«Про бюджетну систему України» не знайшла свого відбиття, але в фінансово-правовій літературі виділяється як принцип, спеціалізація показників доходів і видатків бюджетів. Цей принцип полягає у конкретному визначенні розмірів доходів за джерелами утворення і видатків за їх призначенням.
Закон визначає бюджетну класифікацію як “єдине систематизоване, функціональне згрупування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних”. Саме че-рез бюджетну класифікацію здійснюється єдиний облік доходів і видатків, складається звітність про виконання бюд-жетів.
Структура бюджетної класифікації розробляється Кабіне-том Міністрів України, а нова її структура була затверджена постановою Верховної Ради України від 12 липня 1996 року.
Бюджетна класифікація України складається з чотирьох розділів:
Розділ І. Доходи бюджету.
Розділ II. Видатки бюджету.
Розділ III. Фінансування бюджету.
Розділ IV. Державний борг.
Розділ І “Доходи бюджету” поділяється на групи, підгру-пи, статті і підстатті. Групи доходів — це податкові надход-ження та неподаткові доходи, доходи від операцій з капіта-лом, офіційні трансферти і державні цільові фонди.
Розділ ІІ “Видатки”. Класифікація видатків бюджетів складається з функціональ-ної, відомчої та економічної структури видатків.
Функціональна структура видатків бюджетів України ви-значає основні напрями державної діяльності:
Державне управління;
Міжнародна діяльність;
Фундаментальні до-слідження і сприяння науково-технічному прогресу;
Націо-нальна оборона і т.д. (всього 24 розділи). Розділи поділя-ються на підрозділи, тобто більш детальні частини. Наприк-лад, розділ «Державне управління» включає в себе 6 підрозділів: функціонування законодавчої влади, функціо-нування виконавчої влади, утримання Президента України та його апарату, утримання фінансових та фіскальних органів, загальне планування і статистичні служби, інші видатки на загальнодержавне управління. Підрозділи можуть мати цільові статті і види витрат.
Економічна структура видатків групує видатки державно-го і місцевих бюджетів за їх економічним змістом. Вона по-діляється на поточні видатки і капітальні видатки, а також на предметні статті, підстатті та елементи витрат.
Розділ III «Фінансування бюджету» передбачає залучення коштів для фінансування видатків бюджету — внутрішнє і зовнішнє фінансування.
У розділі IV «Державний борг» наводиться структура дер-жавного внутрішнього і зовнішнього боргу. Повноваженнями щодо надання роз'яснень з питань застосуван-ня бюджетної класифікації наділені:
щодо класифікації доходів бюджету, функціональної класифікації видатків бюджету, класифікації фінансування бюджету та класифі-кації боргу — Департамент з бюджету Міністерства фінансів України;
щодо економічної класифікації видатків бюджету — Державне казначейство України.
Розділ 2. Аналіз вітчизняної практики, розмежування доходів і видатків між різними рівнями бюджетної системи України
2.1. Доходи місцевих бюджетів
Доходи місцевих бюджетів -– виражають сферу економічних відносин суспільства, яка пов’язана з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів регіонального рівня і використовується місцевими органами влади для забезпечення поточних і перспективних завдань розвитку регіону.
Доходи місцевих бюджетів мають відповідну законодавчу базу Конституція України, Бюджетний кодекс, Закон України «Про податкову систему України», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інші нормативні акти.
Для досягнення оптимальної забезпеченості загальнодержавного та місцевих бюджетів та пропорційності між ними мають бути дотримані такі умови:
- Єдність бюджету та державного плану економічного і соціального розвитку.
- Забезпечення кожного бюджету стійкими доходами, які тісно пов’язані з економічною, соціальною і екологічною ситуацією регіону.
- Збалансованість кожного бюджету незалежно від обсягів закріплених за ним дохідних джерел.
- Зацікавленість державних і місцевих органів влади в успішному виконанні планів загальнодержавних доходів (податкових і неподаткових) на території конкретного регіону.
- Забезпечення рівномірності надходжень коштів і усунення будь-яких затримок через не збігання термінів здійснення видатків і тримання доходів.
Джерела доходів місцевих бюджетів формуються відповідно до законодавства України, зокрема Бюджетного кодексу, інструктивних матеріалів Кабінету Міністрів України.
Доходи міських, районних селищних, сільських бюджетів формуються згідно з цими юридичними актами, а також рішеннями відповідних рад народних депутатів.
Рис. 2.1. Схема доходів місцевих бюджетів.
До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):
1) податок з доходів фізичних осіб у частині, визначеній статтею 65 цього Кодексу;
2) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;
3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;
4) плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;
5) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад;
6) надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;
7) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам.
Податки та збори (обов’язкові платежі), зазначені у Бюджетному кодексі, складають кошик доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів між бюджетних трансфертів.
До доходів бюджетів міст Києва і Севастополя зараховується 100 відсотків загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» на території цих міст. До доходів бюджетів міст республіканського (в Автономній Республіці Крим) та обласного значення зараховується 75 відсотків До доходів бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх об'єднань зараховується 25 відсотків від загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» на цій території.
Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад доходи бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок:
1) 25 відсотків податку з доходів фізичних осіб;
2) 25 відсотків плати за землю;
3) плати за ліцензії на провадження певних