ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Дипломна робота

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ЯК СПЕЦИФІЧНОГО ОБ’ЄКТА БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 5

1.1. Поняття та ознаки цінних паперів 5

1.2. Класифікація цінних паперів 16

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ БАНКІВ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ УКРАЇНИ 29

2.1. Поняття та ознаки діяльності банків на ринку цінних паперів 29

2.2. Особливості правового статусу Національного банку України як учасника фондового ринку 36

2.3. Правовий статус комерційних банків 42

РОЗДІЛ 3. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ УКРАЇНИ 51

3.1. Діяльність банків по випуску (емісії) цінних паперів 51

3.2. Інвестиційна діяльність банків з цінними паперами 61

3.3. Професійна діяльність комерційних банків на ринку цінних паперів 67

ВИСНОВКИ 80

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 84

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Ринок цінних паперів є невід’ємною частиною фінансової системи будь-якої країни. Для України цей інститут набуває все більш важливого значення, оскільки соціально-економічні перетворення, що здійснюються в Україні і спрямовані на розвиток ринкових відносин, визначили інституціональне становлення та розвиток ринку цінних паперів.

В умовах необхідності залучення в економіку України як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій надзвичайно актуальним є питання визначення ролі та особливостей правового регулювання діяльності різних суб’єктів фондового ринку, в тому числі банків.

Роль банків у розвитку ринку цінних паперів не викликає сумнівів: банки в Україні заклали основи ринку державних цінних паперів, де їх роль на сьогоднішній день велика. Вони є найбільш значними інвесторами на ринку корпоративних цінних паперів, оскільки через дочірні структури вони беруть участь у капіталах нефінансових установ та фінансово-промислових груп. Як емітенти цінних паперів, банки займають лідируючі позиції з точки зору об’єму випуску цінних паперів інституційними учасниками фондового ринку. Крім того, українське законодавство надає банкам широкі права відносно їх участі на ринку цінних паперів, що робить банки єдиними учасниками, які можуть одночасно поєднувати максимальну кількість функцій на зазначеному ринку. Все це в комплексі дає підстави стверджувати, що банківський сегмент ринку цінних паперів відіграє провідну роль у його становленні та розвитку.

Однак на сучасному етапі банківському праві ці проблеми ще не отримали комплексного дослідження. Проведені дослідження окремо щодо ринку цінних паперів та окремо щодо банківської системи. Існують також праці, в яких ця тема вивчалася з економічної точки зору. Однак у юридичній літературі питання правового регулювання діяльності банків на ринку цінних паперів залишається найменш вивченим.

Метою роботи є комплексне дослідження механізму правового регулювання діяльності банків на ринку цінних паперів України та вироблення на основі проведеного дослідження рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-правової бази. Відповідно до мети в дипломній роботі поставлені такі завдання:

- дослідити правову природу цінних паперів, доктринальні та законодавчі підходи у визначенні цінних паперів;

- проаналізувати особливості правового становища комерційних банків як учасників ринку цінних паперів; особливості правового статусу Національного банку України на ринку цінних паперів;

- дослідити нормативну базу України, що регулює правовий режим діяльності банків на ринку цінних паперів; існуючі проблеми, які перешкоджають ефективній роботі банків з інструментами фондового ринку;

- визначити можливі шляхи використання зарубіжного досвіду для розробки найбільш оптимальних в умовах українського ринку шляхів удосконалення законодавчого регулювання діяльності банків на ринку цінних паперів України.

Об’єктом дослідження є правовідносини, що виникають при здійсненні банками діяльності на ринку цінних паперів України.

Предметом дослідження є нормативні акти, що регулюють діяльність банків на ринку цінних паперів України.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та рекомендації, що містяться в дипломній роботі можуть бути використані в роботі державних органів, у здійсненні банківської діяльності. Дипломна робота також може бути використана як методологічна основа для подальших наукових досліджень з даної проблеми.

Структура дипломної роботи визначені метою і завданнями дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дипломної роботи становить 90 сторінок, з яких список використаних джерел займає 8 сторінок (77 найменувань).

РОЗДІЛ 1.

ОСОБЛИВОСТІ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ЯК СПЕЦИФІЧНОГО ОБ’ЄКТА БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Поняття та ознаки цінних паперів

Ринок цінних паперів та самі цінні папери останнім часом знаходяться в центрі уваги як науковців, так і практиків. Це пояснюється тією роллю, яку вони виконують у ринковому господарстві країни.

Юридичний термін «цінні папери» є узагальнюючим поняттям. Це пояснюється, по-перше, великою їх кількістю, а по-друге, їх зручністю для функціонування корпоративних суб'єктів (акції), використання цінних паперів як кредитних (облігації, векселі) і платіжних (чеки) засобів; цінні папери є ефективними в товарному обороті (коносамент, варант) і при цьому забезпечують спрощену і оперативну передачу і здійснення прав на матеріальні та інші ресурси [36, c. 6].

Власне цінні папери не мають матеріальної цінності, проте втілюють у собі гарантовані права на цінності, гроші, товари, послуги. Вони є засобом платежу, кредиту, накопичення коштів, розподілу прибутків тощо.

Цінні папери мають властивості, які відрізняють їх від інших юридичних документів, що також можуть підтверджувати різні суб'єктивні права (наприклад доручення). Для того щоб відділити цінні папери від інших документів, і перш за все сурогатів цінних паперів, які набули досить значного поширення, необхідно чітко визначитись із терміном «цінні папери».

Загалом поняття «цінні папери» є одним із найбільш спірних у юридичній літературі [73, c. 5]. Ще на початку XX століття Г.Ф. Шершеневич у своїй праці «Курс торгового права» зазначав: «Саме поняття про цінні папери не встигло до цього часу з'ясуватись ні в житті, ні в науці, ні в законодавстві»