<p> Велике мито давали шинки, що були поширені на землі запорозьких козаків. Через свою життєву свободу всі запорозькі козаки мали право варити мед, пиво й продавати спиртні напої. У документах січового архіву 1770року у всіх володіннях козаків налічувалося 370 шинків.

<p> Крім того, з валок, що приїжджали в січ з України, Криму й Польщі, якщо вони привозили біле вино чи горілку, також брали мито на церкву і старшину: з кожної куфи – по карбованцю; крім грошей брали і так зване «поставне вино» - по одному відру, яке в козаків називалось квартою, з того, хто продав вино чи горілку, або з того, хто сам купував їх, - загальною кількістю 7 відер. Лише той, хто сплачував це мито, міг продавати свій товар, та й то за ціною, визначеною Кошем.

<p> Важливим джерелом прибутків козаків було також «мостове», тобто платня з проїжджих купців, торговців, промисловиків і чумаків за перевіз через річки. Так само за безпеку в дорозі, за конвоювання з військовим пірначем чи булавою, а більше з прикріпленою до булави військовою печаткою.

<p> Козаки та їх старшина за військову службу відстоювали свій привілей – звільнення від податків, їх сплачували лише селяни та міщани. Головний грошовий податок, який січові власті стягували з посполитих, називався «військовим окладом». Цей податок був основним прибутком Коша Запорозької Січі. Козацька скарбниця у дуже незначній частині поновлювалась за рахунок прямих податків. Головне значення мали прибутки з привізних і вивізних мит(так звані індикти і ефекти) та непрямі податки – оплата з млинів, гут, рудень, з тютюну, дьогтю, селітри, шинків.

<p> Ці податки були організовані у свого роду державні монополії, так звані оренди. Власники цих підприємств не могли продавати свою продукцію вроздріб, а доставляли їх за твердими цінами орендарям, які платили державі визначений податок.

<p> Немалу частку військових прибутків становив «димовий» податок, який запорізькі козаки збирали з так званих «сиднів», що вважались підданими козацького товариства. Цей податок був постійним і тимчасовим: постійний до 1758року обмежувався 1крб з родини, а з 1758 по 1770р. – 1крб 50коп. якщо взяти за норму все жонате населення на зимівниках – 12250осіб, то при податкові в карбованець отримаємо 12250крб, а при податку в півтора – 18375крб. тимчасові податки, що бралися з жонатих козаків, сягали від 300 до 500крб із паланки, але їх накладали лише у виняткових випадках. Коли військо організовувало похід на Туреччину, Крим чи Польщу або посилало депутацію у російську столицю з особливо важливої справи.

<p> Військовими доходами розпоряджалась скарбова канцелярія під керівництвом генерального підскарбія. Інтендантурою в полках завідували комісари, яких не прираховували до старшини; вони отримували окремі доручення на час потреби; доставляли харчі, дбали про квартири для війська, а також займалися збором податків. Допомагали їм комісарські десятники. [2]

<p>

<p> 2. Сучасні податкові системи країн світу

<p> Податкова система Великобританії

<p> Бюджетні відносини. До бюджетних відносин причетні прем’єр-міністр, міністерства, казначейство, парламент. Казначейство, як головний урядовий орган з фінансових питань відає управлінням і регулюванням податків. Казначейство також розробляє та здійснює основну економічну стратегію.

<p> Йому підпорядковуються Управління внутрішніх доходів та Управління мита та акцизів.

<p> Бюджетний рік у Великобританії починається 1 квітня поточного року і закінчується 31 березня наступного року. При розробленні проекту бюджету кабінет враховує 18 ключових положень, 11 з яких за останні роки не змінювались. До основних положень належать: зростання валового національного продукту, рівень безробіття, ціни на акції, норми процентних ставок, ціни на основні продукти, зокрема на нафту, рівень податкових ставок.

<p> Починаючи з 2000/2001 бюджетного року розпис доходів та видатків здійснюється згідно з національними рахунками на основі європейської системи рахунків 1995року.

<p> Податок на доходи. Вперше був застосований у 1799році як тимчасовий засіб з метою фінансування військових потреб. Застосовується шедулярна форма стягування податку, яка передбачає розмежування податку на частини залежно від походження доходу. Таких шедул є 6, і кожна має особливий механізм оподаткування.

<p>А. Доходи від майна: від власності на землю, від будівель і споруд, квартирна плата

<p> від здавання квартир в найм.

<p>Б. Доходи від лісових масивів, що використовуються в комерційних цілях.

<p>В. Доходи від державних цінних паперів.

<p>Г. Доходи від комерційної діяльності:

<p>- доходи від ділових операцій;

<p>- доходи від приватної професійної діяльності;

<p>- отримані відсотки й аліменти, які підлягають оподаткуванню;

<p>- доходи від цінних паперів. Які знаходяться за кордоном;

<p>- доходи від майна, розташованого за кордоном;

<p>- усі інші доходи, наприклад гонорар;

<p>Д. Заробітна плата, пенсії, допомоги, інші трудові доходи.

<p>Е. Дивіденди та інші виплати, які здійснюють компанії Великобританії на користь

<p> працівників.

<p> Справляння податку здійснюється за місцезнаходженням джерела доходу, тому якщо працівник отримує дохід в одному місці роботи, він податкову декларацію не заповнює. Для всіх платників податків діє особова знижка і додаткова сімейна знижка. Їх розміри переглядають щорічно враховуючи рівень інфляції. У 1997 році особова знижка становила 3445 фунтів стерлінгів.

<p> Діють три категорії податку на доходи, які застосовуються після особової та сімейної знижки: 20% -