відомості, копії документів, довідки про банківські операції й залишки на рахунках об’єктів, що ревізуються або перевіряються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавних форм власності, - довідки і копії документів про операції та розрахунки з установами, організаціями, підприємствами, що ревізуються або перевіряються;
5. Одержувати від службових і матеріально-відповідальних осіб об’єктів, що ревізуються та перевіряються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій і перевірок;
6. Пред’являти керівникам й іншим службовим особам об’єктів, що ревізуються чи перевіряються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності і фінансів, вилучати до бюджету виявлені ревізіями або перевірками приховані і занижені валютні і інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами і організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;
7. Стягувати у дохід держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, державними комітетами, державними фондами, підприємствами, установами і організаціями за незаконними угодами без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;
8. Накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників й інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення;
9. Застосовувати до підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені законодавством з оподаткування.
Ревізії, контрольні перевірки проводяться на підставі розпорядчого документа, підписаного начальником служби, управління, керівником підрозділу служби в районі, місті. За ініціативою державної контрольно-ревізійної служби ревізія підприємства, установи, організації проводиться не частіше від одного разу на рік. За дорученням правоохоронних органів ревізію проводять у будь-який час.
Органи державної контрольно-ревізійної служби проводять ревізії та перевірки суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності за постановою правоохоронних органів. Ці самі органи подають допомогу ревізорам у виконанні ними службових обов’язків.
Службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади. Законні вимоги ревізорів є обов’язковими для виконання службовими особами об’єктів, які ревізують. Ці особи при виконанні своїх службових обов’язків перебувають під захистом закону.
Вище перераховані функції державної контрольно-ревізійної служби в Україні, права і обов’язки посадових осіб цієї служби не поширюються на контроль місцевих Рад народних депутатів (муніципальний контроль), аудиторський і відомчий контроль.
Список використаної літератури:
1. Конституція України затверджена ВРУ 28.06.96 № 254/96-ВР // Відомості ВРУ-1996-№30.
2. Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу” від 26.01.93р. №2939-XII. // Відомості ВРУ. –1993.–№5
3. Барановський О.І. Фінансова безпека держави. // Фінанси України №11, 1996р.
4. Білуха М.Т. Теорія фінасово-господарського контролю і аудиту. – К.: Вища школа, 1994р.
5. Дорош Н.І. Державний фінансовий контроль: зарубіжний досвід і шляхи вдосконалення. // Фінанси України №1, 1998р.
6. Каленський М.М., Стефанюк І.Б. До питання розвитку державної контрольно-ревізійної служби. // Фінанси України №2, 1999р.
7. Каленський М.М. Реформування ДКРС : самаціль чи необхідність. // Фінансовий контроль №1, 1999р.
8. Каленський М.М. Порядку без контролю не буває. // Урядовий кур’єр. 26 січня 1999р.
9. Стефанюк І.Б. Державне управління і фінансовий контроль в умовах ринку. // Фінаси України №8 1999р.
