“Агропромисловий комплекс Криму”

Зміст

Вступ

1. Основні етапи розвитку господарства Криму | 4

2. Загальна характеристика господарства Криму на сучасному етапі економічного розвитку |

11

2.1. Металургійна промисловість | 15

2.2. Машинобудування | 16

2.3. Рекреація | 19

3. Економічні та соціально – економічні проблеми республіки Крим |

22

3.1. Проблеми в агропромисловому комплексі Криму | 22

3.2. Проблеми рекреаційної системи | 23

Висновки | 25

Література | 27

Додатки | 28

Вступ

В адміністративно-територіальній системі України автономна республіка Крим - явище унікальне. Регіон розташований на крайньому півдні країни в межах Кримського півострова. На півночі межує з Херсонською областю, на заході і півдні омивається Чорним морем, на північному сході - Азовським морем. Се-ред інших природно-господарських регіонів він відрізняється найменшою пло-щею (26,2 тис. Км2 -4,3 % площі України) та кількістю населення. Тут проживає 2,6 млн. чол., стільки ж, скільки у столиці України -м. Києві (на 01.01.90. це 4,6% всього населення України). Центр - м. Сімферополь. З’єднується він з «континентальною» частиною України тонким перешийком. Він своєрідний за своїм географічним положенням.

Специфічні як історичні так і господарські особливості його розвитку. Приморське положення Криму сприяє розвиткові портового і рекреаційного господарств. Його основною зовнішньою «макро» функцією була і зостається рекреація. Перші поселення на півострові були пов’язані з грецькими колоніями. Вони виникли в V-VII столітті до нашої ери: Херсонес та інші. На початку нашої ери в м. Судак міцна фортеця Сугдея. Пізніше півострів був заселений татарами. З середини ХVІІІ століття Крим входить до складу Російської імперії, потім Ра-дянського Союзу. Складна історія постає перед нами в археологічних розкопках Херсонесу, в Генуезькій фортеці м.Судак, меморіалах Кримське- англо-франко-російської війни XIX і Другої світової війни-ХХ століття.

Зараз тут проживає понад 100 націй та національностей: українці, росіяни, татари, греки, євреї та інші. Середня щільність населення в Криму -95 чол/км2. На Південному березі Криму показник місцями зростає до 500 чол/км2. Питома вага міського населення -69%. З них дві треті проживає в шести основних містах півострова: Сімферополі, Севастополі, Керчі, Феодосії, Ялті, Євпаторії. Після Донбасу тут сама низька в країні щільність міських поселень. Сама гостра розселенська проблема Криму - департація кримських татар. В ній поєднуються складні економічні та соціальні аспекти. Адже після їх насильного відселення, 50 років назад тут живуть уже діти переселенців - корінні жителі Криму. Тому повернення татар в демографічний та економічний простір Криму потребує дуже продуманої стратегії соціально-економічного розвитку регіону. Важливий фактор такого розвитку - значний інтегральний потенціал регіону. В числі його основних складових - промисловий і сільськогосподарський.

До ХІІІ ст. Крим був постійною ареною загарбницьких війн, після яки знищували та порабащали цілі народи . Вторгнення різних племен кочівників приводило до гальмування процесу звичайного соціально-економічного розвитку господарства. Разом з тим пришельцi приносили з собою різні трудові навички, звички, культури.

Виділяються три етапи формування господарства Криму:

1. Від найстаріших форм промислу до зародження основ промислового виробництва (до вторгнення скіфів);

2. Від появи основ промислового виробництва до початку вузької спеціалізації господарства (до вторгнення татар);

3. Від вузькоспеціалізованих форм суспільного розподілу праці до територіальної організації виробництва, спеціалізації, кооперування і концентрації господарства (до приєднання Криму до Росії).

Первісні племена, які населяли Крим 100-300 тис. років назад, займались тут мисливським промислом, збиральництвом "дарів" природи, риболовством, поява мілких виробництв було зв'язано з виготовленням бронзових і залізних знарядь праці, предметів домашнього вжитку, гончарних і тканинних виробів.

На рубежі ІІІ і ІІ тисячоліть Євразії почався активний процес суспільного поділу праці, котрий, звісно, захватив Північне Причорномор'я і Крим. Від Сиваша і до Пригірря Кримських гір почався процес переходу до суспільного образу життя у багаточисельних племен, які населяли півострів. Розвивається скотарство, а в землеробстві виділяється виробництво зерна. Формуються промисли добичі будівельного каміння, солі, обробка шкіри, риби, дерева.

В гірському Криму розвивається "яйминське" вівчарство, розведення крупної домашньої худоби, мотижне землеробство. Ведеться промислова заготівля і переробка дерева, добича а обробка напівдорогоцінних каміння, виплавляння металу.

Вторгнення скіфських племен (VІІ ст. до н.е.) супроводжувалося зміною галузевої структури господарства. Провідне положення в цей період займали скотарство, хліборобство, ремесла і торгівля. Перелік товарів, які вивозили з Криму був не великим. Продавали, в основному, худобу, хліб, шкіри, хутро, сіль, рибу, мед, віск, вироби кустарних промислів. Ввозили - тканини, олію, металеві вироби, склопосуд.

Поява в Криму колоній античного світу (VІІ - VІ ст. до н.е. - грецьких, в І ст. до н.е. - римських, ХІІ ст. до н.е. - генуезьких) стимулювала соціально-економічний розвиток території вчинив прогресивну дію на суспільний розподіл праці, торгівлю і економічні зв'язки. Маючи багатий досвід і професійні навички, колоністи поклали початок територіальному розподілу праці в Криму. Господарська спеціалізація півострова розширилась. Тут з'явились виноградарство і виноробство, садівництво і городництво, зерноводство з плужним обробітком землі, маслоробство, гончарство і керамічне виробництво, плавка і обробка метала, виготовлення ювелірних виробів.

Наступ монголо-тотар надовго деформував економічний і соціальний розвиток Криму, порушив його політичні і торгові зв'язки з іншими регіонами. Побори з населення, екстенсивне скотарство, непристосованість до праці, в особливості до ремісництва, не могли забезпечити прибульців продовольством і товарами.

Зворотнім в політичному і соціально-економічному розвитку Криму стало ХV століття. Півострів захватили турки, кримське ханство стало васалом Туречини. Територія Криму була розділена на сфери впливу: степну частину зайняли татари, горну і південноберегову - турки.

В цей період побережжя і передгірна частина