2). Економіко-статистичні методи. До них належать методи теорій ігор, масового обслуговування, стохастичного програмування тощо. Найчастіше вони застосовуються при визначенні обсягів пропозиції товарів, зміні цін та їх структури, стану податкової дисципліни.

3). Метод варіантної розробки плану. При цьому методі розробляється кілька варіантів плану й поступово відхиляються ті з них, які дають негативний результат. Врешті-решт, залишається тільки один план, найсприятливіший для підприємства в певних умовах.

4). Детерміновані моделі — насамперед лінійного та кількісного про-грамування. Ці методи застосовуються, коли діє багато змінних чинників, між якими встановлюються взаємозв'язки, й потрібно визначити найоптимальніший варіант.

Податкове планування на підприємстві

На підприємстві виділяють три рівні планування - стратегічне, поточне та оперативне. Кожний з них має свою мету, завдання та форми реалізації.

Стратегічне (податкове планування здійснюється на період від одного року й більше (як правило, на період не більший ніж три роки). Його мета — визначення податкової стратегії на майбутній період на підставі загальної економічної стратегії підприємства і його мети.

Головне завдання стратегічного планування — це підвищення добробуту власників підприємства за рахунок збільшення отриманих доходів та прибутку і зменшення податкових платежів, які є частиною загальних витрат підприємства.

Розробка стратегічного плану податків тісно пов'язана з податко-вою політикою підприємства та з іншими стратегіями. Розробка стратегії податкових платежів, як частина загальної фінансової стратегії, складається з шести етапів.

На першому етапі визначається загальний строк дії стратегії податкових платежів. Цей етап залежить від періоду та умов дії загальної економічної стратегії та загальної державної податкової політики, її передбачуваність, стабільність законодавчої бази, постійність загальної економічної політики держави. Цей етап в умовах перехідного періоду до ринкової економіки в Україні, становить один - два роки.

На другому етапі досліджуються зовнішні чинники, які впливають на податкові платежі підприємства. Насамперед це стосується законодавчої бази держави, її стабільності та напрямів економічної політики держави. Особливого значення набувають зміни кон'юнктури ринку, в тому числі й фінансової, зміни у світовому економічному се-редовищі, системі оподаткування в інших країнах.

На третьому етапі формуються стратегічні цілі податкової політики підприємства. До них належать підвищення добробуту власників і співвласників підприємства, рівня прибутковості продукції та підприємства тощо. На підставі цього і визнача-ється стратегічна мета податкової політики — зменшення податко-вих платежів, їх оптимізація, сплата податків у розмірах, які можуть бути відносно постійними протягом певного періоду, та ін

На четвертому етапі розробляється податкова політика, плани по окремих видах податків і напрямах діяльності. Залежно від напряму діяльності підприємства визначається податкова політика, перелік податкових платежів, зборів та обов'язкових платежів, а також визначається можливість диверсифікації напрямів діяльності й залежно від цього — можливість зміни податкової політики підприєм-тва. На цьому етапі розробляються плани податкових платежів по окремих видах податків, визначаються можливості їх зменшення при зміні напрямів діяльності.

На п'ятому етапі розробляються різні заходи щодо досягнення стратегії податкової політики та її реалізації, а також визначаються система керівництва та склад виконавців стратегії, цілі, завдання та напрями діяльності. Податковий менеджмент окреслює коло вико-навців і ступінь їх відповідальності, розробляється система стимулю-вання виконавців.

На шостому етапі оцінюється ефективність розробленої стратегії податкової політики. З цією метою здійснюється:*

узгодження стратегії податкових платежів із загальною економіч-ною стратегією підприємства, стратегією його розвитку;*

відповідність прогнозованого розвитку навколишнього екологі-чного середовища фактичним змінам;*

визначається співвідношення цілей. завдань і стратегій, а також їх спрямованість і можливість виконання;*

реалізація стратегій податкових платежів. При цьому оцінюється рівень кваліфікації податкових менеджерів та їх досвід;

результативність розробленої стратегії.

Обрахування бази оподаткування та прогнозування і забезпе-чення надходжень податків і обов'язкових платежів здійснюється по та-ких видах доходів:

- податок на додану вартість;

- акцизний збір;

- податок на прибуток підприємств;

- прибутковий податок з громадян;

- плата за землю;

- податок з власників транспортних засобів;

- платежі за використання природних ресурсів (плата за спеці-альне використання лісових ресурсів, прісних водних ресурсів, надр при видобуванні корисних копалин);

- платежі підприємств нафтогазопромислового комплексу;

- податок на промисел;

- збір на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок дер-жавного бюджету;

- державне мито;

- місцеві податки і збори;

- надходження до Фонду для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

- збір на обов‘язкове страхування на випадок безробіття до державного фонду сприяння зайнятості населення;

- інші доходи.

Обрахунок бази оподаткування та прогнозування надходжень доходів, перелічених в пункті 3 цих вказівок складаються на підставі:

- основних напрямків економічного і соціального розвитку тери-торії;

- облікових даних про кількість платників по кожному виду до-ходів, суми нарахованих платежів з врахуванням пільг;

- діючих ставок справляння податків і обов'язкових платежів;

- нових законодавчих актів, що вводяться в прогнозованому пе-ріоді;

- прогнозних розрахунків окремих підприємств, що мають ви-значальне значення в надходженнях;

- розрахунків до доходів бюджету відповідного рівня;

- термінів сплати платежів чи перехідних платежів;

- звітних даних органів статистики;

- даних про надходження за звітний період, та очікуваних до кі-нця періоду про залишки податкової заборгованості і переплати;

- врахування бюджетних призначень з тим, щоб забезпечити їх виконання;

- індексу інфляції, курсу гривні до долара США та ЄВРО на про-гнозний період;

При розрахунку суми податку на додану вартість використовуються прогнозні макроекономічні показники Мінекономіки, обласних економічних управлінь, окремих платників податків та розрахунки по інших платежах до бюджету.

Розрахунок поступлень податку на додану вартість включає:

- суми прогнозного фонду оплати праці та прогнозного прибутку по прибуткових підприємствах (прогноз фінансових результатів збиткових підприємств не враховується). Інформація отримується від економічних служб державних адміністрацій регіонального рівня, інформацію про прогнозний фонд оплати праці можна отримати в регіональних відділеннях Пенсійного фонду;

- суми нарахувань на обов‘язкове державне пенсійне