враховуючи день сплати платниками цих внесків.

Сьогодні назріло питання проти лежного характеру: про відповідальність

Пенсійного фонду за розрахунки з пенсіонерами.

Виходячи зі змісту ст.151 Цивільного кодексу України, обов’язок

Пенсійного фонду виплачувати пенсію непрацездатним громадянам у разі

настання соціальних ризиків є грошовим зобов’язанням. Одним із засобів

забезпечення належного виконання грошових зобов’язань є неустойка або пеня.

А тому, у випадку несвоєчасної виплати пенсії, тобто неналежного виконання

зобов’язання, слід застосовувати неустойку. Це означає, що при проведенні

розрахунку з пенсіонерами (кредиторами у даному випадку) відділення

Пенсійного фонду повинна виплатити всі належні до оплати грошові суми та за

кожний день прострочки виконання зобов’язання додатково оплатити фіксований

процент від суми невиплаченого грошового зобов’язання, тобто в данному

пенсії. За основу вартісної величини межи можна використати той же

відсоток, встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати

підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків

до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його

коштів. Впровадження такого розрахунку встановить взаємовідповідальність

особи та держави у сфері пенсійного забезпечення, як це і повинно бути у

правовій державі.

В цій системі пенсійного забезпечення відпадає необхідність такого

поняття як максимальна пенсія, тобто: яку пенсію працівник заробив, таку і

отримуватиме.

СПИСОК

використаних першоджерел та літератури

Конституція України – Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості

Верховної Ради України (ВВР). – 1996. — №30. – С.141.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права / Прийнятий

Генеральною Асамблеєю ООН 19 грудня 1996 р. // Права людини, міжнародні

договори України, декларації, документи. – К.,1992. – С.25-31.

Цивільний кодекс України / Затв. Законом Української РСР від 18 июля 1963

року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – №30. – С.493.

Кодекс про шлюб та сім’ю України / Затв. Законом Української РСР від 20

липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1996. – №26. – С.204 (зі

змінами та доповненнями) // ВВР. – 1992. – №36. – С.528 і Законом України

від 30.01.96 №11/96-ВР // Урядовий кур’єр. – 1996. – 22 лютого.

Кодекс законів про працю України / Затв. Законом Української РСР від 10

грудня 1971 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – №50. – С.375 (зі

змінами та доповненнями на 15.02.97).

Про державні пенсії – Закон СРСР від 15 липня 1956 р. (в редакції 1975 р.)

// Відомості ВР СРСР. – 1975. – №1. – С.8.

Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР – Закон СРСР від 15 травня 1990

р. // Відомості з’їзду народних депутатів СРСР і ВР СРСР. – 1990. – №45. –

С.416.

Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу

в народному господарстві – Закон України від 17 жовтня 1990 р. // ВВР. –

1990. – №45. – С.602 (зі змінами та доповненнями на 30.04.93) // ВВР. –

1993. – №26. – С.281.

Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті

Чорнобильської катастрофи – Закон України від 28 лютого 1991 р. // ВВР. –

1991. – №16. – С.200 (в редакції Закону №2001-ХІІ від 19.12.91) // ВВР. –

1992. – №13. – С.178 (зі змінами та доповненнями на 06.06.96) // Урядовий

кур’єр. – 1996. – 20 червня.

Про основи соціальної захищеності інвалідів України – Закон України від 21

березня 1991 р. // ВВР. – 1991. –№21. – С.252 (зі змінами, внесеними

Законами України №200/94-ВР від 13.10.94 // ВВР. – 1994. – №45. – С.404;

№204/93-ВР від 14.10.94 // ВВР. – 1994. – №45. – С.406).

Про правонаступництво України – Закон України від 12 вересня 1991 р. //

ВВР. – 1991. – №46. – С.617.

Про пенсійне забезпечення – Закон України від 5 листопада 1991 р. // ВВР. –

1992. – №3. – С.10 (зі змінами, внесеними Законами України №2356-ХІІ від

15.05.92 // ВВР. – 1992. – №32. – С.459; №2128-ХІІ від 22.04.93 // ВВР. –

1993. – №22. – С.227; №3284-ХІІ від 17.06.93 // ВВР. – 1993. – №29. –

С.303; №3948-ХІІ від 04.02.94 //ВВР. – 1994. – №24. – С.179 та Декретами КМ

№7-92 від 09.12.92 // ВВР. – 1993. – №5. – С.34). Постанова ВР від 06.12.91

// ВВР. – 1992. – №3. – С.11.

Про прокуратуру – Закон України від 5 листопада 1991 р. // ВВР. – 1991. –

№53. – С.793 (зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України №3130-

ХІІ від 22.04.93 // ВВР. – 1993. – №22. – С.229; №3662-ХІІ від 26.11.93 //

ВВР. – 1993. – №50. – С.474; №103/95-ВР від 21.03.95; №358/95-ВР від

05.10.95).

Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей –

Закон України від 20 грудня 1991 р. // ВВР. – 1992. – №15. – С.190 (зі

змінами, внесеними Законом України №64/97 від 12.02.97) // Урядовий кур’єр.–

1997. 27 лютого.

Про міліцію – Закон України від 20 грудня 1991 р. (зі змінами та

доповненнями на 22.04.93) // ВВР УРСР. – 1991. – №4. – С.20; 1992. – №36. –

С.526; 1993. – №11. – С.83; 1993. – №22. – С.234.

Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і

рядового складу органів внутрішніх справ – Закон України від 9 квітня 1992

р. // ВВР. – 1992. – №29. – С.399 (зі змінами та доповненнями) // ВВР. –

1994. – №24. – С.178; 1995. – №16. – С.111; 1996. – №12. – С.17; №17. –

С.73.

Про статус народного депутата України – Закон України від 17 листопада 1992

р. // ВВР. – 1992. – №3. – С.17 (зі змінами, внесеними Законами України

№123/94-ВР від 26.07.94 //