Надання ДПА статусу центрального органу виконавчої влади стало значною подією у становленні податкової служби. Прийняття ж нової Конституції України – сприяло швидшому і рішучому втіленню у життя назрілих реформ. Ряд нормативних актів, прийнятих у 1996-1998рр., спрямований на підвищення ефективності роботи податківців, контролю за надходженням податків. Зазначу, що цей Закон від 5.02.1998р. мав різко виражений фіскальний характер, був спрямований проти платників.

Враховуючи те, що закон від 5.02.1998р. доповнено розділом “Податкова міліція”, хочу дещо розказати і про цей підрозділ.

За податковою міліцією закріплено статус спеціального підрозділу у боротьбі з податковими правопорушеннями у складі органів ДПС.

Податкова міліція здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову діяльність, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Аналізуючи права податкової служби, я хочу зауважити, що на рівні закону потрібно встановити чіткі межі застосування податковими органами права надавати відстрочки та розстрочки у сплаті податків на умовах податкового кредиту з врахуванням фінансового стану платника. Слід чітко визначити у Законі категорії платників і умови подання їм відстрочки, оскільки вирішувати питання про надання податкових пільг на рівні районної податкової інспекції – значно простіше, ніж на рівні Кабінету Міністрів чи Верховної Ради.

Найбільше у новому законі про ДПА мене дивує п.16 ст.“матеріально і морально заохочувати громадян, які надають допомогу у боротьбі з порушенням податкового законодавства”. З одного боку допомагати у боротьбі це добре, але з іншої – за це заохочувати. Ну нехай матеріально – грошей дадуть. А морально? Це ж напевно у центрах міст з’являтимуться дошки “Заслужений фіскал” або “Кращий фіскал нашого району”, де кожен зміг би підійти і ... Але я вважаю, що такі методи боротьби з порушенням податкового законодавства не повинні бути пріоритетними у роботі податкових органів [11, c. 211].

Обов’язки податкової служби, доцільно було б розглядати на прикладі податкової міліції, оскільки вони випливають із самої структури, завдань та функцій цього органу.

Питання функцій органу виконавчої влади досить часто формувалося у працях з теорії державного управління. Однак, функції органів податкової служби як органів виконавчої влади досліджувались недостатньо. Державна податкова служба існує порівняно короткий час, і практичні результати впроваджувались без достатнього наукового аналізу та обгрунтування. Саме тому в останні роки проблемі функцій ДПС приділяється значна увага як серед працівників податкових органів, так і платників податків.

Початок реалізації функції обліку платників – фізичних осіб – прийняття Закону України від 22 грудня 1994 року №320 “Про державних реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів”. Його створення має покласти кінець різним негативним явищам, які виникли внаслідок недостатнього контролю та недоліків, властивих процесу становлення державної податкової служби. Такі випадки, як наявність у громадянина кількох трудових книжок, виплата коштів (як зарплати), без належного документального відображення, веде не лише матеріальних втрат, але й до підриву авторитету податкової служби, а відповідно, і держави в цілому.

У діяльності працівників діапазон діяльності державної податкової служби включає в себе, крім перевіркової, контрольної та облікової роботи такий напрямок як обслуговування платників податків.

Реорганізація податкової служби стала найбільш значною якісною зміною в історії діяльності податкової служби. Надання Державній податкові адміністрації України статусу органу державного управління свідчить про те значення, яке надається податковій службі на сучасному етапі, про її роль і місце в забезпеченні економічного і соціального розвитку держави. Роль податкової служби у розвитку незалежної держави, це перш за все:

v забезпечення реалізації податкової політики держави;

v боротьба з податковими злочинами і правопорушеннями;

v формування, функціонування правової демократичної держави з ринковою економікою.

3.2. Необхідність та напрямки модернізації податкової служби України

Як відомо, державна податкова система України – невід’ємний атрибут держави. Тому створення ефективної податкової системи є предметом особливої уваги Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, міжнародних фінансових організацій, Міжнародного банку реконструкції і розвитку та Міжнародного валютного фонду, а також ділових кіл України.

У ході реформування державної податкової служби вже запроваджено низку певних заходів у напрямі її розвитку: розроблено Концепцію програми модернізації податкової служби України, в якій сконцентровано не лише досвід адміністрування податків в Україні за останні роки, але й досвід інших країн у сфері податкової діяльності, проводяться зміни організаційної структури, застосовуються нові методи адміністрування податків, частково реформується податкове законодавство. При цьому податкову службу України передбачається перетворити в організацію, яка [17, c. 26]:

v діє в інтересах як усього суспільства, так і конкретного члена цього суспільства та співпрацює у тісному взаємозв’язку з ними;

v забезпечує дотримання принципу рівності всіх платників податків перед податковим законодавством;

v забезпечує ефективне наповнення бюджету;

v поряд із справлянням податків інформує платників, допомагає їм у здійсненні фінансового та податкового планування;

v принципово, професійно і безкомпромісно веде боротьбу з фактами свідомого порушення податкового законодавства.

Основною метою модернізації податкової служби є підвищення ефективності роботи органів державної податкової служби в умовах кризового стану економіки та наявності обмежених фінансових ресурсів. Податкова служба повинна забезпечити найбільш раціональне використання трудових і фінансових ресурсів, послабити вплив “людського фактора” на якість роботи, посилити контроль за дотриманням податкового законодавства. Для координації дій, розробки та запровадження єдиної інтегрованої податкової інформаційної системи необхідно прискорити запровадження відповідних електронних систем контролю, створити автоматизовану інформаційно-аналітичну систему. Поступовий перехід на