Паралельні кредити передбачають участь в їх наданні декількох банків. Кредит одному позичальнику видають різні банки, але на однаково погоджених умовах.

Згідно чинного законодавства суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський; комерційний; лізинговий; іпотечний; бланковий; консорціумний; споживчий;ломбардний; міжнародний [4].

Банківський кредит – позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах належного забезпечення, повернення у визначений строк, оплати та цільового характеру використання. Об’єктом банківського кредитування є грошовий капітал. Банки можуть надавати кредит як в національній, так і в іноземній валюті.

Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності. Мета комерційного кредиту - прискорити реалізацію товарів. Відсоток за комерційним кредитом, який входить в суму векселя, нижчий, ніж по банківському кредиту. Розмір комерційного креди-ту обмежений величиною вільних капіталів, що знаходяться у під-приємців. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють господарчі відносини і можуть створювати платіжні засоби у вигляді векселів - зобов'язання боржника сплатити кредитору зазначену суму у зазначений термін. Об'єктами комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, щодо яких продавцем надається відстрочка платежу. Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом: сплати боржником за векселем; передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі; переоформлення комерційного кредиту на банківський;

Лізинговий кредит - відносини між юридичними особами, що виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладенням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту. Об'єктом лізингу є різне рухоме майно та нерухоме майно.

Іпотечний кредит - надається під заставу нерухомого майна. Сторонами виступають іпотечні банки, або спеціальні іпотечні компанії-кредитори, позичальниками-юридичні і фізичні особи, що мають у власності об'єкти іпотеки. Предметом іпотеки при наданні кредиту можуть бути: жилі будинки, квартири, виробничі споруди, магазини, земельні ділянки тощо, що є власністю позичальника [6].

Бланковий кредит - (незабезпечений кредит) надається лише у межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення - тільки під зобов'язання повернути кредит із застосуванням підвищеної відсоткової ставки). Виходячи з практики треба зазначити, що такий кредит надається лише надійним позичальникам.

Консорціумний кредит - надається позичальнику банківським консорціумом шляхом: акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим надання кредитів суб'єктами господарської діяльності; гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків. Кредитування здійснюється від залежності у потребі в кредиті; зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитованих ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції.

Споживчий кредит-кредит, що надається у національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і повертається у розстрочку.

Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктами кредитування. Розмір кредиту на будівництво, ремонт і будівлю житлових будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначаються у межах вартості майна, майнових прав, що можуть бути передані банку у забезпечення фізичною особою та сумою, її поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів, протягом десяти років [ 61,с.172].

Ломбардний кредит - це короткотерміновий кредит, фіксований за розміром, який забезпечується рухомим майном або фінансовими правами. При наданні ломбардного кредиту застава оцінюється не за повною вартістю заставленого майна на день укладення кредитної угоди, а враховує залежно від виду рухомого майна тільки частину його вартості. Ломбардний кредит надається під забезпечення державних цінних паперів, випущених Міністерством Фінансів України, список яких затверджується Правлінням Національного Банку України і доводиться до відома комерційних банків на строк, що не перевищує тридцяти днів.

Міжнародний кредит - це форма переміщення позичкового капіталу з однієї країни в іншу на засадах повернення у домовлені строки за винагороду. Кошти для міжнародного кредиту мобілізуються на міжнародному ринку позичкових капіталів, на якому формується система міжнародних кредитних відносин.

Протягом останніх років Україна уклала низку міжнародних угод щодо відкриття кредитних ліній під конкретні проекти й програми. Набрала сталого характеру співпраця Національного банку України з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком і Європейським банком реконструкції та розвитку [43,с.95].

З розвитком кредитної системи банківський кредит розвиваєть-ся швидкими темпами в ньому відбува-ються суттєві зміни. Головна з них - зосередження зростаючої частки позикового капіталу у великих банках і використання знач-ної частки національних кредитних ресурсів провідними компанія-ми.

1.2. Основні принципи та функції банківського кредитування

Принципи банківського кредитування - це основні вихідні положення, на які спирається теорія і практика кредитного процесу. Ці вихідні положення обумовлені цілями та завданнями, що стоять перед банками, а також об'єктивними закономірностями розвитку і функціонування кредитних відносин. Кредитний процес вимагає від банків і всіх господарських суб'єктів чіткого дотримання принципів кредитування [18,с.60].

До принципів кредитування належить:

принцип забезпеченості означає відповідність від вартістю майна, що є заставою позички і заборгованістю за позичкою, а також наявність у банку права та можливостей захисту своїх інтересів у вигляді одержання відповідних засобів забезпечення наданого кредиту. Мета реалізації цього принципу - зменшити ризик кредитної операції. Майнові інтереси кредитора мають бути повною мірою захищені у разі можливого порушення позичальником узятих на себе зобов'язань. Формами забезпечення кредитних зобов'язань можуть бути: переуступка на користь банку