4) НБУ прийшов до висновку, що банк має достатньо фінансових можливостей та відповідних спеціалістів для здійснення такої діяльності [7].

Під режим письмового дозволу попадають практично всі види діяльності банків на фондовому ринку (емісія/випуск цінних паперів, інвестиційна та професійна діяльності). Виняток становлять тільки операцій щодо випуску, купівлі-продажу та обслуговування векселів. Останній, відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», віднесений до числа оборотних платіжних інструментів [7].

РОЗДІЛ 3

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ УКРАЇНИ

3.1. Діяльність банків по випуску (емісії) цінних паперів

Перед тим, як перейти до аналізу правового режиму випуску/емісії цінних паперів комерційними банками, слід зазначити наступне. У юридичній літературі досить часто відбувається взаємна підміна термінів «випуск» та «емісія» цінних паперів [62, c. 80]. Така підміна не завжди є вірною.

Стосовно цінних паперів «випуск» та «емісія» не є абсолютно еквівалентними чи тотожними термінами. Аналіз поняття «випуску цінних паперів», визначеного чинним законодавством України, дає підстави зробити висновок, що термін «випуск» застосовується у значення сукупності цінних паперів, які надають однакий об’єм прав. Дане поняття терміну «випуск» закріплено у Законі України Закон України «Про національний депозитарій та особливості електронного обігу цінних паперів в України» [5] та Законі України «Про інституту спільного інвестування (корпоративні та пайові інвестиційні фонди)» [8], а також Положенням «Про регулювання Національним Банком України ліквідності банків України», затвердженого Постановою Правління НБУ від 30 квітня 2009р [25]. Аналогічний підхід у визначенні поняття «випуску цінних паперів» відображений у роботах І.Р. Назарчука [47, c. 8], А.І.Онуфренко [57, c. 9], та В.В. Посполітака [59, c. 12].

Що стосується визнання «емісія цінних паперів», то даний термін вживається для визнання процесу, спрямованого на оформлення випуску цінних паперів та їх передачі первинних власникам. Як справедливо зазначає А.І. Онуфренко термін «емісія» слід розуміти як сукупність дій емітента, спрямовану саме на передачу цінних паперів першим власникам [57, c. 6].

Слід зазначити, що наведений вище підхід може застосовуватися тільки стосовно емісійних цінних паперів. Що ж стосується цінних паперів, які випускаються в індивідуальному порядку (тобто коли визначений цінний папір видається однаково, а умови видачі, обороту та реалізація прав по ній узгоджуються у кожному конкретному випадку між емітентом та набувачем такого цінного паперу та не залежать від умов видачі, обігу та реалізації по іншому аналогічному цінному паперу).

Що ж стосується цінних паперів, які випускаються у індивідуальному порядку (тобто коди визначений цінний папір видається один раз, а умови видачі, обіг та реалізація прав по ній узгоджуються у кожному конкретному випадку між емітентом та набувачем такого цінного паперу і не залежать від умов видачі, обігу та реалізації прав по іншому аналогічному цінному паперу), то до неї застосовується термін «видача», оскільки останній характеризує сукупність дій, спрямована на «виготовлення (бланку) цінного паперу… нанесення необхідних реквізитів … та передачу першому власнику».

Із врахування вищесказаного терміни «емісія», «випуск» у даній роботі будуть згадуватися у наступному порядку: стосовно до цінних паперів, які випускаються серіями (тобто емісійних цінних паперів) буде використовуватися термін «випуск», а «емісія» вживатиметься для визначення сукупності дій, процесів, спрямованого на оформлення та передачу емісійних цінних паперів. Що стосується цінних паперів, які видаються в індивідуальному порядку, то буде використовуватися термін «видача».

Діяльність банку щодо видачі та/чи емісії цінних паперів можна систематизувати залежно від виду цінного паперу, який може випускати банк. Відповідно до визначення, яке запропоновано Господарським Кодексом України, комерційний банк може випускати цінні папери, які належать до трьох груп: пайових, боргових та похідних цінних паперів. Із пайових цінних паперів комерційним банком можуть емітуватися акції, якщо, звичайно, такий банк організовується у формі акціонерного товариства (публічного чи приватного). Що стосується боргових цінних паперів, то із існуючих на сьогодні представників цієї групи комерційні банки можуть видавати/емітувати всі види, за винятком державних цінних паперів. Відносно похідних цінних паперів, на даний час відсутні будь-які заборони на емісії банками цінних паперів цієї групи. Банки можуть бути емітентами всіх, передбачених чинним законодавством, видів похідних цінних паперів, із врахуванням обмежень, що передбачені у кожному конкретному випадку.

Правову основну діяльності банку щодо випуску та/або емісії цінних паперів складають три блоки законодавчих актів: законодавство про господарські товариства, про цінні папери та банківське законодавство. При цьому, відносно банків ці три блоки законодавчих актів співвідносяться як загальне (законодавство про господарські товариства та про цінні папери) із спеціальним (банківське законодавство). У випадку розбіжностей між положеннями законодавства про господарські товариства та цінні папери із положеннями банківського законодавства вирішальну силу матимуть норми спеціального, тобто банківського, законодавства. Це правило прямо передбачено статтею 6 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Особливе значення при видачі/емісії банками цінних паперів мають підзаконні нормативні акти НБУ та ДКЦПФР, які встановлюють правила та порядок такого випуску. При цьому, що більшу частину нормативного масиву, який регламентує діяльність банків щодо видачі/емісії цінних паперів складають нормативні акти ДКЦПФР, а не НБУ. Такі акти ДКЦПФР приймаються у вигляді рішень ДКЦПФР та є обов’язковими для виконання. Крім того, у функцію ДКЦПФР входить роз’яснення порядку застосування чинного законодавства про цінні папери [25].

Отже, розглянемо порядок видачі та/чи емісії окремих цінних паперів.

Емісія комерційним банком пайових цінних паперів (акцій). Увагу слід приділити деяким суперечностям, які мають місце сьогодні в українському законодавстві стосовно емісії банком акцій.

Основна суперечність стосується