До складу валових витрат платника податку відносяться суми зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування іа інші види загальнообов'язкового, у тому числі державного соціального страхування фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, за ставками та у порядку, встановленому законом.

На розмір валових витрат впливає переоцінка вартості матеріальних запасів.

Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення яких включаються до складу валових витрат за винятком тих, що отримані безкоштовно.

Вартість запасів оплачених, але не отриманих платником податку — покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених платником податку — продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі, коли балансова вартість таких запасів па кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість па початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для виробників сільськогосподарської продукції цей порядок застосовується для податкового періоду, що дорівнює звітному податковому року.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) не змінює балансової вартості запасів та валових доходів або валових витрат такого платника податку, пов'язаних з придбанням таких запасів.

У разі убутку запасів оцінка їхньої вартості здійснюється за методом вартості перших за часом надходжень (ФІФО) або за методом ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів, що визначається платником податку згідно з відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Застосовані платником податку методи обліку вартості запасів не можуть змінюватися протягом звітного податкового року.

Датою визначення валових витрат виробництва чи обігу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається подія, яка сталася раніше:—

або дата списання коштів із банківських рахунків платника на сплату товарів, робіт, послуг, а в разі їх придбання за готівкові кошти — день їх видачі з каси платника податку;—

або дата оприбуткування платником товарів, а для робіт і послуг — дата фактичного отримання платником результатів робіт чи послуг.

У разі, коли товари придбаваються з використанням кредитних, дебетових карток або комерційних чеків, датою збільшення валових витрат вважається дата оформлення відповідно-о рахунка, товарного чека.

3. Користування надрами в Україні

Платниками плати за користування надрами є фізичні та юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності усіх форм власності, їх об'єднання, філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, юридичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності; нерезиденти та їх постійні представництва, які здійснюють в межах території економічної зони видобування корисних копалин та використовують надра у цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Від плати за користування надрами звільняються:—

землевласники і землекористувачі, які здійснюють в установленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації, іншої передачі видобутої мінеральної сировини і продукції її переробки) або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність або користування земельних ділянках;—

користувачі надр — за проведення регіональних геолого-геофізичних робіт, геологічних зйомок, інших геологічних робіт, у тому числі розвідувального буріння з відбором зразків, проб, спрямованих па загальне вивчення надр, пошуки і розвідку родовищ корисних копалин, роботи з прогнозування землетрусів і дослідження вулканічної діяльності, іижснерно-геоло-гічних, сколого-геологічних та палеонтологічних досліджень, контролю за режимом підземних вод, а також за виконання інших робіт, що проводяться без порушення цілісності надр, якщо вони виконуються за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів;—

користувачі надр — під час організації геологічних об'єктів природно-заповідного фонду;—

користувачі надр — за здійснення розвідки корисних копалин у межах гірничого відводу, наданого їм для видобування корисних копалин.

Об'єктами оподаткування є:—

фактично видобуті (погашені) балансові та позабалансові запаси корисних копалин;—

розміри ділянки надр, що надається у користування або використовується у цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Розмір плати за користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів з урахуванням компенсації витрат держави на пошукові та розвідувальні роботи. Плата за користування надрами розподіляється між бюджетами у розмірах, визначених законодавством України. Вноситься плата за користування надрами щоквартально до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.