прикладі Криму. Тільки проміжні виробництва - деякі види лиття, штампування, деталей залишається в Криму. Готова продукція предметної спеціалізації від 80% до 100% відправляється в інші райони. В зв'язку з цим необхідно провести комплекс міроприємств по орієнтації машинобудування в напрямку більшого задоволення потреб внутрішнього ринку.
Для машинобудування Криму характерні три форми спеціалізації виробництва:
Предметна (сільськогосподарське, будівельно-шляхове машинобудування, суднобудування, верстатобудування, виробництво обладнання для харчової промисловості, бурового обладнання, випуск теле-, електро-, радіоапаратури, засобів зв'язку);
Технологічна (виробництво чавунного і стального лиття, штампування);
Подетальна (виробництво запчастин для сільськогосподарських машин і автомобілів, пневмообладнання, деталі і вузли для судів, моточні вироби і т. д.
Окрему групу машинобудування складають ремонтні підприємства по обслуговуванню судів, сільськогосподарських судів, автомобілей, тобто техніки, яка розміщується, головним чином, в Криму. На ремонтні підприємства припадає дуже висока доля основних виробничих фондів (51,5% всіх фондів машинобудування), для них характерна низька фондозатрата і висока доля ручної праці. Якщо в цілому по машинобудуванню доля ручної праці відносно висока і досягає 40-50%, то на ремонтних підприємствах вона збільшується 60-70%.
Для машинобудування Криму характерні невеликі за потужністю підприємства з об'ємом випуску товарної продукції від 1,1 до 5 млн. крб. в рік ( в цінах 1992 року). На таких підприємствах випускається близько 60% продукції машинобудування.
2.3. Рекреація
В Криму нараховується близько 800 оздоровниць (більше 200 тис. місць, з них 40% місць використовується весь рік). Питома вага ємкості оздоровниць Криму складає близько 10% держав СНД, 40% - України, 75% - південного економічного району.
На протязі 1975-1990 років зовнішній рекреаційний початок в Криму коливався від 6 до 8,5 млн. чоловік в рік, в тому числі відпочивало і лікувалося за путівками від 1,5 до 1,9 млн. чоловік. Одночасно в день "пік" значна кількість рекреантів знаходилось здебільше на рівні 1,2 млн. чоловік.
В функціональній структурі рекреаційних підприємств Криму виділяється оздоровчі оздоровниці, на їх долю припадає 70% всіх місц санаторно-рекреаційності. На долю профілактичного оздоровлення припадає 30% місць.
В Криму близько 97% оздоровниць притиснуті до берегової смуги морів, тобто сконцентровані в 3-х кілометровій смузі поблизу моря.
Середня ємкість глубиної оздоровниці складає 140 місць. Це переважно дитячі табори, які знаходяться в півгодинній або в годинній транспортній доступності від моря, а також туристичні бази з притулками в гірському Криму.До факторів рекреаційного освоєння глибиних територій відносяться живописність ландшафтів долин Гірського Криму.
Середня ємкість оздоровниць на узбережжі складає 250 місць, найбільш великим є турбази і санаторії.
В цілому для Криму характерні незначні по ємкості оздоровниці, лише 2 % від їх загальної кількості припадає на великі оздоровниці ємкістю триста і менше місць складає 70% загальної кількості оздоровниць Криму. Особливе місце в рекреаційному господарстві Криму займає туризм, який являє собою 18 підприємств. За остання 15 років матеріальна база туризму в Криму практично не змінилась. Якщо в 1987 році її ємкість складала 7,1 тис. місць, в тому числі тих які працюючих весь рік.
В відповідності з типом туристичної спеціалізації, степенем туристичної освоєності території і рівнем економічної ефективності в Криму виділяють 4 туристичних райони: Західнобережний, Південобережний, Південо-Східнобережний і Горно-Передгорний. Всі туристичні пешеходні маршрути починаються на турбазах Передгірря і долаючи головну гряду Кримських гір, закінчуються біля моря.
Для Південного і Південно-Східнобережного районів характерно найбільша концентрація туристичних функцій тут розміщується 11 туристичних підприємств, густота туристичних підприємств складає 8 місць на одни км2. Дуже низький ступінь рекреаційної освоєності території Гірно-Передгірного району - менше 0,2 місця на один км2. Практично всім показникам економічної ефективності перше місце займає Західнобережний туристичний район.
Ряд туристичних підприємств Криму орієнтовані на прийом і обслуговування іноземних туристів. Потік іноземних туристів в Крим складає більш 100 тис. чоловік в рік, в тому числі більше 30 тис. туристів прибувають на круїзних і рейсових судах. Основне прибуття дають держави Східної Європи - більше 45%, в останні роки збільшився потік туристів із США і Німеччини. Найбільш відвідуваними містами Криму є Ялта, Сімферополь, Бахчисарай.
Додатковий економічний ефект Крим може також здобувати за рахунок торгівлі лікувальним грязями.
Не дивлячись на велике народногосподарське значення рекреаційного господарства в економічній структурі республіки воно займає лише 5 місце по кількості зайнятих після промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту.
Економічний та соціально-економічні проблеми
Республіки Крим
3.1. Проблеми в агропромисловому комплексі
Щорічно на один га угіддя вноситься 14 кг ядохімікатів 114 найменувань. Це призводить до того, що в 96% сільськогосподарської продукції є в різних дозах нітрати і пестициди, забрудненою стала велика кількість підземних вод. Викиди таких вод з полів в море призводять до його забруднення.
Вода в Криму використовується нераціонально, багато її губиться при поливі, використовується для зрошування вологолюбних культур, вирощування яких не профільовано природним умовам Криму. Це відноситься, на самперед до рису. Рис - це субтропічна культура, і хоча б наукою і практикою доведено, що в Криму рис вирощувати економічно не доцільно, а екологічно протипоказано площа рисових полів складає в Криму більше 30 тис. га і не скорочується.
Особливо низька доля кукурудзи (3,3%) і сої (1,8%), що цілковито не обгрунтовано як з позиції потреб тваринництва, так і з природних можливостей вирощування цих культур. Особливо ефективним для Криму може бути поступова заміна рису на кукурудзу і сою.
Асортимент овочів дуже малий, особливо не вистачає цибулі, часнику, баклажанів, огірків. Дуже велика проблема постачання населення картоплею, під якою зайнято близько 10 тис. га. Рішення цієї проблеми лежить в покращенні семеноводства, в вирощуванні двох