Контроль за поверненням кредитів, наданих під забезпечення облігацій місцевих позик та відсотків за їх користування, покладається на Кримське республіканське, обласні та по м. Києву і Київській області управління Національного банку України.

Рефінансування комерційного банку у вигляді ломбардного кредиту здійснюється на підставі кредитного договору, який укладається між комерційним банком та регіональним управлінням за дорученням Національного банку України за формою додатка N 8.

Кредитний договір має передбачати всі умови надання та погашення

ломбардного кредиту відповідно до цього Тимчасового положення. Кредитний договір може бути розірваний з ініціативи однієї із сторін з попереднім повідомленням за десять днів. У разі недосягнення згоди про розірвання договору цей спір передається на розгляд Арбітражного суду. Зміни та доповнення до кредитного договору вносяться відповідно до чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України.

Одночасно із складанням кредитного договору комерційний банк надає нотаріально посвідчену картку із зразками підписів осіб, які уповноважені підписувати документи на оформлення ломбардного кредиту.

Для отримання ломбардного кредиту комерційний банк надає регіональному управлінню Національного банку України такі документи:

- кредитний договір за формою додатка N 8;

- заяву про надання йому ломбардного кредиту за формою додатка N 9;

- доручення на право реалізації Національним банком України цінних паперів, які прийняті під забезпечення ломбардного кредиту за формою додатка N 10.

Після розгляду заяви комерційного банку регіональне управління Національного банку України, у разі прийняття рішення про надання ломбардного кредиту, повідомляє електронною поштою про це емісійно-кредитний департамент Національного банку України згідно з додатком N 11 та комерційний банк згідно з додатком N 12.

Після отримання підтвердження від регіонального управління Національного банку України про надання ломбардного кредиту:

- комерційний банк переводить портфель цінних паперів, що надається в забезпечення ломбардного кредиту, із свого рахунку ДЕПО на рахунок ДЕПО в Національному банку України;

- емісійно-кредитний департамент Національного банку України блокує перелік державних цінних паперів на рахунку ДЕПО в Національному банку України в тій кількості і сумі, що зазначені у повідомленні регіонального управління.

Загальна фінансова звітність - це звітність комерційного банку, яка використовується для ознайомлення та аналізу його діяльності Національним банком України, керівництвом комерційного банку, іншими зацікавленими юридичними та фізичними особами, а також для відкритого опублікування. Поряд з цим фінансова звітність має важливе значення для складання статистики грошової сфери, статистики платіжного балансу, податково-бюджетної статистики і статистики національних рахунків. Такі статистичні дані, як і інші дані, що готуються на базі інформації бухгалтерського обліку в центральному та комерційних банках, використовуються особами, відповідальними за розроблення політики, а також аналітиками для найрізноманітніших цілей, у тому числі для грошово-кредитного аналізу та досліджень, для планування і контролю у сфері грошово-кредитної політики, для виконання рішень з конкретного використання інструментів грошово-кредитної політики.

"Правила організації фінансової та статистичної звітності банків України" затверджені постановою НБУ N 436 від 12.12.97 (надалі - Правила) містять вимоги щодо складання форм банківської звітності відповідно до нових Планів рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків та Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 21 листопада 1997 року N 388 . Це дає змогу перейти до уніфікованих принципів складання та публікації фінансових звітів банків, придбати знання та навики з основних стандартів міжнародного обліку в банках.

Цей документ у деяких випадках базується не на чинному законодавстві, а на світових нормах бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим складання нових форм звітності вимагатиме умовного виправлення деяких статей балансу.

Пакет звітності складається із форм:

- фінансової звітності;

- статистичної звітності для складання грошово-кредитної статистики;

- статистичної звітності для складання платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції України.

До складу фінансової звітності у країнах з розвинутою ринковою економікою включають бухгалтерський баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух грошових коштів, додатки в залежності від потреб користувачів. Річний фінансовий звіт супроводжується також пояснювальною запискою.

Статистична звітність для складання грошово-кредитної статистики має такі напрямки:

- загальнобанківська статистика;

- монетарна (грошово-кредитна) статистика;

- статистика банківського нагляду;

- статистика операцій з іноземною валютою;

- емісійно-кредитна статистика;

- статистика готівково-грошового обігу.

Особливу роль у державній статистиці відіграє статистика платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції України, яка є інструментом узагальнюючої оцінки економічного стану країни та ефективності її світогосподарських зв'язків. Функція складання платіжного балансу держави, розроблення методологічної і методичної бази для його аналізу і прогнозування та проведення відповідних розробок покладена на Національний банк України.

Інформація, яка використовується для цілей розроблення політики, складається на базі різноманітних класифікацій та узагальнень даних про операції центрального банку. Можливості бухгалтерів та статистиків для складання необхідних даних залежать від наявності детальної інформації, яка враховується на базовому рівні у разі здійснення окремих операцій.

Банківська система України має дворівневу структуру і складається з Національного банку України та інших депозитних корпорацій, або комерційних банків, які охоплюють державні,

акціонерні і приватні комерційні банки та Ощадний банк України.

Банківську фінансову та статистичну звітність надають регіональні управління, установи Національного банку України, комерційні банки, що мають статус юридичної особи, дирекції та філії банків, що є резидентами і нерезидентами