2    

3     

Усього до збільшення   | Х  

Усього до зменшення | Х | -4000  

Усього: рядок 8 (графа 3 + графа 4) (+ або -) | -4000

Якщо Підприємство "Б", у свою чергу, включило ПДВ з отриманої у вересні 2007 р. податкової накладної до складу податкового кредиту, то на підставі розрахунку коригування до податкової накладної воно повинне відкоригувати податковий кредит, зробивши відповідні записи в книзі обліку придбання та за рядком 16 декларації з ПДВ. Додаток 2 у підприємства "Б" буде приблизно таким (табл.2.2):

Таблиця 2.2

Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (фрагмент)

грн.

№
з/п | Коригування податкового кредиту з податку на додану вартість рядок 16 | Сума ПДВ
(+) | Сума ПДВ
(-)

1 | 2 | 3 | 4

1 | Неотримання оплачених у вересні 2002р. товарів і отримання назад передоплати   | -4000

2    

3     

Усього до збільшення   | Х  

Усього до зменшення | Х | -4000  

Усього: рядок 16 (графа 3 + графа 4) (+ або -) | -4000

2.2. Строки сплати податку та пред'явлення розрахунків

Для платників податку, в яких об'єм обкладених податком операцій по продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 7200 не обкладених податком доходів громадян, податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

Платники податку, що мають об'єм операцій по продажу менший, ніж 7200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, можуть використовувати податковий період за своїм вибором, якій дорівнює календарному місяцю чи кварталу. Заяву про своє рішення по цьому питанню платник податку має подати до податкового органу за один місяць до початку календарного року.

На протязі календарного року дозволяється заміна квартального податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу поточного року. Заяву про таку заміну платник податку має надати до податкового органу за місяць до початку кварталу. Зворотні зміни на протязі одного календарного року не дозволяються.

Суми податку, що належать до сплати в бюджет чи відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли в зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) на протязі звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку проводиться не пізніш двадцятого числа місяця, що йде за звітним періодом.

В строки, передбачені для сплати податку, платник податку надає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, виникло в даному періоді податкове зобов'язання, чи ні.

У разі, якщо сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли в зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) на протязі звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума зараховується в погашення заборгованості платника податку по сплаті податку на додану вартість, яка виникла за попередні звітні періоди, а при відсутності заборгованості – на зменшення податкових зобов'язань платника податку на протязі трьох наступних звітних періодів. Це правило не розповсюджується на порядок бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій, що обкладаються податком по нульовій ставці.

Якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, виниклих на протязі наступних трьох звітних періодів, така сума належить до відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених чинним законодавством, на протязі місяця, що йде після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку.

Розрахунок суми бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій по продажу товарів (робіт, послуг), які обкладаються податком по нульовій ставці, провадиться в порядку, передбаченим законодавством для платників податку, що застосовують квартальний податковий період. Таке бюджетне відшкодування здійснюється на протязі місяця, що йде після надання декларації за звітний період, в якому були здійснені таки операції.

Сума бюджетного відшкодування має бути повністю чи частково зарахована в рахунок платежів по цьому податку чи іншими податками, зборами (обов'язковими платежами), які зараховуються до Державного бюджету України. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

2.3. Пільги щодо ПДВ

Перш ніж навести перелік пільг, які діють згідно із законодавством України, зупинимось ось на яких питаннях: чому на відміну від інших держав цей перелік є досить поширеним, та що мають на меті законодавці, вводячи ту чи іншу пільгу?

Оскільки ПДВ включається, в ціни товарів та послуг, постільки він є ціноутворюючим чинником. Якщо ж деякі товари та послуги звільняються від оподаткування, це повинно привести до зниження цін на них. Хто заінтересований у зниженні цін? Насамперед покупці, бо вони несуть на собі основний податковий тягар. Крім того, у цьому; заінтересовані і продавці та виробники продукції, оскільки в них з'являється можливість за рахунок зниження цін збільшити обсяг реалізованої продукції в кількісному виразі. Отже, звільнення від ПДВ має на меті два основних завдання: по-перше, захист інтересів малозабезпечених верств населення (соціально-політичиі мотиви) та стимулювання виготовлення окремих видів товарів (робіт, послуг). Кількість отриманих пільг в оподаткуванні станом на 01.01.08 розглянемо в вигляді рисунку 2.1 [10, c.3]:

Рисунок 2.1. Кількість отриманих пільг в оподаткуванні

Розділ 3. Проблеми та економічні шляхи вдосконалення стягнення ПДВ

3.1. Недоліки та напрямки реформування ПДВ в сучасних умовах господарювання

Дія ПДВ лягає тяжким тягарем не тільки на підприємство, але й на кінцевого споживача, тобто на населення. Адже ще тільки купуючи сировину і матеріали, необхідні для виробництва продукції, підприємство вже сплачує 20% , які йдуть до державного бюджету. Реалізуючи