Ключову роль у переведенні масових платежів на безготівкову основу відіграють пластикові картки. Самі по собі вони не є грішми і не здійснюють обігу. Вони лише є підтвердженням того, що їхні власники мають на своїх рахунках певну суму грошей, яку можуть привести в рух з допомогою карток і погасити свої зобов'язання. Тому емісія карток не збільшує загальної маси грошей в обігу. Про-те вона може прискорити їх обіг, збільшити залучення готівки в банківський оборот, підвищити рівень грошово-кредитної мультиплікації, що може спричинити збільшення пропозиції грошей та інфляційні процеси.

Постанови Правління Національного банку України № 18 від 28.01.1997 "Про впроваджен-ня в Україні Національної системи масових елек-тронних платежів" і № 178 від 02.06.1997 "Про подальше розроблення Національної системи масових електронних платежів" визначили од-ним з пріоритетних завдань створення в Україні платіжної системи за безготівковими розрахунками населення у сфері торгівлі та послуг. У 2000 р. здійснювалося впроваджен-ня цієї системи. З метою нормативної підтримки проекту Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП) Національний банк України розробив Правила Національної системи масових електронних платежів (затверджені постановою Правління НБУ .№ 620 від 10.12.2004). Правила визначають зага-льні принципи побудови НСМЕП, організаційну структуру, взаємовідносини між учасниками, за-гальну технологію роботи в НСМЕП, загальні пра-вила документообігу і здійснення розрахунків, безпеку та регламент роботи НСМЕП.

1.2 Метод економічного аналізу банку та його особливості

Під методом економічного аналізу розуміють діалектичний спосіб підходу до вивчення й оцінки результатів і динаміки економічного роз-витку підприємства, об'єднання, фірми, організації та узагальнення впливу факторів на досягнуті результати шляхом опрацювання спе-ціальними прийомами відповідної інформації.

Метод економічного аналізу має особливості:*

системний підхід у дослідженні економічних явищ;*

комплексність;*

результативність;*

використання системи показників;*

вивчення впливу факторів;*

пошук резервів щодо підвищення ефективності діяльності та шляхів їх мобілізації.

Найбільш характерною особливістю методу, ядром методології ком-плексного економічного аналізу є системний підхід у дослідженні економічних явищ, який включає:*

об'єктивність і повноту розгляду проблем та явищ;*

дослідження соціально-економічних процесів у їх динаміці та розвитку;*

вивчення явищ у їх взаємозв'язку і взаємозалежності. Тобто кожний об'єкт економічного аналізу розглядається як склад-на динамічна система, що складається з ряду елементів, які в певний спосіб пов'язані один з одним і зовнішнім середовищем. Кожний об'єкт має досліджуватись з урахуванням усіх внутрішніх та зовнішніх зв'язків, взаємозалежності і взаємопідпорядкованості окремих його елементів. Так, аналіз якості активів супроводжується дослідженням рівня і видів їх ризику, структури, які, у свою чергу, також є об'єктом економічного аналізу діяльності банку.

Важливою особливістю методу аналізу є комплексність, яка ви-являється в тому, що проводиться комплексна оцінка підсумків діяльності і можливостей підвищення ефективності як результату комплек-сної взаємодії різних факторів, що її визначають. Це дає можливість встановити дійсне фінансове положення банку і, таким чином, визна-чити необхідні заходи з поліпшення функціонування банку.

Однією з особливостей методу економічного аналізу є результативність. Результативність економічного аналізу визначається його орієнтацією на виділення "вузьких місць" і провідних ділянок. Це дає можливість сконцентрувати увагу на тих сторонах діяльності комер-ційного банку, від поліпшення яких значною мірою залежить підви-щення ефективності роботи.

Особливостями методу економічного аналізу також є:*

використання системи показників;*

вивчення впливу факторів;*

пошук резервів щодо підвищення ефективності діяльності та шляхів їх мобілізації.

Як зазначалося вище, в аналізі використовують систему показ-ників, що формується в процесі оперативного бухгалтерського обліку і контролю. Частина показників, яких не вистачає, розраховується у процесі дослідження. Зумовленість економічних явищ і процесів при-чинним зв'язком вимагає від аналізу вивчення чинників, що виклика-ють зміну тих чи інших показників. За допомогою аналізу визначають найбільш суттєві факторні показники, що впливають на зміну резуль-татів діяльності банку.

У процесі аналізу балансу банку застосовують такі методи:

Метод порівняння, який дає змогу визначити причини і рівень динамічних змін та відхилень за статтями на ліквідність банку і прибутковість його операцій, а також визначити резерви підвищення доходності останніх.

Метод групування, який дає змогу шляхом систе-матизації даних балансу розібратись у суті явищ і процесів, що аналізуються.

З точки зору джерел і формування вкладень рахунки ба-лансу поділяються на активні, пасивні і активно-пасивні. Проводиться також групування рахунків балансу з точки зору виділення власних і залучених коштів, довгострокових і ко-роткострокових фінансових вкладень, видів доходів, витрат і прибутку. Статті можуть бути згруповані за рівнем ліквід-ності, доходності, вартості.

Метод коефіцієнтів, який дає змогу виявити кіль-кісний взаємозв'язок між різними статтями, розділами чи групами статей балансу. Таким чином визначаються:—

питома вага певної статті чи груп статей у загальному обсязі активу (пасиву) чи у відповідному розділі;—

активні балансові рахунки можуть порівнюватися з аналогічними рахунками балансів за попередній період;—

співвідношення активних і пасивних статей з єдиними строками операцій і коефіцієнтом ліквідності.

Метод коефіцієнтів використовується для контролю над рівнем ліквідності з боку Національного банку України.

Зважаючи на мету і характер аналізу балансу, роз-різняють:

- попередній аналіз, що застосовується при оцінці стану рахунків для виявлення спроможності здійснення комер-ційним банком будь-яких операцій;

- оперативний аналіз, що проводиться в процесі поточ-ної роботи банку для оцінки дотримання нормативів ліквід-ності та інших показників, вжиття термінових заходів, що за-безпечать їх дотримання, а також отримання достатньо-го прибутку;

- остаточний (подальший) аналіз, що застосовується для визначення ефективності діяльності комерційного банку за звітний період, а також для виявлення резервів підвищення доходності;

- перспективний аналіз, що застосовується для прогно-зування очікуваних результатів у майбутньому періоді, а також визначення нових видів операцій та внутрішньобанківської політики.

Залежно від об'єкта аналізи балансу банку поділяються так.

Функціональний, тобто такий, що дає змогу виявити спеціалізацію діяльності комерційного банку, його місце в системі розподілу банківських послуг,