Ряд форм має особливості, пов'язані з переходом від галузевої структури економіки до структури за видами економічної діяльності. З введенням в дію КВЕД буде припинена чинність ЗКГНГ 1994 року видання. Форми, дані яких класифікуються за галузями економіки, згодом будуть замінені формами, дані яких класифікуються за видами економічної діяльності. Перехід від ЗКГНГ до КВЕД супроводжується деякою зміною уявлень щодо видів економічної діяльності, зникають окремі галузі і з'являються нові види економічної діяльності. Найсуттєвішими відмінностями в зміні методології побудови нової класифікації є:

- зміна принципу розподілу галузей економіки з виробничої і невиробничої сфери на розподіл видів економічної діяльності за ознакою добуваючих, обробляючих та інших видів діяльності, що надають послуги;

- поява класифікації нових видів економічної діяльності, що вносять нові уявлення про розподіл праці у суспільстві і відтворюють ринкові відносини в економіці.

Зміна методологічних засад при розробці КВЕД значною мірою впливає на розподіл одиниць статистичного спостереження за галузями народного господарства та за видами економічної діяльності, які відображені у таблиці відповідності ЗКГНГ КВЕДу (додаток N 6). Замальовані клітинки свідчать про зв'язок старої і нової класифікації, який вказує на присутність одиниць спостереження як у галузі народного господарства, так і у відповідному виді економічної діяльності.

Форми звітності, які отримуються з файлів економічних показників, а також поштові форми, підписують керівник банку і головний бухгалтер або їх заступники, які несуть повну відповідальність за достовірність, повноту та своєчасність надання інформації, і після цього відповідні файли надсилають на встановлену адресу електронною поштою, або поштою.

У разі виявлення помилки в звіті після його відправлення банк надсилає повторно виправлені файли чи форми, підписані відповідальними особами.

У Додатку N 10 наводяться окремі термінологічні визначення понять, що зустрічаються у формах звітності.

Додаток N 11 містить перелік нормативних документів Національного банку України для додаткового користування.

Для підвищення надійності та стабільності банківської системи України, забезпечення інтересів кредиторів, вкладників комерційних банків Національний банк України затвердив «Положення про порядок ліцензування банків в Україні» (Постанова Правління НБУ №77 від 27.03.96). Це положення регламентує порядок і умови надання ліцензії (дозволу) на здійснення банківських операцій і видів діяльності (далі банківські операції) комерційним банкам і їх установам, а також порядок і умови, за яких Національний банк України може відмовити в наданні ліцензії та відкликати її.

Ліцензування - порядок надання дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій комерційному банку, який з моменту реєстрації Національним банком України набув статусу юридичної особи.

Ліцензування банківської діяльності здійснюється з метою допущення на ринок банківських послуг України комерційних банків та банківських установ, умови діяльності яких відповідають встановленим Національним банком України обов'язковим вимогам та діяльність яких не загрожує інтересам їх клієнтів. Комерційні банки (юридичні особи) мають право здійснювати банківські операції тільки після отримання відповідної ліцензії Національного банку України. Філії комерційних банків здійснюють банківські операції при наявності відповідно оформленої довіреності головного банку і дозволу регіонального управління Національного банку України за місцем знаходження філії банку.

Операціями банків, що підлягають ліцензуванню, вважаються наступні банківські операції, перелічені у статті 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність"

Банки можуть виконувати лише такі операції:

1) залучення і розміщення грошових вкладів та кредитів;

2) здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, банків-кореспондентів та їх касове обслуговування;

3) ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів;

4) фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів;

5) випуск платіжних документів і цінних паперів (чеків, акредитивів, акцій, облігацій, векселів тощо);

6) купівля, продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також операції з ними;

7) видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі;

8) придбання права вимоги з поставки товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог (факторинг);

9) придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг);

10) купівля у організацій і громадян та продаж їм іноземної валюти готівкою і валюти, що знаходиться на рахунках і вкладах;

11) купівля і продаж в Україні і за кордоном банківських металів;

12) залучення і розміщення дорогоцінних металів (в тому числі банківських металів) на рахунки і вклади та інші операції з цими цінностями відповідно до міжнародної банківської практики;

13) довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами та інші) за дорученням клієнтів;

14) надання консультаційних послуг;

15) проведення операцій по касовому виконанню державного бюджету за дорученням Національного банку України;

16) здійснення інших операцій з дозволу Національного банку України.

Операції, передбачені цією статтею, проводяться в грошових одиницях, що знаходяться в обігу на території України, в порядку, встановленому Національним банком України.

Національний банк України надає банкам ліцензію на здійснення таких банківських операцій:

Операції з готівкою

1. Касове обслуговування клієнтів.

2. Національний банк України надає комерційним банкам ліцензії на здійснення перевезень грошово-валютних цінностей та інкасацію грошової виручки власної клієнтури.

Розрахункові операції

3. Ведення рахунків