За неналежне виконання узятих клiєнтом зобов'язань щодо погашення позики та процентiв за нею банки мають право стягувати неустойку (пенi та штрафи) та у разi неплатоспроможностi позичальника звертати стягнення на предмет забезпечення з метою захисту своїх iнтересiв та вiдшкодування можливих втрат та збиткiв.

Отже, проблема кредитних ризикiв тв шляхiв зниження їх рiвнiв у процесi активної дiяльностi комерцiйних банкiв, рацiонального та безпечного управлiння кредитним портфелем є найголовнiшою для банкiв, особливо на сучасному етапi економiчного реформування в Українi. Успiшне її вирiшення

сприятиме надiйному функцiонуванню, фiнансовiй стiйкостi не тiльки самого комерцiйного банку, але й тiєї сфери, в котрiй вiн провадить свою дiяльнiсть.

Отже можемо підвести підсумок: кредитні операції – найбільш прибуткові але й найбільш ризиковані операції банку. Тому кредитна політика орієнтується на надійність заздалегідь перевірених позичальників, з якими банк протягом тривалого часу працює і знає їх фінансове становище.

Також потрібно зауважити, що кредитні ризики компенсуються спеціальним резервом для відшкодування можливих втрати по позиках - це резерв, необхідність якого зумовлена кредитними ризиками в діяльності банків. Вказаний резерв забезпечує створення банкам більш стабільних умов фінансової діяльності і дозволяє уникати коливань величини прибутку банків у зв'язку зі списанням втрат по позиках.

Отже, в першій главі нами були розглянуті такі питання як: засади проведення кредитних операцій – як найбільш доходних, і як наслідок найбільш ризикових операцій комерційних банків та теоретичні аспекти по формуванню резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Аналітичне дослідження, його результати та їх використання в банківському менеджменті мають відповідати певним принципам (вимогам), які накладають свій відбиток на це дослідження і яких повинні обов'язково дотримуватися у процесі організації і проведення аналізу банківської діяльності. Розглянемо основні з цих принципів:

1. Урахування специфіки тієї країни, де функціонує банк, зокрема, її законодавства, нормативних вимог центрального банку, основних напрямів грошово-кредитної політики уряду.

2. Науковий характер, тобто аналіз має базуватися на комплексному науковому підході (використання передового досвіду, новітніх методів досліджень та ін.).

3. Комплексність, тобто аналіз повинен охоплювати всі сторони діяльності банку, щоб з'ясувати його фінансовий стан і виробити необхідні заходи для поліпшення його функціонування.

4. Забезпечення системного підходу до аналізу. При цьому кожний досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система елементів,

певним способом пов'язаних між собою і з зовнішнім середовищем. Кожний об'єкт необхідно вивчати з урахуванням усіх внутрішніх і зовнішніх зв'язків, взаємозалежності і взаємопідпорядкованості його окремих елементів. Наприклад, аналіз якості активів супроводжується вивченням різних ризиків (кредитних, процентних та ін.), що, у свою чергу, також є об'єктом аналізу банківської діяльності.

5. Об'єктивність, конкретність, точність, які означають, що аналіз має ґрунтуватися на достовірній інформації, а висновки і рекомендації супроводжуватися точними аналітичними розрахунками. У зв'язку з цим необхідно постійно удосконалювати організацію обліку, внутрішнього і зовнішнього "

6. Дієвість, тобто аналіз повинен ефективно впливати на діяльність банку; з його допомогою керівництво може вчасно виявляти недоліки, а також попереджати виникнення їх у майбутньому. Результати аналізу мають служити для керівництва банку інформаційною базою для прийняття управлінських рішень з оптимізації функціонування банку.

7. Проведення аналізу за планом і систематично. Для цього необхідно організувати в банку окремий підрозділ (департамент), що безпосередньо здійснює аналіз його діяльності, з чітким розподілом обов'язків серед співробітників.

8. Оперативність. Швидке і своєчасне проведення аналізу дає змогу керівництву банку приймати правильні управлінські рішення, що відповідають поточній кон'юнктурі фінансового ринку і пріоритетам розвитку банку.

9. Демократизм. Участь в аналізі широкого кола співробітників банку забезпечує істотне підвищення його ефективності, що не тільки позитивно впливає на фінансові показники, а й створює необхідні умови для згуртованості колективу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Закон України “Про Національний банк України”;

Закон України “Про банки та банківську діяльність”;

Закон України “Про заставу”;

Закон України “Про господарські товариства”;

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”;

Закон України “Про підприємства в Україні”;

Постанова Правління Національного банку України №436 від 12.12.97 Про затвердження “Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України”;

Постанова Правління Національного банку України №388 від 21.11.97 р., “План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України”;

Постанова Правління Національного банку України №141 від 14.04.98 р. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків;

Постанова Правління Національного банку України №279 від 06.07.2000р. Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків;

Постанова Правління Національного банку України №418 від 24.10.2000р;

Постанова Правління Національного банку України №151 від 05.04.2001р;

Постанова Правління Національного банку України №502 від 07.12.2001р;

Положення Національного банку України “Про кредитування” від 28.09.95р;

Постанова Правління Національного банку України №97, від 22 квітня 1996 року;

Постанова Правління Національного банку України №35, від 1997 року;

Постанова Правління Національного банку України №80 від 4 квітня 1997 року;

Лист Національного банку України №306 від 10 жовтня 1995 року;

Постанова Правління Національного банку України №489 від 20.11.98р;

Постанова Правління Національного банку України №19 від 19.01.99р;

Постанова Правління Національного банку України №533 від 03.11.99р;

Постанова Правління Національного банку України №601 від 22.12.99р;

Постанова Правління Національного банку України №186 від 07.05.2001р;

Постанова Правління Національного банку України №495 від 04.12.2001р;

Постанова Правління Національного банку України №569 від 23.11.99. “Інструкція про порядок складання річного фінансового звіту комерційного банку”;

Положення про порядок класифiкацiї кредитного портфелю банку та проведення оцiнки фiнансового стану позичальникiв з метою формування