підхід до проблеми економії і ризику змушує застосовувати комплекс спеціальних заходів з “маневрування” та адаптації до непостійного законодавства. Активна діяльність у цьому напрямі, при справедливому посилюванні фіскального контролю з боку держави, є немислимою без розуміння принципів податкового планування. Очевидно, що в ідеалі податкове планування має бути перспективним, оскільки помилкові рішення можуть спричинити великі фінансові втрати. Тому податкове планування має ґрунтуватися не лише на вивченні текстів чинного податкового законодавства, але й на загальній принциповій позиції, яку займають податкові органи з тих чи інших питань, на положеннях проектів податкових законів, дослідженні напрямів і змісту податкових реформ, що розробляються, а також на результатах аналізу напрямів здійснюваної урядом податкової політики.
Ефективність податкового планування завжди слід співвідносити з витратами на його проведення. Слід також співвідносити цілі податкового планування зі стратегічними пріоритетами підприємства. Право платника податків вживати заходів, спрямованих на законне зменшення своїх податкових зобов'язань, можна обґрунтувати тим, що платник податків має право захищати свої права, що охороняються законом (передусім право власності), будь-якими, не забороненими законом, способами.
Платник податків, як власник, має право на свій розсуд здійснювати стосовно належного йому майна будь-які дії, що не суперечать закону та іншим нормативно-правовим актам і не порушують права та законні інтереси інших осіб. Звичайно, платник податків має право вибрати спосіб сплати податків, який дозволяє зменшити розмір такого відчуження, скориставшись усіма допустимими законом способами. Мінімізувати податковий тягар підприємства можна як легальними методами, так і за допомогою незаконних операцій.
Оптимізація податків – легальний шлях зменшення податкових зобов'язань підприємства, заснований на використанні наданих законодавством можливостей у галузі податкового законодавства, зокрема, шляхом зміни схем діяльності.
Ухилення від сплати податків – нелегальний шлях зменшення податкових зобов'язань, заснований на кримінально караному свідомому використовуванні методів приховування обліку доходів і майна від податкових органів, а також викривлення бухгалтерської і податкової звітності.
Найбільш ефективним способом системного податкового планування є інтелектуальне змагання між державою, що створює податкову систему, і групами податкового планування підприємств, які включають фінансистів, бухгалтерів, юристів. А одним із головних принципів на шляху до інтелектуальної перемоги є не лише можливість складання правильної і законної схеми.
Систематизація податкового планування підприємства тісно пов’язана зі знанням і застосуванням норм податкового права, яке на сьогодні характеризується як неоднозначне, нестабільне й суперечливе, а практика його застосування супроводжується численними правовими проблемами. Одна з основних причин конфліктів між державою і платниками податків полягає в можливості неоднозначного трактування суб'єктами права його конкретних норм. Ще одна причина правових конфліктів пов`язана з ігноруванням державою існуючих норм співвідношення між законодавчими актами, а також відсутністю повного зведення чітких конституційних норм, які дозволили б точно й однозначно визначати ієрархію і пріоритет дії між існуючими нормативними актами. Як приклад можна навести регулярне внесення змін до системи оподаткування нормами бюджетних законів. Часто навіть неможливо визначити пріоритет між двома законодавчими актами, один з яких містить норму про виключення регулювання питань, піднятих у ньому, іншими законами, а інший законодавчий акт, з більш пізньою датою, встановлює зовсім інші “правила гри”.
Як уже наголошувалось, зменшення розміру податкових зобов'язань за допомогою цілеспрямованих правомірних дій платника податків, включаючи повне використання всіх наданих законодавством пільг та інших законних способів і прийомів, прийнято іменувати податковою оптимізацією. В даному випадку податкові платежі зводяться до оптимального розміру на законних підставах, на відміну від ухилення від сплати податків, здійснюваного із застосуванням незаконних методів, що є кримінально караним діянням.
Поточна податкова оптимізація передбачає застосування сукупності методів, що дозволяють знижувати податковий тягар для платника податків у кожному конкретному випадку. Перспективна податкова оптимізація ґрунтується на застосуванні таких прийомів і способів, які зменшують податковий тягар платника податків у процесі його діяльності, оскільки мають довготривалий характер і враховують можливі зміни як зовнішніх, так і внутрішніх факторів, що впливають на оподаткування.
Однією з юридичних підстав для здійснення господарських операцій є цивільно-правові договори. В цьому якраз і криється проблема співвідношення положень цивільного і податкового законодавства, а також бухгалтерського і податкового обліку. Стандарти бухгалтерського обліку і податкове законодавство часто ґрунтуються на нормах цивільного права. Таким чином, можна дійти висновку, що законність господарських операцій серед іншого визначається і законністю тих цивільно-правових договорів, які є юридичною основою здійснення цих операцій.
Наприклад, визнання договору неукладеним або недійсним означає відсутність юридичних підстав для здійснення відповідних господарських операцій. Подібне, безперечно, тягне за собою і зміни в оподаткуванні конкретного суб'єкта. Слід відзначити, що сам договір частіше за все не має будь-яких податкових наслідків. Об'єктом оподаткування або елементами його формування є саме операції, що здійснюються на підставі (і у відповідності) укладених договорів.
Зазвичай під визнанням договору неукладеним розуміють або відсутність між сторонами згоди з усіх істотних умов договору, або визнання договору неукладеним у судовому порядку. Під визнанням недійсності договору необхідно розуміти визнання недійсним правочинів, що лежать в основі такого договору. На думку автора, визнання договору неукладеним у судовому порядку є нелогічним, і суд не має права цього робити: як можна судити про договір, якщо його фактично не існує? Радше можна говорити про встановлення факту відсутності договору між сторонами. Тому в даній статті під визнанням договору неукладеним необхідно розуміти те, що платник податків у цьому випадку здійснював операції, вважаючи, що вони проводяться на підставі договору.
Як може відобразитись на оподаткуванні визнання договорів неукладеними або недійсними? Для відповіді на це питання представимо