менше ніж сума фактично сформованого на 311 061,41 (Триста одинадцять тисяч шістдесят одна) грн. 41 коп. Отже, фінансовий результат Банку мав би бути вищий на цю суму.
Тепер розглянемо випадок, коли за рахунок факторів суб’єктивного характеру ми спробуємо понизити клас позичальника. Отже припустимо що: позичальник має погану кредитну історію і регулярно стаються затримки в погашенні заборгованості, відсотки сплачувалися невчасно з затримками, підприємство досить давно займає свою нішу на ринку й останнім часом спостерігається зменшення обсягів виробництва, підприємство не має державної підтримки, виробництво має циклічний характер та залежить від пори року та погодних умов, збитки від основної операційної діяльності (звідси клас “В”) підприємство останнім часом декларує регулярно. Отже, враховуючи всі ті фактори, що були викладені вище, а також враховуючи те, що позичальник надав у заставу забезпечення, яке має посередній (щоб не сказати низький) рівень ліквідності, то ми можемо перевести його до класу “Г”.
Тепер спробуємо розрахувати суму резерву, яку потрібно було б сформувати, враховуючи те, що тепер позичальник відноситься до класу “Г”
Цей позичальник надав в заставу рухоме та не рухоме майно на суму 5`830`000.00 (П’ять мільйонів вісімсот тридцять тисяч) гривень. Оскільки позичальник відноситься до класу “Г”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “добре”, то вид кредиту відноситься до групи “сумнівні”. Оскільки кредит відносится до групи “сумнівні” то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 10 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застави 5 830 000,00 * 10% =
= 583 000,00 грн. Станом на 01.01.2002 р. позичкова заборгованість позичальника складала 2`851`076,10 (Два мільйони вісімсот п’ятдесят одна тисяча сімдесят шість) грн. 10 коп. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під п’ятидесяти відсоткове резервування (оскільки
кредит належить до групи “сумнівні”) 2 851 076,10 – 583 000,00 = 2 268 076,10 (Два мільйони двісті шістдесят вісім тисяч сімдесят шість) грн. 10 коп. Тепер можемо розрахувати суму резерву для цого позичальника: 2 268 076,10 * 50% = 1 134 038.05 грн.
Для більшої наглядності зведемо отримані результати у вигляді таблиці:Табллиця- 3.10. Розрахункова сума резерву для позичальника 1462 за умови зміни класу або суми забезпечення.
Отже ми можемо зробити висновок, що обсяг (сума) забезпечення та фінансовий стан (клас) боржника – це два основні чинники, які впливають на розмір страхового резерву при фіксованій позичковій заборгованості позичальника.
Розділ 4 Розробка заходів щодо вдосконалення системи споживчого кредитування
4.1 Встановлення пунктів по видачі споживчих кредитів на місці
Споживче кредитування є найбільш дохідною операцією в банку саме-тому вдосконалення системи споживчого кредитування є пріоритетним завданням керівництва банку. Саме тому банки шукають шляхи збільшення кількості магазинів-партнерів по програмі споживчого кредитування. Наданий час одним з самих перспективних методів збільшення кількості споживчих кредитів є встановлення пунктів видачі кредитів на місцях у магазинах-партнерах банку.
Пункти видачі кредитів на місці на даний момент в банківській системі України є новим етапом розвитку споживчого кредитування. Сама поява пунктів видачі кредитів на місці'' зумовлена тим, що в містах, особливо з невеликого кількістю населення, розташоване тільки одне відділення банку, а магазинів, через які можна видавати споживчі кредити є досить багато. Деякі з них розміщені досить далеко від відділення банку, і тому клієнти ідуть оформляти кредит в інші банки-конкуренти. Саме тому банк втрачає потенційних клієнтів, а отже і значний прибуток.
Проаналізувавши дану ситуацію керівництво банку дійшло до висновку, що швидке та якісне обслуговування клієнтів по програмі споживчого кредитування, а також зручність для клієнтів зможе забезпечити менеджер банку, який, маючи необхідне устаткування та техніку, зможе обслужити клієнта на місці. Дану пропозицію запропоновано деяким магазинам з великою торговою площею та великою кількістю видаваних кредитів. Головним аргументом в переговорному процесі слугувало те, що компаніям теж вигідна співпраця, оскільки не кожен клієнт, який отримав рахунок на оформлення розстрочки, повертався в магазин. Крім того на час дії рахунку на товар магазин резервує даний товар і не може його продати іншому покупцеві, при цьому не маючи гарантії продажу даного товару в майбутньому, адже і банк може відмовити йому в оформленні розстрочки. Оскільки ця операція взаємовигідна, банк пропонує магазинові-
партперові нести деякі солідарні витрати по облаштуванню пункту видачі та проведення рекламної кампанії.
В місті Івано-Франківську є багато магазинів, які би можна було розглядати як перспективних партнерів по даному нововведенню. Це наприклад, магазини:
"Епіцентр"," Еліте", Каскад-Карпати", "Сахара", "Сако" та інші.
Ми детальніше зупинимось на магазині "Епіцентр". Цілі впровадження проекту.
Встановлення точок по видачі споживчих кредитів