6 | 2* | 1 | 3 | 0* | 2 | 2 | 1 | 5 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1

7 | 1 | 1* | 2 | 0* | 2 | 2 | 1 | 6 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 2

8 | 3* | 1* | 2 | 0* | 2 | 2 | 1 | 7 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1

9 | 2 | 3* | 1 | 1 | 2 | 2 | 1 | 8 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1

10 | 1 | 2 | 2 | 0 | 2 | 2 | 1 | 8 | 1 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 2

11 | 2* | 1 | 3 | 0* | 2 | 2 | 1 | 8 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1

12 | 1 | 1* | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 9 | 1 | 1 | 1 | 2 | 0 | 1 | 2

У імітаційній моделі операційно-касового виробничого процесу за одиницю автоматного часу взято п'ять хвилин. Таким чином, з побудованої моделі і наве-деного прикладу випливає, що за 12 одиниць автоматичного часу при нормальному перебігу виробничого процесу операційно-касовий пра-цівник банку здійснює приблизно 9 умовних операцій. Отже, в результаті викори-стання побудованої імітаційної моделі встановлено, що операційно-касовий працівник ви-конує приблизно дев'ять умовних операцій за одну годину робочого часу. Знаючи тривалість робочого дня, кількість робочих днів року з урахуванням вихідних, святкових днів, відпу-стки і днів тимчасової непрацездатності, мож-на визначити кількість умовних операцій, од-ного операційно-касового працівника протя-гом року. Кількість умовних операцій, одно-го операційно-касового працівника за рік дорівнює добутку трьох величин: кількості умов-них операцій, які виконує операційно-касовий працівник за одну годину, тривалості робочо-го дня, поданої в годинах, і кількості робочих днів року.

Так, тривалість робочого дня в Swedbank AB становить 8 годин, а кількість робочих днів у році приблизно 237. У результаті проведених досліджень і роз-рахунків норматив навантаження на одного операційно-касового працівника становить приблизно 17000 умовних операцій. В операційно-касовому відділі Swedbank AB згідно штатного розпису працює 9 чоловік, які за рік виконують приблизно 153000 умовних операцій.

Проте працівником операційно-касового відділу Swedbank AB за одну годину виконується 6 умовних операцій (за рік це 11376 умовних операцій), що показує непродуктивні втрати часу. Таку ситуацію можна пояснити великою кількістю комерційних банків в м. Івано-Франківську, а відповідно і високий рівень конкуренції між ними. Щоб зменшити непродуктивні втрати часу і довантажити працівників операційно-касового відділу нами будуть запропоновані заходи в наступному розділі.

Треба враховувати, що з поліпшенням умов і організації операційно-касової роботи, тотальної комп'ютеризації операційно-касово-го виробничого процесу, впровадження у сис-темах комерційних банків передових комп'ю-терних технологій норматив навантаження на одного операційно-касового працівника зрос-татиме, і в майбутньому його межа буде визна-чатися фізичними можливостями людини.

РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ЗАХОДІВ З ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ SWEDBANK AB

3.1 Обґрунтування доцільності заходів підвищення ефективності безготівкових розрахунків Swedbank AB

Одним з основних завдань економічного аналізу банку є виявлення внутрішніх невикористаних резервів підвищення ефективності діяльності.

Розрізняють два поняття резервів:*

резервні запаси (матеріально-речові запаси, які в цей період не використовуються, а зберігаються на випадок виникнення потреби в них за тих чи інших обставин). Такі резерви аналізують з погляду відпо-відності нормативам, реальним потребам;*

невикористані можливості (упущена вигода) — посилення дії позитивних і нейтралізація негативних факторів для збільшення і здешевлення продукту, підвищення його конкурентоспроможності.

На виявлення таких резервів був спрямований аналіз діяльності Swedbank AB.

Господарські резерви комерційного банку в економічному аналізі прийнято класифікувати за відповідними ознаками (див. рис. 3.1).

Комерційні банки на підставі аналізу намагаються:*

досягти оптимальної структури активних та пасивних операцій з метою одержання максимального прибутку;*

визначити, як зробити банківські доходи якісними і стійкими;*

дотримуватися всіх вимог щодо ліквідності;*

підтримувати капітал у стані адекватності й достатності.

Аналіз прибутковості, ліквідності й достатності капіталу банку дає змогу оцінити ефективність управління, конкурентоспроможність бан-ку на ринку послуг, а також зважити вплив фінансової політики дер-жави на діяльність банківської системи в цілому.

Рис. 3.1 Класифікація резервів діяльності комерційного банку

Фінансова робота в банку, як і визначення класу кредитоспромож-ності позичальника, аналіз стану обліку та звітності, укладання угод обо-в'язково передбачає аналіз фінансового стану банку, на основі якого:*

приймаються управлінські рішення; *

координується діяльність різних підрозділів і служб; *

з'ясовується об'єктивна оцінка результатів діяльності установи і перспектив її розвитку; *

визначається надійність і фінансова стійкість банку-партнера, клієнта, кореспондента.

Оцінка своїх можливостей дає банкам змогу забезпечити узгодженість балансу банку з ринковими потребами, розробити обґрунтовані програми розвитку, створити адекватну основу для прийняття управлінських рішень. Ці можливості аналізують з погляду дослідження зовнішніх і внутрішніх умов діяльності банку. Зовнішні умови, за яких функціонує банк, визначаються спрямованістю економічної політики держави, а також контрольною роллю Національного банку України. Аналіз внутрішніх умов діяльності банку будується на оцінках його фінансово-економічного становища, поведінки на ринку,