Отже, біржа — це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, який функціонує за визначеними правилами, у конкретному місці та призначений час.

Біржа – це ринок, на якому товари продаються у великій кількості, у приміщенні, де відбуваються публічні торги за допо-могою голосу та жестів або через комп’ютерні мережі, створюючи особливу атмосферу ринку чистої конкуренції. Біржа володіє своєю мовою, знання якої означає знайомство із структурою й організа-ційними елементами, Статутом і Правилами біржової торгівлі та Кодексом честі біржовиків.

Біржа – категорія ринку, явище економічного життя. Біржа – це великий ринок для обороту капіталів, для правильного встановлення цін на товари, цінні папери та валюту; грошовий ринок для держав, підприємств, фірм, асоціацій і корпорацій. Вона виступає посередником між тими, хто шукає куди вкласти капітал і тими, хто потребує його, тобто регулює кредитні, грошові, платіжні відносини як в країні розміщення, так і між державами. Біржа слу-жить для привізної торгівлі страховим закладом, запобігаючи знижен-ню цін до його прибуття, тобто страхує підприємницький ризик.

Отже, економічна сутність біржі полягає в наступному:

Ш ринок замінних цінностей;

Ш організація;

Ш реалізація власної вигоди учасниками біржової торгівлі;

Ш офіційне котирування цін;

Ш специфічний біржовий товар;

Ш страхування цінових та курсових ризиків;

Ш цифровий вираз попиту і пропозиції;

Ш розміщення товарів у просторі й часі;

Ш встановлення об’єктивних цін та курсів, в основному майбутніх.

Історія показує, що поняття біржі не залишається незмінним, навпаки, впродовж більш як чотирьохсотлітнього періоду еволюцій-ного розвитку змінюється за всіма параметрами, а саме: місце торгівлі, учасники, товар.

Біржова форма торгівлі товарами повністю підійшла для торгівлі цінними паперами, інноваційними фінансовими інструментами і валютою. Впровадження стандартизації розмірів контрактів та уні-фікація їх щодо сорту, марки тощо у ХХ-му ст. призвели до переходу до ф’ючерсної торгівлі, а обіг реальним товаром перемістився на позабіржовий ринок, де кожний учасник, у конкретний момент часу, може придбати або продати певну кількість конкретного товару, що поставляється на умовах, які задовольняють даного споживача.

3. Функції та характерні ознаки біржової торгівлі

Сьогодні можна стверджувати, що біржова торгівля домінує на світових ринках щодо своїх масштабів, обсягів і кількості учасників. Вона репрезентує самостійну форму комерційної діяль-ності з метою отримання прибутку і характеризується такими рисами:

Ш концентрується у місцях економічної активності, у потужних виробничих та фінансових світових центрах, столицях, портах тощо;

Ш ведеться великими партіями товарів або значними за обсягами фінансовими інструментами;

Ш реалізуються реальні активи з негайною поставкою та поставкою в майбутньому, зобов’язання постачання-приймання, права тощо;

Ш проводиться регулярно, концентруючи попит і пропозицію у часі й просторі;

Ш характеризується гласністю, прозорістю діяльності, доступністю інформації для широкого загалу учасників ринків;

Ш має організаційну, економічну та правову основи;

Ш виробляє стандарти щодо якісних і кількісних параметрів товарів та фінансових інструментів;

Ш ведеться біржовими посередниками, брокерами та дилерами, сама біржа угод не укладає;

Ш виробляє власні правила торгівлі та слідкує за їх дотриманням;

Ш активно використовує методи електронного трейдингу.

Біржа виконує такі функції (рис. 1.2):

Ш організаційну (організація біржових торгів, вироблення правил, матеріально-технічне забезпечення торгів, забезпечення висококвалі-фікованим персоналом);

Ш вироблення біржових контрактів (стандартизація якісних пара-метрів, визначення розмірів партій, процедур розрахунків та забезпе-чення ліквідності);

Ш розв’язання суперечок між членами біржі й учасниками біржових операцій;

Ш реєстрації та публікації біржових цін (котирування);

Ш страхування цінових та курсових ризиків (хеджування);

Ш гарантування виконання біржових угод (через організацію розрахунково-клірингової діяльності);

Ш інформаційну (збір і реєстрація біржових цін з подальшою їх публікацією, наданням клієнтам, зацікавленим організаціям, пресі, радіо, телебаченню, комп’ютерним мережам та інтернетінформації про рівень і динаміку світових цін та курсів на основні активи.

4. Види бірж

Біржі класифікують за видами біржових товарів, принципами організації, правовим статусом, формою участі торговців у біржових торгах, асортиментом товарів, роллю та місцем у світовій торгівлі, сферою діяльності, видам угод. (рис. 1.3)

Згідно першої ознаки біржі класифікують та товарні товарно-сировинні ( в Україні до цього виду відносять аграрні, фондові та валютні). Автор не поділяє думок тих дослідників які до цієї класифікації відносяться ще й біржі правці. Останні мають зовсім інше економічну сутність і є кадровими агреціями.

Згідно ЗУ “Про товарну біржу” “ .товарна біржа є організацією, котра об’єднує юридичних та фізичних осіб, які здійснюють виробничу та омерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладанні біржових угод, виявленні товарних цін, попиту та пропозиції на товари, вивчення, впорядкування та спрощення товарообороту і пов’язаних з ним торговельних операцій”.

На фондових біржах здійснюються операції з найліквіднішими масовими цінними паперами, які за умовами емісії мають вторинне обертання, як-от, акції акціонерних товариств відкритого типу, державні облігації, казначейські зобов’язання та векселі тощо.

На валютних біржах, яких, до речі, на світових ринках майже немає, за виключенням бірж у постсоціалістичних країнах, торгують значними за обсягами контрактами з іноземною валютою.

В Україні на 1.01.2000 р. за даними Держкомстату налічувалося 365 бірж, з них п’ять фондових (Міжбанківська валютна також має статус фондової), а решта – товарні, товарно-сировинні й аграрні. Як бачимо процес створення бірж після фінансової кризи 1998 р. не припинився. Він триває і досі. За період 2000-2002 рр. кількість бірж зросла на 46 одиниць. Товарні біржі мають право торгувати цінними паперами за умови відкриття фондового відділу та отримання відповідних ліцензій від Державної комісії з цінних