побудови системи цього податку в західноєвропейських країнах, що дасть можливість запобігти повторенню помилок, які мали місце при впровадженні податку в цих країнах.
Закон України "Про податок на додану вартість", прийнятий Верховною Радою України 3 квітня 1997 року, був введений у дію з 1 жовтня 1997 року.
Новий Закон України "Про податок на додану вартість", що діє сьогодні, є кроком уперед порівняно із законодавством, яке діяло в Україні раніше, та законодавством більшості країн СНД.
Серед головних джерел формування доходів бюджету сьогодні можна назвати й податок на прибуток підприємств. Аналіз надходжень даного податку до бюджету свідчить про його стабільність протягом значного часу.
Законом України від 22.05.97 № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" порівняно з раніше діючим підходом до визначення об'єкта оподаткування запропоновано принципово новий підхід. Згідно із законом прибуток підприємств, що підлягає оподаткуванню, визначається шляхом зменшення суми валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку, а також на сум амортизаційних відрахувань. Така концепція визначення оподатковуваного прибутку використовується практично в усіх європейських країнах.
Платниками податку вважаються всі суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі бюджетні та громадські організації, які одержують прибуток від господарської діяльності, нерезиденти, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.
З метою ж уникнення подвійного оподаткування суми податку з одержаного за межами території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, сплачені юридичними особами за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку з прибутку в Україні. При цьому розмір зараховуваних сум не може перевищувати суми податку з прибутку, що належить до сплати в Україні, стосовно одержаного прибутку за кордоном.
Найбільш давньою формою оподаткування через відносно просту оцінку та порядок стягнення є акцизний збір. Акцизний збір належить до категорії специфічних акцизів, тобто він стягується за ставками, диференційованими за окремими групами товарів [14, 87].
Акцизами зазвичай оподатковуються товари, які відповідають одній або декільком з наведених характеристик. По-перше, їх виробництво та реалізація знаходяться під наглядом держави, тобто ці товари являють особливий інтерес для держави. По-друге, вони характеризуються нееластичністю попиту за ціною. По-третє, еластичність попиту за доходом на ці товари встановлена більше одиниці, тобто ці товари належать до категорії предметів розкоші. По-четверте, держава вважає, що споживання цих товарів не приносить користі або з високою долею вірогідності викликає негативні зовнішні ефекти.
Завдяки своїй вузькій спрямованості, акцизи можуть суттєво впливати на рішення споживачів підакцизної продукції та на розподіл ресурсів і тому можуть виявитися дієвим інструментом досягнення мети здійснюваної державою політики й окрім мобілізації доходів бюджету.
У минулому акцизний збір в Україні, як і в інших європейських країнах, стягувався з різноманітних товарів, але сьогодні він спрямований на такі основні групи товарів, як алкогольні напої, тютюнові вироби, паливо та транспортні засоби [14, 87].
В Україні акцизний збір був введений у 1992 році. Оподаткуванню акцизним збором підлягають предмети споживання, котрі, як правило, не належать до предметів першої необхідності.
Діючі сьогодні ставки акцизного збору на підакцизну продукцію були введені в 1996 році Законом України від 06.02.96 № 30/96-ВР "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби", Законом України від 07.05.96 № 178/96-ВР "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої", Законом України від 24.05.96 № 216/96-ВР "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них" та Законом України від 11.07.96 № 313/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" з внесенням до них протягом останніх років змін і доповнень.
Важливим джерелом формування Державного бюджету України також є прибутковий податок з громадян [14, 91].
3 1 січня 2004 року набрав чинності давно очікуваний Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – закон), який у червні 2003 року ухвалила Верховна Рада.
Платниками податку є:
–
резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;
–
нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України [2].
Об'єктом оподаткування резидента є:
–
загальний місячний оподатковуваний дохід;
–
чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;
–
доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;
–
іноземні доходи [2].
Об'єктом оподаткування нерезидента є:
–
загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;
–
загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;
–
доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті [2].
Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у межах цієї статті.
Ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування при, наприклад, процентах на депозит та інших визначених законом випадках.
Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом на початку статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі)
Ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами Закону [2].
З 1 січня 1997 року введено в дію Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про плату за землю"» від 19 вересня 1996 року №378/96-ВР. Відповідно до вказаного Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді податку за землю або орендної плати, що визначається залежно від якості та місцезнаходження земельної ділянки, виходячи з кадастрової оцінки земель.
Значну роль у формування надходжень до