В результаті проведеного аналізу нами виявлено такі резерви підвищення безготівкових розрахунків:

- з наведеної імітаційної моделі операційно – касового процесу Swedbank AB виявлено резерви, пов’язані з поліпшенням використання трудових ресурсів (а саме - непродуктивні витрати часу працівників відділу);

- з наведеного аналізу безготівкових розрахунків Swedbank AB виявлено перспективні резерви ведення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карток (а саме надання нових видів послуг).

Виявлені резерви дають можливість розробки конкретних заходів вдосконалення системи безготівкових розрахунків Swedbank AB. Так, для довантаження працівників операційно-касового відділу доцільно на нашу думку запровадити операції дисконтування веселів. Що дозволить банку збільшити прибуток та залучити додаткових клієнтів. Методику впровадження операцій обліку векселів наведемо в 3.2.

Для додаткового залучення клієнтів в умовах великої конкуренції між комерційними банками Івано-Франківська доцільно на нашу думку запроваджувати нові види безготівкових послуг, що дозволить також банку збільшити прибуток. Доцільність та вигоду впровадження такої послуги ми обґрунтуємо в 3.3

3.2 Захід 1: Впровадження послуг дисконтування векселів

Операція дисконту векселів полягає у купівлі банком векселя у векселедержателя до настання строку платежу. При цьому банк стає повноправним власником векселя з усіма правами і обов’язками згідно з вексельним правом, а векселедержатель отримує суму векселя, зменшену на величину банківської процентної ставки (дисконту), а також накладних витрат на здійснення операції.

Векселі, що перебувають у портфелі комерційного банку є надійною і ліквідною статтею його активу. Для визначення доцільності впровадження таких операцій в Swedbank AB, необхідно визначити методи дисконтування векселів за простими ставками, щоб знати граничний рівень банківської процентної ставки (дисконту) при якій така операція буде вигідна для банку.

І. У фінансових розрахунках використову-ються два методи дисконтування за простими ставками. Для запису відповідних формул позначимо:

S — номінал;

Р — дисконтована сума векселя;

t— час від дати обліку до терміну век-селя (дати погашення) в роках;

і(t) — проста процентна ставка за час операції t;

d(t) — про-ста облікова ставка (дисконтна знижка) за час операції t;

і та d — прості річні процентна та об-лікова ставки (i(1)=i, d(1)=d);

D = S – P - дисконт векселя.

Звичайно вважають t ? 1, але можливе використання простих ставок і за межами року. Відомо, що ставка i(t) пропорційна трива-лості фінансової операції t:

i(t) = i*t (3.1)

У першому методі дисконтування використо-вується проста процентна ставка i(t) (так зване математичне дисконтування, або дохідний метод). Відповідні формули обліку мають вигляд:

P=, D=P*i(t) (3.2)

При цьому за базу нарахування процентно-го доходу береться дисконтована сума векселя, а нараховані проценти є декурсивними.

Д угий метод дисконтування використовує просту облікову ставку (дисконтну знижку) d(t) та антисипативні проценти (за базу нарахувань процентного доходу береться номінал векселя).

Формули обліку мають вигляд:

P=S*(1-d(t)), D=Sd(t) (3.3)

Формули (3.2), (3.3) використовуються в практич-них розрахунках, якщо при укладанні угоди обу-мовлюється величина ставки за час операції t.

Порівнюючи (3.2) та (3.3), встановлюємо зв'язок між еквівалентними ставками i(t) та d(t):

i(t) = , d(t) = (3.4)

Бачимо, що для еквівалентних ставок i(t), d(t) завжди виконується співвідношення

d(t)<i(t) (3.5)

З формули (3.3) також випливає, що облікова ставка d(t) менша 1, або 100 % при усіх t:

0? d(t) < 1 (3.6)

З формули (3.4) при t = 1 одержуємо співвідно-шення між еквівалентними річними простими процентною і та обліковою d ставками:

i=, d= (3.7)

Оскільки тривалість t облікових операцій може бути різною, то у формулах (3.2), (3.3) перехо-дять до річних процентної і та облікової d ставок. Підставляючи (3.1) у (3.2), отримуємо формули обліку за простою річною процентною ставкою і:

P=, D=P*i*t (3.8)

Формула (3.8) зручна тим, що дає змогу роз-раховувати дисконт D на підставі річного дис-конту Pi пропорційно тривалості угоди t.

Підставляючи (3.1) у (3.4) та замінюючи і за фор-мулою (3.7), знаходимо

D(t)= (3.9)

Бачимо, що проста облікова ставка d(t) не-лінійно залежить від t та d, на відміну від ліній-ної залежності (3.1) ставки i(t) від t та і. Наприк-лад, річній обліковій ставці d = 24%,, згідно (3.9), відповідають піврічна d(1/2) = 13,64 %, d(1/4) = 7,32 % , місячна d(1/12) = 2,04 % дисконтні знижки, а не 12 % ; 6 % ; 2 % за ліній-ною залежністю (3.11).

З урахуванням (3.9) формула (3.3) набуває ви-гляду:

P=S, D=S (3.10)

Формулу (3.10) будемо називати точною фор-мулою банківського обліку (обліку векселів) за простою річною обліковою ставкою d.

Таким чином, векселі можна дисконтувати за простою річною процентною ставкою і або за простою річною обліковою ставкою d згідно з формулами (3.8), (3.10). При цьому і та d пов'язані співвідношен-нями еквівалентності (3.7). Формула (3.10) також дає змогу розв'язувати інші завдання розра-хунків векселів (нарощення за обліковою став-кою d, відшукання t та d за відомими Р, S та ін.). При використанні формул (3.8), (3.10) у межах року приймають t = Т/К, де T — точна кількість днів від дати обліку до дати погашення векселя, К — база року, яка може складати 360, 365(366) днів.

II. Необхідно зазначити, що в практичних розрахунках дисконту векселів за простими об-ліковими ставками замість (3.9) використовують наближену (аналогічну (3.1)) формулу

d(t)=d*t (3.11)

і замість (3.10) одержують наближену формулу банківського обліку (обліку векселів):

P=S(1-dt), D=S*d*t (3.12)

Формула (3.12) зручна в практичних розрахун-ках тим, що дає змогу обчислювати дисконт векселя D діленням річного дисконту Sd пропор-ційно t. У цьому відношенні (3.12) аналогічна фор-мулі (3.8). При використанні формули