У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


і перспектив його розвитку з дотриманням єдиної вимоги – в кінці певного звітного періоду платник податків зобов’язаний повністю оплатити всю суму заборгованості. При такій схемі, можливо, використовувати і вже випробувану систему податкових кредитів.

Необхідно також враховувати фактор сезонності роботи платника податків та особливості окремих областей промисловості і сільського господарства.

Керівництво різних держав можуть бути в будь – яких стосунках, однак суб’єкти підприємництва прагнуть і будуть прагнути співпрацювати, якщо це взаємо вигідно. В випадку якщо в податковому законодавстві не буде врахований цей фактор, то не тільки держава, а й підприємництво загублять великі прибутки.

Наприклад. Після введення Україною податку на додану вартість продукції, яка імпортується, Росія ввела аналогічний податок на товари, які поступають з України.

Внаслідок цього Україна втратила російський ринок збуту цукру, так як його експорт став не вигідний. На даний період цей податок скасовано обома сторонами.

Тому досягнення узгодженості внутрішньої податкової системи з податковими системами інших держав, які є основними економічними партнерами України – це суттєве питання на сьогодні. Створення збалансованої податкової системи всередині однієї окремо взятої країни не є вирішенням всіх проблем.

Необхідно до мінімуму звести негативний вплив на економіку країни тіньового бізнесу. Аналіз ситуації, яка склалася, свідчить про те, що тіньова діяльність завдає збитків однаковою мірою як державі , так і кожному легально працюючому суб’єкту підприємницької діяльності. Ризик, на який свідомо йдуть тіньовики, не завжди окупляться прибутком, який вони отримують.

Тіньова економіка небезпечна ще й тим, що активно притягає до своїх лав все нових та нових суб’єктів підприємницької діяльності. Наприклад, комерційні банки, як не прикро, надзвичайно зацікавлені в активній спільній праці з фіктивними підприємствами. Тільки в одному з перевірених податковою інспекцією комерційному банку з 1000 діючих розрахункових рахунків 294 використовувались фіктивними підприємствами [23, c.114].

Головне завдання, яке ставлять перед податковою поліцією, не розпилювати сили на нескінченні перевірки лотків та кіосків, а систематично відробляти найбільш суттєві факти ухилення від сплати податків, попереджувати масові порушення податкового законодавства. Можна привести тільки дві цифри: утримання всієї податкової поліції варте державі 13 млн. гривень в рік, тоді як за півкроку бюджет поповнився на 190 млн. гривень завдяки діям податкової поліції.

Я вважаю, що саме поняття податкової реформи включає в себе не тільки зміну законодавства, яке регулює розміри та процес збору податків, а й модернізації самої податкової служби, перетворення її згідно з вже існуючими ринковими нововведеннями, яка могла б на достатньому рівні забезпечити доходи в бюджет.

Всі розуміють, що при бажанні, за рік чи два неможливо створити ідеальну податкову систему. Але зараз, перш за все, потрібно дбати про фінансову систему перехідного періоду. Податкова система та економіка по окремо існувати не може. З одруженням економіки буде удосконалюватись і податкова система. Але при цьому податки повинні не стримувати розвиток економіки, а навпаки – стимулювати її.

Я розумію, що весь час податкові органи, як органи фіскальні, є й будуть одним з найбільш не популярним державним інститутом в країні. Але хочу підкреслити, що податки – це плата за цивілізацію, і виконуватись вони повинні цивілізовано. Сподіваюсь, що в недалекому майбутньому Україна вийде на такий рівень.

Висновок

З вище сказаного можна зробити наступні висновки:

Мале підприємство – це іманентний елемент системи економічних відносин в економіці ринкового типу, який забезпечує її інноваційну активність і підтримує конкурентне середовище.

При визначенні малого підприємства можуть використовуватись кількісні та якісні критерії. До якісних критеріїв відносять: висока організаційно-функціональна гнучкість, високий рівень конкуренції, простота організації на основі безцехової структури, поєднання в одній особі кількох виробничо-управлінських функцій, переважна орієнтація на місцеві джерела сировини і ринки збуту продукції, обмеженість грошових і матеріальних ресурсів, потреба у розумній підтримці державою і великим бізнесом. До кількісних критеріїв відносять: кількість працівників, оборот (обсяг) продаж, величину активів, кількість філій або підрозділів, частку фірми на ринку, сукупний капітал фірми.

Роль і місце малих підприємств в національній економіці виявляється в виконуваних ними функціях: формування конкурентного середовища; надання ринковій економіці гнучкості, оперативності реагування на потреби ринку, мобільності; прискорення реалізації новітніх технічних та комерційних ідей, наукоємкої продукції; створення нових робочих місць і вирішення проблеми зайнятості; пом’якшення соціальної напруги, демократизація ринкових відносин, створення середнього класу.

Головними причинами гальмування розвитку малого підприємництва в Україні є: відсутність дійового механізму реалізації державної політики щодо підтримки малого підприємництва; неймовірно важкий тягар оподаткування; низькі темпи та перекоси в процесі реформування власності; відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу; обмеженість або повна відсутність матеріальних фінансових ресурсів; недосконалість системи обліку та статистичної звітності малого підприємництва, обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення.

Вітчизняна практика та світовий досвід вказують на необхідність вдосконалення існуючої системи оподаткування малого бізнесу в Україні.

На мій погляд, перехід до оподаткування доходу є необхідним для малих підприємств, створених внаслідок роздержавлення й приватизації, де суб’єктом управління (однак не реальним власником) став трудовий колектив. З розвитком економічної самостійності та самофінансування вказані суб’єкти підприємницької діяльності зіткнулися з проблемою розмивання чітких меж між фактичними витратами на оплату праці й прибутком. Зацікавленість трудових колективів у збільшенні насамперед заробітної плати викликає прагнення до зниження частки прибутку в доході суб’єкта господарювання.

Виправданим буде компенсаційний механізм зменшення кількості податків і зборів, замість яких сплачується єдиний податок. Такою компенсацією, на думку І Лютого, може стати зменшення ставки єдиного податку для юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування та зменшення ставки податку за найманого працівника для


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10