Клієнтами можуть бути юридичні особи, які здійснюють професійну дільність на ринку цінних паперів.

Предметом договору є кліринг та розрахунки за договорами щодо цінних паперів. Чинне законодавство під клірингом розуміє отримання, звіряння та поточне оновлення інформації, підготовку бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів. Правила та операційні стандарти клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Правила та операційні стандарти грошового клірингу та розрахунків за операціями з цінними паперами затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України і Міністерством фінансів України.

Укладання зберігачем договору про кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів обов'язково передбачає наявність у зберігача затвердженого його органом управління внутрішнього Порядку взаємодії відокремленого депозитарного підрозділу зберігача з обслуговуючим банком.

Клірингові операції щодо угод із цінними паперами здійснюються депозитарієм із цінними паперами, що випущені в бездокументарній формі і депоновані в цьому депозитарії, або з цінними паперами, що випущені в документарній формі та депоновані в цьому депозитарії і знаходяться в колективному зберіганні. У тому випадку, коли угода щодо цінних паперів укладена між клієнтами різних депозитаріїв, розрахунково-клірингові операції здійснює той депозитарій, який уклав з емітентом договір про обслуговування емісії цінних паперів, які зазначені в угоді, або той депозитарій, у якому депоновані знерухомлені документарні цінні папери, що зазначені в угоді. При виконанні клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів та при проведенні операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів зміни на рахунках у цінних паперах і на грошові рахунки слід вносити одночасно.

Розрахунок взаємних зобов'язань за угодами щодо цінних паперів здійснюється депозитаріями на підставі розрахункових документів» наданих клієнтами депозитарію відповідно до договорів, що передбачають перехід права власності на цінні папери, або розрахункових документів, наданих організаторами торгівлі відповідно до укладених на цих організаційно оформлених ринках угод щодо цінних паперів.

Забороняється взаємокомпенсація замовлень депонентів з обслуговування угод з купівлі-продажу цінних паперів, депонованих у депозитарії, між депонентами одного зберігача, а також кліринг і розрахунки за такими угодами без проведення на відповідних рахунках та/або відображення кожної з цих угод у депозитарії.

Кожний договір про кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів депозитарій узгоджує та реєструє в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку згідно з Порядком видачі дозволу на здійснення професійної розрахунково-клірингової діяльності за операціями щодо цінних паперів.

Зміст договору складається з прав та обов'язків сторін. У чинному законодавстві прямо вказується тільки на обов'язки однієї зі сторін - депозитарію. Його права та права і обов'язки другої сторони в договорі розкриваються через чітко описану процедуру виконання операцій за цим договором. Крім того, права і обов'язки клієнта також обумовлюються порядком здійснення депозитарієм клірингу та розрахунків за розпорядженнями, взятими до виконання [63, c. 86].

Депозитарій для здійснення грошових розрахунків за операціями щодо цінних паперів зобов'язаний користуватися послугами, які надає розрахунковий банк.

Розрахунковий банк надає послуги депозитарію для здійснення грошових розрахунків за операціями щодо цінних паперів на підставі типового договору про грошові розрахунки за операціями щодо цінних паперів, форма якого затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком України. Кожний договір про грошові розрахунки за операціями щодо цінних паперів депозитарій узгоджує та реєструє в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку згідно з Порядком видачі дозволу на здійснення професійної розрахунково-клірингової діяльності за операціями щодо цінних паперів.

За розпорядженнями депозитарія розрахунковий банк проводить грошові розрахунки за угодами щодо цінних паперів та грошові розрахунки за операціями емітента щодо випущених ним цінних паперів. Вимоги до розрахункового банку встановлюються в положенні, яке затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком України. Національним банком України і Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку можуть установлюватися додаткові обмеження щодо видів діяльності, які має право здійснювати розрахунковий банк на підставі банківської ліцензії. Ці обмеження спрямовані на зменшення кредитних та інших ризиків, пов'язаних з наданням послуг депозитарію [53, c 82].

ВИСНОВКИ

У ході дослідження нами зроблено наступні висновки та узагальнення:

1. Цінні папери – це документ установленої законом форми, що посвідчує майнове або інше спеціально передбачене законом право, здійснення якого нерозривно пов'язане з пред'явленням оригіналу цього документа.

2. До ознак цінних паперів належать наступні. Так, цінний папір: 1) являє собою документ; 2) має встановлену форму з відповідними реквізитами; 3) посвідчує грошове або інше майнове право; 4) визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила, і власником; 5) передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами випуску; 6) передбачає можливість передачі прав, що випливають із нього, іншим особам.

3. Виділяють наступні види цінних паперів: основні (первинні та вторинні) та похідні цінні папери; залежно: від емітента – державні, органів місцевого самоврядування, приватних осіб; способу легітимації (позначення) уповноваженої особи – цінні папери на пред'явника, іменні цінні папери, ордерні цінні папери; від природи виражених у цінних паперах