Як бачимо, ф’ючерсні контракти повністю стандартизовані за кількістю, якістю, часом та місяцем поставки. Предметом торгівлі залишається лише ціна.

Приклад ф’ючерсного контракту на кукурудзу Чиказької торго-вельної палати (СВОТ) подано у додатку 4.2.

Існує два методи біржових торгів: публічна торгівля, при якій угоди укладаються викриком, що дублюється сигналами пальців рук. У країнах Південно-Східної Азії та Японії подекуди розповсюд-жена “торгівля пошепки”.

Публічна біржова торгівля будується за принципом подвійного аукціону: пропозиція покупця зростає паралельно із спадом пропози-ції продавця. При збігові цін пропозиції продавця та покупця уклада-ється угода. Кожен укладений контракт публічно реєструють, інфор-муючи про це громадськість через канали зв’язку та засоби масової інформації. Розглянемо приклад торгівлі у біржовій залі:

Приклад 3

Продавець А пропонує до продажу контракт за ціною 50 одиниць, покупець В пропонує купити контракт за ціною 49 одиниць. Якщо немає інших покупців, то угода вважається здійсненою за умови, коли пропо-зиції обох сторін зрівнюються. Наприклад, у нашому випадку може з’явитися покупець С з пропозицією ціни 50 одиниць, або продавець D з пропозицією 49,5. Коливання цін визначається числом продавців, готових продати за цінами даного рівня та покупців, готових купити товар за такими цінами.

Особливістю сучасної торгівлі на ф’ючерсній біржі є висока ліквідність. Різниця між цінами контрактів продавців та покупців є досить незначною. Вона становить 0,1% і менше, тоді як на фондо-вих біржах цей показник становить 0,5% вартості акцій або облі-гацій. Незначна різниця між цінами пропозиції та попиту полегшує процес укладання угод, сприяє зростанню обігу, зменшує видатки на торговельні операції.

Згідно з правилами біржової торгівлі, приписами, інструкціями більшості бірж ф’ючерсної торгівлі службовці-члени бірж мають конкретні посадові обов’язки. Наприклад, посильні, кур’єри, клерки уповноважені доставляти та отримувати повідомлення; виписувати брокерські картки для підтвердження замовлення; працювати на телетайпних апаратах, комп’ютерах; виконувати технічні операції з діловодства, використовуючи телефонний, факсимільний, супутниковий зв’язок, глобальну комп’ютерну мережу Internet. Контролери укладених угод мають право лише перевіряти їх, у США це робиться в рамках системи CNR-PLUS.

На ф’ючерсних біржах, як уже підкреслювалося вище, досяга-ється максимальна стандартизація якості товару та основних умов контракту. Як для спотових, так і для ф’ючерсних операцій, вста-новлюється базова якість товару. Якість та ціна цього сорту бе-руться за основу, причому, якщо при операціях з реальним това-ром стандартизуються різні сорти, при ф’ючерсних основним є те, щоб кількість сортів або марок товару, дозволених до поставки (бази контракту), була достатньою для запобігання можливим маніпуляціям з цінами. На ф’ючерсних біржах база контракту, як правило, збільшується за рахунок інших поширених сортів (марок), на які встановлюються фіксовані скидки або надбавки до ціни ба-зисної якості. Наприклад, база контракту для твердої озимої червоної пшениці з поставкою з портів Мексиканської затоки Чикаго Борд оф Трейд дозволяє продати або купити за даним контрактом тверду озиму пшеницю “хард вінтер” з додаванням 1 цента до ціни за один бушель. Жовта пшениця цього ж сорту продається зі скидкою в один цент тощо.

Крім якості, у ф’ючерсних контрактах уніфікується розмір партії — лот (lot). Лот у зерновій торгівлі в США становить 5 000 бушелів, металів на Лондонській біржі металів — 25 тонн, олова — 5 тонн, пиломатеріалів — 150 000 бордсових футів, дизельного пального — 42 000 галонів тощо. Від розміру контракту залежить успіх біржової торгівлі. Для правильного встановлення цих величин робляться спе-ціальні дослідження.

Для активізації обігу, залучення максимального числа торговців ф’ючерсні біржі намагаються сконцентрувати торгівлю так, щоб товар доставлявся лише в певні місяці. Важливим елементом уні-фікації біржових контрактів є місце поставки. Покупці не уклада-тимуть угод, якщо не знатимуть місця отримання товару. Нехту-вання цим моментом на аукціоні з продажу сільськогосподарської сировини, який проводило Міністерство сільського господарства і продовольства у Києві у 1994-1995 рр., після перших же торгів призвело до втрати покупців, які після укладання аукціонного контракту, завіреного міністерськими печатками, не могли знайти місцезнаходження придбаного товару або ж це місцезнаходження зовсім їх не влаштовувало.

Крім вищевказаних умов, що стандартизуються, у ф’ючерсному контракті під впливом законодавства почали обмежувати коливання цін. Мінімальні коливання цін встановлюються на всіх біржах світу. Зміна ціни називається пунктом, у США його розмір на різні види товарів становить відповідно: для зернових – 0.25 цента за бушель; для бавовни, кави та цукру – 0.01 цента за англійський фунт; для бензину, рідкого пропану, мазуту – 0.01 цента за галон; для нафти – 1 цент за барель, для міді – 0.05 цента за англійський фунт. В Англії для металів: алюмінію, міді – 50 пенсів за тонну; цинку, свинцю – 25 пенсів за тонну.

Максимально допускові денні коливання цін, підвищення яких призводить до припинення торгівлі, встановлені лише у США. Вони спрямовані на те, щоб не допустити ажіотажу, паніки, дати час торговцям краще оцінити ситуацію, вплив різних факторів на ціни, зробити більш впорядкованим процес розрахунків, запобігти невип-равданим банкрутствам.

2. Основні риси ф’ючерсної торгівлі

Ф’ючерсна біржова торгівля характеризу-ється яскраво вираженою географічною концен-трацією. Основні біржі розташовані в центрах економічної активності світу: США, Велико-британії, Японії. До середини 80-х років ХХ-го століття 98% біржового товарообігу припадало на ці три країни.

У зв’язку з впровадженням у біржову практику фінансових ф’ючерсів, якими активно торгують у Лондоні, Парижі, Франкфурті-на-Майні, обсяги загальноєвропейського обігу ф’ючерсних бірж потрої-лися за останні роки, в Азії — подвоїлись. Сьогодні в США зосеред-жено 55% світового обігу (у 80-х роках