- торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій інкасації боргових вимог і факторингу (факторингових операцій)',

- оплати вартості державних платних послуг, які надають фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, і обов'язкові отримання (надання) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензій (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита та ін.;

- виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, інших грошових або майнових виплат фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів у порядку, установленому законом; виплат дивідендів у грошовій формі або у формі цінних паперів (корпоративних прав), надання брокерських, дилерських послуг з укладання договорів (контрактів) на торгівлю цінними паперами і деривативами на фондових і товарних біржах, створену у порядку, передбаченому Законами України "Про цінні папери і фондів біржу" і "Про товарну біржу";

- передачі основних фондів як внеску до статутних фондів юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на їх корпоративні права; продажу за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахування вартості гудвілу) іншому платнику податку.

- оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних, дослідницько-конструкторських робіт, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України;

- безоплатної передачі об'єктів права державної власності в комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність, які перебувають на балансі одних платників податку і передаються на баланс інших платників податку, якщо такі операції здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади органів місцевого самоврядування прийнятими в межах їх повноважень.

На мою думку, Закон про податок на додану вартість найбільш відповідає ринковим умовам господарювання в Україні. Готуючи його, розробники врахували багаторічний досвід багатьох країн. Гадаю, закон задовольнить потреби держави як у частині регулювання економічних правовідносин у країні, так і в частині фіскальної політики.

Закон про податок на додану вартість побудований таким чином, що сприятиме в першу чергу надходженням до бюджету вагомих доходів.

Крім того, передбачено чимало механізмів щодо його застосування: податкові накладні, книги обліку, ідентифікаційні номери, тощо. До речі саме ці інструменти, що сприяють дієвості закону, й були найбільшим каменем спотикання. Мета розробників полягала в тому, щоб дати платникам податків ключ до ефективного застосування цих важелів.

Роль ПДВ в податковій системі України важко переоцінити. Широка база оподаткування цього універсального акцизу є цінною для фіскальної функції податків. Але щоб конкретний податок, як і податкова система, в цілому, був ефективним не потрібно забувати і про податковий прес, що тисне на платників податку. Тільки завдяки компромісу між максимальною величною залучених податком до бюджету коштів і інтересам платників податок може оптимально виконувати свою місію в фінансовій системі. До цього прагне і Україна, постійно покращує функціонування ПДВ.

Частку ПДВ у структурі доходів зведеного Бюджету України проаналізуємо в таблиці 1.1 [21, c.253].

Таблиця 1.1

Частка ПДВ у структурі доходів зведеного Бюджету України до ВВП за

1997-2007р. (%)

№ п/п | Роки | Питома вага доходів бюджету до ВВП (всього) | ПДВ

1 | 1997 | 26,99 | 7,60

2 | 1998 | 25,7 | 5,48

3 | 1999 | 24,4 | 9,67

4 | 2000 | 33,5 | 11,60

5 | 2001 | 43,5 | 10,79

6 | 2002 | 38,0 | 8,31

7 | 2003 | 37,1 | 7,66

8 | 2004 | 30,1 | 8,83

9 | 2005 | 28,2 | 7,27

10 | 2006 | 25,2 | 6,45

11 | 2007 | 28,88 | 5,46

Протягом 1997 – 2007 років, відбулися зміни у структурі доходів зведеного бюджету України (табл. 1.2).

Як видно з даних таблиці 1.2, упродовж усього періоду найвагомішими джерелами надходжень до бюджету були податок на додану вартість і податок на прибуток підприємств. У доходах бюджету максимальна частка ПДВ досягла 43,5% у 2000 році, а також податку на прибуток – 11,893%. В наступні роки їхня питома вага значно скоротилася, особливо податку на прибуток, однак вони і далі посідають провідне місце у доходах бюджету. Натомість зросла заборгованість перед підприємствами з повернення ПДВ від експортних поставок.

Таблиця 1.2.

Структура доходів зведеного бюджету України до за 1996-2007 роки (%) до ВВП

Роки |

Питома

вага

доходів

бюджету

до ВВП

(всього) | Податок

на

прибуток

підпри-

ємств |

пдв |

Прибут-

ковий

податок з

громадян |

Акциз-

ний збір |

Плата

за

землю |

Збір до

Чорно-

биль-

ського

фонду |

Збір до

Пен-

сійного

фонду |

Інші

доходи

1996 | 26,99 | 7,24 | 7,60 | 2,39 | 0 | 0 | 0 | 0 | 9,76

1997 | 25,7 | 7,45 | 5,48 | 3,10 | 0 | 0 | 0,90 | 0 | 8,77

1998 | 24,4 | 5,54 | 9,67 | 2,84 | 1,19 | 0,33 | 2,46 | 0 | 2,37

1999 | 33,5 | 9,76 | 11,60 | 1,94 | 1.70 | 0,52 | 1,69 | 0 | 6,29

2000 | 43,5 | 11,89 | 10,79 | 2,82 | 1,40 | 0,34 | 1,99 | 7,83 | 6,44

2001 | 38,0 | 8,91 | 8,31 | 2,93 | 0,74 | 1,16 | 1.88 | 7,68 | 6,39

2002 | 37,1 | 6,74 | 7,66 | 3,18 | 0,79 | 0,99 | 1,83 | 8,83 | 7,08

2003 | 30,1 | 6,20 | 8.83