Важливою складовою реформи податкової служби є вдосконалення структури податкових органів.

На сьогодні в державі проведена певна робота: ліквідовано проміжні управлінські ланки; створюються територіальні податкові округи; відбулося скорочення персоналу.

Так, Законом України “Про державну податкову службу” [2,с.25] передбачено утворення міжрайонних (на два і більше райони) та об’єднаних державних податкових інспекцій. За рахунок внутрішніх резервів без збільшення чисельності створено нові структурні підрозділи, такі як відділи апеляцій, підрозділи з боротьби з корупцією, з фізичного захисту співробітників податкової служби, аналізу і прогнозування доходів бюджету.

Одним із наслідків реформування податкової служби повинно стати досягнення розуміння між державою та суб’єктами підприємницької діяльності, щоб підприємці та органи податкової служби стали партнерами. Один з найважливіших принципів розвитку ДПС ґрунтується на добровільності виконання платниками своїх податкових зобов’язань. Кожний громадянин повинен розуміти, що податки – це плата за цивілізацію, і знати, що справлятися вони будуть також цивілізовано.

Необхідно прийняти Податковий кодекс України, який буде єдиним нормативним документом, і регулюватиме відносини щодо сплати податків, міститиме чіткі визначення всіх елементів податків і зборів, встановлюватиме права та обов’язки платників і податкових органів.

Простота та зрозумілість норм (порівняно з діючим законодавством) дозволить уникнути їх подвійного тлумачення. Це полегшить становище платників податків та надасть можливість податковим органам чітко виконувати свої функції. Проте обговорення цього документа у Верховній Раді триває. Податковий кодекс вступив в силу лише 2002 року, а отже, є час на його вивчення як податківцями, так і платниками податків.

Засади та шляхи реформування системи оподаткування в Україні не передбачають великих змін у галузі оподаткування, а ґрунтуються на існуючій системі оподаткування, а ґрунтуються на існуючій системі оподаткування із одночасним запровадженням кардинально нових “правил гри” у сфері справляння податків.

Слід зазначити, що реформа ця не панацея від усіх бід і негараздів, від реформи податкової служби неможливо чекати стрімких змін. Нові “правила гри” не так швидко, як хотілось би, впроваджуються в життя, засвоюються платниками податків.

Отже, податкова служба продовжує удосконалення своєї структури, яка була б “живою”, відповідала стану соціально-економічного розвитку держави, кожного її регіону, в той чи інший період.

Висновок

Надійність та ефективність податкової системи залежить від двох чинників: раціональності побудови податкової системи і рівня організації податкової служби держави.

Податкова служба – це сукупність державних органів, які організовують і контролюють надходження податків, податко-вих і окремих видів неподаткових платежів.

Формування податкової служби України розпочалось у 1991 р., що було пов'язано з переходом від системи платежів у бюджет до системи оподаткування. За умов податкового методу форму-вання доходів бюджету вкрай необхідна самостійна, чітко органі-зована і міцна державна служба, яка здійснює контроль у сфері оподаткування. Раніше окремих податкових органів не існувало. У складі Міністерства фінансів та його підрозділів в областях, районах, містах виділялись відповідно управління, відділи та ін-спекції державних доходів. Вони несли відповідальність за до-тримання чинного порядку збирання бюджетних доходів і за ви-конання плану надходжень платежів до бюджету.

У 1991 р. при Міністерстві фінансів була створена Державна податкова інспекція України, а в 1996 р. на базі Державної подат-кової інспекції України та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України з боротьби з кримінальним приховуванням прибут-ків від оподаткування була створена Державна податкова адміні-страція України, якій надали статус центрального органу вико-навчої влади.

До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні подат-кові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, мі-стах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в ра-йонах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. У складі органів державної додаткової служби функціонують відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з по-датковими правопорушеннями (далі – податкова міліція) і під-розділи з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

Державна податкова адміністрація України залежно від кіль-кості платників податків та інших місцевих умов може утворюва-ти міжрайонні (на два і більше районів), об'єднані (на місто і ра-йон) державні податкові інспекції та у їх складі відповідні підрозділи податкової міліції.

У Державній податковій адміністрації України та державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, обла-стях, містах Києві та Севастополі утворюються колегії, які є до-радчими органами і розглядають найважливіші питання діяльно-сті відповідних державних податкових адміністрацій.

Державну податкову службу України очолює голова Державної податкової адміністрації України, якого призначає на посаду та звіль-няє з неї Президент України за поданням Прем'єр-міністра України.

Податкова служба України має три рівні:

1. Державну податкову адміністрацію України — вища ланка;

2. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі — середня ланка;

3. Державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції — базова ланка.

Головними завданнями державної податкової служби України є:

v здійснення контролю за додержанням податкового законо-давства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установ-лених законодавством;

v внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдос-коналення податкового законодавства;

v прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

v формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів, Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб;

v роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

v запобігання злочинам та іншим правопорушенням, відне-сеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у