3) довідка з БТІ про об’єкт нерухомості;

4) технічний паспорт про нерухомість;

5) виписка з державного реєстру прав власності на нерухоме майно видана БТІ;

6) довідка з ЖЕКу про прописаних особах на площі нерухомості;

7) довідка про відсутність заборгованості по комунальним платежам.

Якщо в заставу надається земельна ділянка:

1) документ, який підтверджує право власності на земельну ділянку;

2) довідку про оцінку земельної ділянки, видана Управлінням земельних ресурсів;

3) Висновок незалежного експерта про ринкову вартість земельної ділянки;

4) виписка з Державного земельного кадастру;

5) документ, який підтверджує плату податку на землю;

Якщо в заставу надається автотранспорт:

1) право установчий документ на об’єкт застави (авто);

2) паспорт та ідентифікаційний код власника авто;

3) технічний паспорт на авто;

4) справка з ДАІ про відсутність запису в базі даних «Угон-СНГ-Інтерпол».

7. Програма «Крос-кредитування клієнтів СМБ»

Мета програми ефективне і оперативне розміщення залучених банком засобів в національній валюті, для реалізації програм розвитку фінансування середнього і малого бізнесу в Україні, за допомогою кредитування клієнтів, що відносяться до даного сегменту, на індивідуальних умовах.

Умови програми розповсюджуються тільки на кредитні договори, що знов укладаються, з цільовим використовуванням «фінансування поточної діяльності, поповнення оборотних коштів».

Умови програми:

вид кредиту - кредит, кредитна лінія;

сума кредиту (ліміт кредитування) - від 50 000 грн. до 1 000 000 грн.;

термін кредитування - 12, 24, 36 місяців;

валюта кредитування - гривня;

процентна ставка – 30%;

цільове використовування - поповнення оборотних коштів, фінансування поточної діяльності;

комісія за надання кредитної лінії (видачу кредиту) - 0,95% від суми ліміту (кредиту);

щомісячна комісія за управління кредитом:

при терміні кредитування 12 міс. - не стягується;

при терміні кредитування 24 міс. - 0,06% від суми фактичного залишку по кредиту на дату нарахування;

при терміні кредитування 36 міс. - 0,08% від суми фактичного залишку по кредиту на дату нарахування;

інші комісії (комісія за дострокове погашення) - не стягуються;

Кредити, видані в рамках даної програми, не підлягають пролонгації.

Розділ 2 Методика банківського кредитування в умовах ринкової економіки.

2.1 Економічна суть кредитних операцій та принципи кредитування.

Кредитні операції сама прибуткова стаття банківського бізнесу. В середньому доход від кредитних операцій становить від 60% до 80% доходів комерційних банків. За рахунок цього джерела формується основна частка чистого прибутку, що відраховується в резервні фонди і що йде на виплату дивідендів акціонерам банку.

Банки надають кредити різним юридичним і фізичним особам з власних і позикових ресурсів. Кошти банку формуються за рахунок клієнтських грошей на розрахункових, поточних і інших рахунках; міжбанківського кредиту; коштів, мобілізованих банком у тимчасове користування шляхом випуску боргових цінних паперів і т.д.

Найбільш важливими напрямами розміщення коштів банку є позики і інвестиції. Видача позик - один з основних і традиційних видів банківських операцій. Комерційні кредити (або кредити підприємствам будь-якої форми власності) надаються позичальникам при дотриманні принципів цільового використання: забезпеченості, терміновості, платності, поворотності. Основні напрями кредитної політики банку визначаються Правлінням банку відповідно до законодавства України, нормативними документами НБУ. Координацію кредитної роботи і прийняття рішень про видачу кредитів (або їх пролонгації) здійснює кредитний комітет - постійний робочий орган банку, діючий відповідно до Положення про кредитний комітет.

Надання банком кредитів засновується на обліку необхідних потреб позичальників в позикових коштах, наявності достатніх гарантій для своєчасного їх повернення. Банк надає кредити в межах власного капіталу і залучених коштів, забезпечуючи сбалансованість ресурсів, що залучаються і що розміщуються по термінах і об'ємах.

Кредит - надання грошей або товарів в борг, як правило, зі сплатою процентів; вартісна економічна категорія, невід'ємний елемент товарно-грошових відносин. Виникнення кредиту пов'язано безпосередньо зі сферою обміну, де власники товарів протистоять один одному як власники, готові

вступити у економічні відносини.

Можливість виникнення і розвитку кредиту пов'язані з оборотом капіталу. У процесі рушіння основного і оборотного капіталу відбувається вивільнення ресурсів. Засоби труда використовуються в процесі виробництва тривалий час, їх вартість переноситься на вартість готової продукції частинами. Поступове відновлення вартості основного капіталу в грошовій формі приводить до того, що грошові кошти, що вивільняються, осідають на рахунках підприємств. Разом з тим на іншому полюсі виникає потреба в заміні зношених засобів труда і досить великих одноразових витратах. Аналогічні по своєму характеру процеси відбуваються і в рушенні оборотного капіталу. Більш того коливання в кругообігу і обороті тут виявляють себе більш різноманітно. Так, внаслідок сезонності виробництва, нерівномірного постачання і іншого відбувається неспівпадання часу виробництва та реалізації продукції. У одних суб'єктів з'являється тимчасовий надлишок коштів, у інших - їх нестача. Це створює можливість виникнення кредитних відносин, тобто кредит дозволяє відносну суперечність між тимчасовим осіданням коштів і необхідністю їх використання в господарстві.

Місце і роль кредиту в економічній системі суспільства визначаються, передусім, функціями, що виконуються ним, як загального, так і селективного характеру:

1. Перерозподільча функція.

2. Економія витрат обігу.

3. Прискорення концентрації капіталу.

4. Обслуговування товарообороту.

5. Прискорення науково-технічного прогресу.

Перерозподільча функція в умовах ринкової економіки ринок позикових капіталів виступає як своєрідний насос, що відкачує тимчасово вільні фінансові ресурси з одних сфер господарської діяльності та направляє їх в інші, що забезпечують більш високий прибуток. Орієнтуючись на диференційований її рівень в різних галузях або регіонах, кредит виступає в ролі стихійного

макрорегулятора економіки, забезпечуючи задоволення потреб об'єктів що, динамічно розвиваються в додаткових фінансових ресурсах. Однак в деяких випадках практична реалізація вказаної функції може сприяти поглибленню диспропорцій в структурі ринку, що найбільш наочно виявилося в Україні на стадії переходу до ринкової економіки, де перелив капіталів з