Так, Г.Н. Шевченко виділяє такі ознаки: 1) цінний папір засвідчує суб'єктивні цивільні права; 2) для їх здійснення необхідне пред'явлення (презентація) цінного папера; 3) публічна достовірність; 4) легальне віднесення документа до числа цінних паперів; 5) оборотоспроможність.

Друга ознака, презентація документа, яскраво виражає подвійну природу цінного папера, оскільки для здійснення чи використання прав, закріплених цінним папером, необхідні, по-перше, його наявність, по-друге, його пред'явлення. Як бачимо, цінний папір нерозривно пов'язаний із закріпленим у ньому правом, як і право, закріплене в цінному папері, нерозривно пов'язане з цінним папером. Іншими словами, можна сказати, що передача такого документа (цінного папера) рівнозначна здійсненню чи використанню закріпленого в ньому права [72, c. 10].

Публічна достовірність полягає в максимальному обмеженні кола тих підстав, які можуть надати боржникові право відмовитись від виконання покладених на нього обов'язків. Іншими словами, публічна достовірність означає, що боржник повинен виконати зобов'язання за цінним папером, переконавшись лише в наявності необхідних реквізитів.

При цьому важливо підкреслити, що максимальне обмеження підстав, що надають боржникові право відмовитись від виконання покладеного на нього обов'язку, не може означати повного виключення таких підстав. Зокрема, боржник повинен мати право заперечувати проти виконання, посилаючись на прострочення терміну пред'явлення цінного папера, його підробку тощо. Аналогічно володілець цінного папера повинен наділятись правом вимагати від особи, яка передала йому такий цінний папір, належного виконання засвідченого таким папером права і стягнення збитків [63, c. 94-95].

Легальне віднесення документа до числа цінних паперів. Дана ознака є досить актуальною, враховуючи швидкий розвиток законодавства з правового регулювання ринку фінансових послуг. Перелік цінних паперів міститься в ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» [14].

Оборотоспроможність. Ця ознака дозволяє відмежувати цінні папери від так званих легітимаційних документів, які призначені для полегшення боржникові визначення особи, відносно якої він має здійснити певні дії [42, c. 34]. Під оборотоспроможністю слід розуміти здатність цінних паперів бути предметом цивільно-правових угод.

Таким чином, виходячи з аналізу ознак поняття «цінні папери», яке надано в Цивільному кодексі України, можемо сформулювати таке визначення: цінний папір – це документ установленої законом форми, що посвідчує майнове або інше спеціально передбачене законом право, здійснення якого нерозривно пов'язане з пред'явленням оригіналу цього документа.

Цінні папери в механізмі цивільно-правового регулювання традиційно досліджуються як об'єкти цивільного права. Водночас розгляд їх тільки як об'єктів цивільного права не відображає повною мірою всіх особливостей їхнього функціонального призначення в механізмі цивільно-правового регулювання відносин, що складаються в цивільному обігу. З огляду на таку ситуацію при розкритті питань правового регулювання обігу цінних паперів як базу доцільно використовувати теорію цивільного права. Проте, враховуючи специфіку цінних паперів та їх роль в економіці країни, їх в основному розглядають як фінансові інструменти на ринку фінансових послуг України [63, c. 96].

Для того щоб з'ясувати роль цінних паперів для економіки країни, потрібно розглянути їх економічну та правову природу. Цінні папери є специфічним фінансовим інструментом. Економічна суть даного фінансового інструменту полягає в тому, що, з одного боку, цінний папір – це особлива фіктивна форма існування капіталу (фондова цінність), з другого – специфічний товар з конкретним набором товарних характеристик, а з третього – своєрідний фінансовий інструмент, що має певну грошову характеристику.

Цінний папір як специфічна фіктивна форма існування капіталу, відмінна від його товарної, продуктивної і грошової форм, характеризується тим, що може вноситися в статутний капітал акціонерного товариства і передаватися в заставу, обертатись на ринку як товар і приносити дохід, а в окремих випадках замінювати гроші. Суть фіктивного капіталу полягає в тому, що у власника капіталу сам капітал відсутній, але є права на нього; які зафіксовані у формі цінного папера як специфічного фінансового активу.

Цінний папір як товар відрізняється різноманіттям форм, видів і типів, залежністю від конкретних умов і цілей обігу, кон'юнктури ринку. Цінний папір є особливим товаром, який обертається на ринку цінних паперів і одночасно відображає різні за своєю правовою природою майнові відносини. Цінний папір як товар використовується в умовах ринкової економіки для продажу, обміну. У процесі товарного обміну цінний папір виявляє дві властивості – суспільну корисність (споживну вартість) і здатність обмінюватися на інші цінні папери, товари, гроші в певних кількісних пропорціях (мінова вартість).

Цінні папери є необхідними фінансовими інструментами ринкового господарства, за допомогою яких розв'язуються інвестиційні, платіжні, розрахункові, організаційні та інші питання. Як фінансовий інструмент цінні папери використовуються для залучення інвестицій і вкладення фінансових ресурсів, покриття бюджетного дефіциту, платежів, застави, кредиту і його забезпечення, активізації товарного обороту, формування і зміни статутного капіталу, трансформації власності, реструктуризації та інших фінансово-господарських операцій. Різноманіття цінних паперів як фінансових інструментів пов'язане з їх місцем і роллю в ринковій економіці, сферою і термінами їх обігу, формою випуску і режимом володіння, прибутковістю і рівнем ризику, обсягом прав, що надаються, ступенем захисту та ін.

Цінні папери також можна розглядати як економічну категорію. З цієї позиції вони характеризуються такими економічними властивостями, як: вартість; ліквідність; прибутковість; наявність самостійного обороту; швидкість обігу; інвестиційний потенціал.

Місце і роль цінних паперів у ринковій економіці пов'язані з розподільними, перерозподільними, контрольними, стимулюючими, обліковими функціями, які вони виконують.

Цінний папір сам по собі може бути предметом ринкових відносин. Цінні папери можна передавати, купувати, продавати, обмінювати, дарувати, міняти і т.д. Цінні папери можуть використовуватися і при оформленні цільових ринкових відносин між учасниками ринку