· завдяки своїй регулюючій здатності ПДВ дозволяє використовувати даний важіль як засіб стримання кризи надвиробництва і прискореного витіснення з ринку слабких та неконкурентноздатних виробників;

· через посилений вплив на рівень цін може бути використаний в антиінфляційних процесах, оскільки дає можливість автоматично отримувати кон'юнктурний прибуток, породжений інфляцією, і цим самим стримувати невиправдане збільшення цін.

Проте необхідно також враховувати те, що використання податку на додану вартість характеризується не лише його позитивними сторонами. Цілий ряд спірних, або негативних моментів роблять актуальними дискусії щодо необхідності стягнення даного податку.

Розглянемо деякі моменти [19, c.42]:

· податок на додану вартість - це, по суті, податок на кінцеве споживання, що лягає тягарем на населення і бюджетну сферу. При досить високій ставці і високих темпах інфляції ПДВ перетворюється на один із факторів, що стримують розвиток виробництва;

· застосування ставок ПДВ на рівні 20-28% стимулює як інфляційні процеси в цілому, так і негативно впливає на високотехнологічні і наукоємкі виробництва;

· є можливість ухилення від його сплати. Тому велике значення має досконалий і вичерпний бухгалтерський облік на підприємстві;

· важливою проблемою введення цього податку (як і будь-якого іншого) є підготовка громадської думки, пояснювальна робота з платниками і професійна підготовка персоналу податкових органів.

Як бачимо, ПДВ, виконуючи фіскальні функції, одночасно здійснює економічний вплив на важливі макроекономічні показники: виступає як дефлятор, скорочує обсяг споживання, потенційно створює можливість зниження рентабельності майбутніх інвестицій. Одночасно ріст податкових поступлень зменшує бюджетний дефіцит, скорочує потребу в державних позиках, сприяє зниженню рівня відсотку і тим самим стимулює інвестування.

Суспільно необхідні перерозподільчі мікро- і макроекономічні ефекти цього податку виявились найбільш суспільно прийнятними. Ось чому ПДВ привертає увагу країн, які намагаються підвищити темпи економічного росту.

Проте не завжди ПДВ здатний принести успіх. Через свою адміністративну важкість податок на додану вартість малоефективний в тих країнах, які ще не досягли рівня впорядкованої ринкової економіки, високої фіскальної дисципліни, цивілізованої громадської поведінки. Окрім того, високі ставки податку не стимулюють, а навпаки – стримують економічну активність або ховають її у "тінь". Тому, хоча й застосовувана ставка робить податок на додану вартість одним із головних джерел наповнення бюджету, але видимість його бездефіцитності дуже оманлива. В зв'язку з цим оптимальну ставку ПДВ економісти частіше за все пов'язують з рівнем 15-18%.

Розглянемо для порівняння ставки ПДВ в різних країнах світу (Табл.1.3). Слід зазначити, що оподаткування країн із ринковою економікою враховує конкретні умови розвитку економіки, традиції народу, рівень розвитку внутрішньої і зовнішньої політики. Склад податкової системи, структурні співвідношення окремих податків значно відрізняються.

Таблиця 1.3

Ставки податку на додану вартість в країнах із ринковою економікою, % до бази оподаткування [4, c.26]

№ п/п | Країни | Податок на додану вартість

1 | Великобританія | 17,5

2 | Данія | 25

3 | Канада | 7

4 | Китай | -

5 | Німеччина | 15

6 | Польща | 22

7 | Росія | 10-20

8 | США | -

9 | Угорщина | -

10 | Франція | 20,6

11 | Швеція | 25

12 | Японія | 5

13 | Україна (чинні ) | 20

14 | Україна (проект) | 17(15+2)

Розділ 2. Аналіз стану ПДВ на Україні

2.1. Методика розрахунку ПДВ

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР податок на додану вартість справляється за ставкою 20% до бази оподаткування [1].

Закон про ПДВ передбачає наступну шкалу ставок податку:

· 20 відсотків;

· нульова ставка;

· товари та послуги звільняються від ПДВ.

На схемі 2.1 показано порядок розрахунку ПДВ на основі 20 відсоткової ставки.

Схема 2.1. Розрахунок ПДВ на основі 20 відсоткової ставки

Сума ПДВ, розрахованого за 20 відсотковою ставкою складає:

· 20 відсотків від бази оподаткування (від обороту товарів та послуг, що не включає суму ПДВ);

· 16,67 відсотка (1/6) від обороту товарів та послуг, що включає суму ПДВ. 

Нульова ставка ПДВ застосовується при експорті товарів та супутніх послуг. 

База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів (обов'язкових платежів) за винятком ПДВ, що додається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законодавством України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Основою для визначення оподатковуваного обороту, що не включає суму ПДВ, є відпускні (оптові) ціни, не нижче звичайних, які включають собівартість та прибуток.

Слід звернути увагу, що сума акцизного збору по підакцизних товарах також включається в оподатковуваний оборот ПДВ. Крім того до нього входять суми надбавок до цін, передбачені чинним законодавством.

У вигляді формули ціну реалізації можна виразити наступним чином [12, c.80]:

V=(С+П)х1,20 (2.1)

де V- ціна реалізації, що включає ПДВ

С-собівартість; П – прибуток

При формуванні ціни реалізації на підакцизні товари необхідно спочатку сформувати ціну, яка включала б суму акцизного збору, і тільки тоді визначити кінцеву ціну реалізації, що включатиме суму акцизного збору і ПДВ. Ціна з урахуванням акцизного збору визначається за формулою:

Y= C + П / 100 – Сm * 100 (2.2)

Де Y – ціна, що включає суму акцизного збору

Cm – ставка акцизного збору в %

Отже, кінцева ціна реалізації для підакцизних