Структурний аналіз, що здійснюється за видами бан-ківських операцій. За цим аналізом визначаються склад і питома вага економічних контрагентів за активними і пасив-ними операціями, а також структура доходів, витрат і при-бутку банку.

Операційно-вартісний аналіз, що поглиблює визначен-ня доходності банку і дає уяву про вартість і рентабельність (чи збитковість) конкретних операцій. Він дає змогу оцінити значення кожного виду операцій у формуванні прибутку банку і розробити основні напрями депозитно-позичкової політики щодо конкретних контрагентів з метою максималізації доходу.

Виявлення і вимірювання взаємозв'язку між показниками, що ана-лізуються, забезпечує комплексне, органічно взаємопов'язане дослі-дження роботи комерційного банку, пошук резервів щодо її удоскона-лення.

Таким чином, економічний аналіз діяльності банків розглядає економічні явища у взаємозв'язку і розвитку, в суперечному впливі пози-тивних і негативних чинників, у відкиданні старого і становленні но-вого, більш прогресивного, у переході кількості в якість, виявленні суперечностей у комерційній діяльності й дослідженні способів їх по-долання.

1.3 Класифікація факторів, що впливають на формування системи показників.

Стан аналізованого об'єкта, причинно-наслідкові зв'язки процесів і явищ змінюються під впливом сил, що активно діють, тобто причин. Але причина сама собою не визначає наслідку, який залежить від умов, за яких діє причина. Умови відігра-ють пасивну роль, визначають спосіб дії причини, але активно не ви-робляють наслідок. Для виникнення наслідку необхідне органічне по-єднання причин і умов (що називаються факторами). Фактори — це сили, що активно діють за певних умов, викликають позитивні або негативні зміни в стані об'єкта, який аналізується, або в кінцевому результаті певного виду діяльності людей.

В економічному аналізі фактори класифікують за різними ознаками. Загальну їх класифікацію подано на рисунку 1.1.

На ефективність ведення безготівкових розрахунків впливають такі основні фактори. Основними ринковими факторами є демографічні умови (населення, його вік, рівень освіти), розподіл доходів (доходи, місце роботи) та рівень конкуренції. Так, аналізуючи свою діяльність банк повинен одержати максимум даних та інформації щодо своїх наявних клієнтів і тих, хто функціонує, працює та живе у торговельному районі банку. Необхідно провести порівняння з реальними конкурентами на ринку.

Рис. 1.1 Класифікація факторів, що впливають на діяльність банків [17, с.45]

Психологічні фактори – рівень заощаджень, рівень довіри до банків, поведінка людей стосовно грошей (як розпоряджаються, як користуються послугами банку). Чим більшим є рівень довіри населення до банків та ставлення до заощаджень, тим більше прибутків отримує банк. При цьому збільшується й коло постійних клієнтів банку.

У процесі оцінки зовнішнього середовища й аналізу наведених факторів керівництву банку необхідно виділити сукупність потенційних зовнішніх небезпек і можливостей, спричинених різною спрямованістю їх впливу на банківську діяльність.

Для використання зовнішніх можливостей банк повинен володіти певними внутрішніми ресурсами. Крім того, проблеми, пов’язані із зовнішніми небезпеками, можуть бути ускладнені наявністю внутрішніх слабких сторін банківської організації.

Тому важливо здійснювати облік і аналіз факторів, які дають змогу виявляти і оцінити внутрішні сильні й слабкі сторони банку.

До основних факторів внутрішнього середовища, які впливають на діяльність банку належать:

1) Кадри:

- чисельність;

- освіта;

- заробітна плата;

- тривалість робочого дня.

Одним із найцінніших ресурсів для будь-якого банку є людські ресурси, які впливають на загальну ефективність діяльності банку. Використання потрібної кількості людей на потрібному місці, у потрібний час, для виконання потрібних завдань – неабиякий фактори. Стимулювання персоналу збільшить продуктивність праці та забезпечить якісне обслуговування клієнтів. При цьому години і дні роботи мають бути зручними для клієнта.

2) Продукти та банківські послуги вимагають постійного аналізу з боку банку. Необхідно постійно проводити порівняння послуг з конкурентами банку, визначати їх рентабельність, поточні рівні цін, розглядати побажання та скарги клієнтів. Це дасть змогу підвищити ефективність безготівкових розрахунків.

3) Маркетинг містить у собі дослідження кредитного ринку, рекламу, зв’язки з громадськістю, продаж, розробку продуктів та послуг, впровадження нових послуг.

4) Філіальна мережа

- достатність мережі філій – відповідно до потреб банку з погляду частки охоплення ринку необхідне закриття, відкриття нових чи переміщення існуючих філій;

- можливі нові філії;

- набори послуг по філіях – надання клієнту повного спектру банківських послуг та мінімальні витрати часу, значно підвищують кредитну політику банку та збільшують число постійних клієнтів.

Здорова політика, що проводиться у всіх сферах діяльності банку є суттєвою для успіху та стратегічного планування розвитку банку.

1.4 Інформаційне забезпечення та методика аналізу діяльності комерційного банку

Інформаційне забезпечення аналізу охоплює такі види звітності:

1. Фінансову звітність складають раз у рік. Порядок її складання регламентовано Інструкцією до складання річ-ного фінансового звіту комерційного банку, яка затвер-джена постановою НБУ № 518 від 03.12.03 р. До неї нале-жить:—

загальна інформація про діяльність банку;—

балансовий звіт;—

звіт про фінансові результати;—

звіт про рух грошових коштів;—

звіт про зміни в капіталі;—

примітки (в т. ч. примітка 1. Облікова політика).

2. Періодичну фінансову звітність складають щоквар-тально. Порядок її складання викладено в Інструкції про складання проміжної (квартальної) фінансової звітності банків України, що затверджена постановою Правління НБУ за № 431 від 12.11.2002 р. До неї належать:—

баланс;—

звіт про фінансові результати;—

примітки