405 грн.
Процентний дохід = 15*2500*3% ==1125 грн.
Загальний дохід = 405+1125 =1530 грн.
Крім того в наступні місяці банк отримуватиме процентні доходи від кредитів, виданих у попередні періоди, тому сума доходу значно зросте.
Додаткових затрат банку на даний вид кредитування, на відміну від пунктів видачі кредитів на місці, немає, тому даний вид кредитування скуповує себе вже в перший місяць роботи і є дуже перспективним напрямом споживчого кредитування.
4.4 Вплив запропонованих заходів на прибуток відділення
Порівнюючи запропоновані заходи збільшення видачі споживчих кредитів необхідно відмітити, що заходи спрямовані на комплексне завоювання ринку споживчого кредитування в регіоні шляхом співпраці з магазинами і клієнтами безпосередньо в торговій точці, а і акож робота з клієнтами на відділенні.
Крім чого слід зазначити, що перший захід, а саме встановлення пунктів видачі споживчих кредитів на місці вимагає значно більше капітальних вкладень, тому прибутковим стає не зразу, а через 3-6 місяців після початку роботи пункту. Впровадження виду кредитування через пластикові картки не вимагає додаткових затрат банку, обладнання для його реалізації вже давно працює і окупило себе, чому даний вид кредитування є прибутковим уже в перший місяць впровадження. Хоча з іншого боку, проаналізувавши дані, можна зробити висновок, що перший захід є прибучковішим для банку, а тому перспективнішим, оскільки пункти видачі кредитів на місці тільки починають розвиватися і встановлені вони тільки в найбільших магазинах для забезпечення максимального прибутку зменшення ризику збитковості точки. Впровадження
даних заходів в відділенні забезпечить збільшення прибутку від даного виду кредитування мінімум в 3 рази, зважаючи па проведені нижче розрахунки, атому є необхідними для впровадження.
Отже проаналізувавши дані заходи, можна зробити висновок, що вони необхідні для розвитку банку і завоювання лідируючих позицій на ринку споживчого кредитування.
ВИСНОВКИ
Сучасна система кредитування базується на ресурсах банку. Обсяг надаваних кредитiв повнiстю залежить вiд власних та залучених засобiв. Це зачiпає обсяги кредитних операцiй та пiдвищує вимоги до них, а, отже, й розмiр прибутку, на який може сподiватися банк.
У перiод становлення та розвитку банкiвської системи України зазнали суттєвих змiн принципи та методи кредитування, значно зрiс перелiк кредитних послуг банкiв. Разом iз тим економiчна сфера, в якiй банки займають мiсце фiнансових посередникiв, знаходиться на етапi переходу до ринкових вiдносин. Зважаючи на цi обставини, для банкiв як суб'єктiв економiки є вельми важливим визначення ризикового середовища в їх активнiй дiяльностi. Головним тут є кредитний ризик, позаяк кредитування є основною активною операцiєю комерцiйних банкiв.
Як ми розглянули у данiй дипломнiй роботi, кредитний ризик визначається як ризик неповернення позичальником основного боргу та процентiв за кредитом. Вiн може виникнути як внаслiдок неправильних чи некомпетентних дiй банку, неналежного або безвiдповiдального виконання боргових зобов'язань позичальника, так i змiни зовнiшнiх умов або в силу дiї непередбачуваних обставин. Все це може спричинити неповернення наданих банком кредитiв, нанесення йому збиткiв та загрозу фiнасовiй стабiльностi. Тому захист вiд кредитних ризикiв є одним з найважливiших питань та завдань, котрi повсякденно повинен вирiшувати банк для забезпечення надiйного функцiонування.
Система управління кредитним ризиком комерційного банку повинна містити:
а) визначенння методу оцінки кредитного ризику (як у процесі попереднього аналізу кредитоспроможності позичальника, так і під час користування ним позикою);
б) аналіз поточної наявної структури кредитного портфеля банку, опираючись на прийняті банком методи його оцінки:
в) використання різноманітних методів регулювання кредитного ризику.
При цьому особливу увагу в процесі управління кредитним ризиком банки повинні звертати на визначення методів оцінки ризику кредитування за кожною окремою позикою/позичальником та на рівні банку (кредитного портфеля) в цілому.
Для українських банків у даний час є найбільш актуальною проблема контролю якості кредитного портфеля, що визначає необхідність першочергового вирішення наступних питань:
аналіз кредитного ринку і розробка заходів із залучення та відбору найбільш вигіднх для банку кредитних заявок;
аналіз фінансового стану позичальників;
аналіз застав та інших видів забезпечення повернення позик, організація роботи з управління та ліквідації предметів застави і засобів забезпечення;
дотримання принципів кредитування (цільової спрямованості, забезпеченості, строковості, платності та повернення);
періодичне тестування наданого у користування кредиту на предмет його повернення: моніторинг стану позичальника, цільових ринків, економічної ситуації і т.д.;
аналіз структури кредитного портфеля, розрахунок та інтерпретація результатів, показників, розробка та виконання заходів з реструктуризації кредитного портфеля;
виявлення проблемних кредитів і вжиття заходів щодо ліквідації заборгованості;
кредитування в умовах ризику, пов’язаного з економічною кризою.
Для зменшення кредитних ризикiв Нацiональним банком України введенi нормативи ризикiв та показникiв кредитної дiяльностi комерцiйних банкiв, лiмiтування та страхове резервування кредитiв. Враховуючи данi обмеження, а також керуючись мiркуваннями незалежностi вiд непередбачуваної поведiнки
клiєнтiв, банки у полiтицi кредитних вкладень застосовують метод диверсифiкацiї, тобто надання позик бiльшiй кiлькостi позичальникiв з одночасним можливим зменшенням обсягiв надаваних позик. Такий метод дозволяє банкам знизити степiнь ризику втрати позичкового капiталу з вини неплатоспроможного клiєнта.
Все ж основним способом захисту банкiв вiд кредитних ризикiв постає аналiз кредитоспроможностi та фiнансового стану потенцiйного позичальника. Тiльки ретельна та виважена оцiнка бiзнесової дiяльностi клiєнта, обсягiв запитуваної позики та термiнiв користування нею, реальностi кредитованого проекту, репутацiї позичальника у дiловому свiтi нададуть змогу банковi прийняти правильне рiшення щодо спiвпрацi з прохачем кредиту. Також дуже велике значення з точки зору повернення кредитних коштiв та отримання плати за їх використання має наявнiсть та форма забезпечення надаваних позик. Пiд забезпечення кредитiв банки повиннi приймати високолiквiднi форми, що не втрачають своєї вартостi протягом всього строку дiї кредитного договору. Це може бути застава лiквiдного майна, нерухомостi та