врожаїв за сезон і досконалості агротехніки.
Близько 30 % м'яса, яке виробляється вивозиться за межі Криму, і це при постійному дефіциті, особливо в літній період. Дефіцит м'яса і м'ясопродуктів стримує розвиток рекреаційної системи Криму.
Проблеми рекреаційної системи
Перевагами малих оздоровниць пояснюється відомим підходом до організацій до рекреаційного господарства в Криму. Рекреаційним господарством в республіці займається близько тисячі міністерств і відомств. Часто відомство, не маючи достатніх грошей обмежуються будівництвом малих, не комфортабельних, архітектурно не вдалих оздоровниць.
В цілому ситуація на курортах Криму характеризується відсутністю комплексності в розвитку народного господарства - рекреація випадає з економічної структури республіки; низьким рівнем організацій зовнішнього рекреаційного потоку; керівним розподіленням потоку рекреантів по території і концентрацією його на найбільш освоєних територіях; найбільш вираженою сезонністю потоку; відсутністю єдиної рекреаційної політики будівництва і управління курортами; слабкою транспортною забезпеченістю курортів; концентрацією місцевого населення на найбільш цінних в рекреаційному відношенні територіях; слаборозвинутою, вузькоспеціалізованою економічною базою міст- курортів; нездібністю сформульованою на узбережжі системи розселення, матеріально-технічної бази забезпечити нормальні умови праці, побуту і відпочинку населення, а також вільний розвиток рекреаційного господарства до доцільного соціально-економічного стану.
Висновки
На природні умови і природні ресурси Криму великий вплив мала і має гос-подарська діяльність. Під впливом господарської діяльності змінюються природні компоненти ландшафтів: рельєф, грунти, рослинність, тваринний світ, гідрологічний режим водойм, склад атмосфери, мікрокліматичні умови тощо.
Природні умови і природні ресурси змінюються під впливом різних видів природокористування: агропромислового (особливо землеробського), промисло-вого, гірничодобувного, містобудівного, гідротехнічного, лісопро-мислового, рекреаційного, природоохоронного.
Значний вплив на природу Криму мають промислові підприємства, добу-вання корисних копалин, будівництво і експлуатація доріг, міст тощо. Результа-том цього впливу є хімічне забруднення. Його стан погіршується також внаслідок діяльності військово- промислового комплексу. Дуже впливає на ландшафти діяльність людини: будівництво каналів, перерозподіл водних ресурсів. В Криму особливо помітний рекреаційний вплив на ландшафти. Територія Криму знахо-диться в смузі кліматичного комфорту, має достатні теплові ресурси для вирощу-вання сільськогосподарських культур, але недостатньо забезпечена водними ре-сурсами.
До найважливіших проблем соціально- економічного розвитку Криму мож-на віднести наступне:
раціональне використання інтегрального потенціалу, насамперед багатющих рекреаційних ресурсів;
обновлення санаторно- курортного фонду, наближення його рівня до світових стандартів;
вирішення важких соціально - господарських завдань, пов’язаних з ре-патріацією кримських татар;
покращання водозабезпечення населення та господарства;
розширення масштабів переробки цінної сільськогосподарської продукції, підвищення долі екологічно чистих її видів;
з метою боротьби з несприятливими природними процесами, особливо в зоні Північнокримського каналу, розвиток комплексних земельних меліорацій;
розвиток рекреації на західному (чорноморському) і північному (азовському) узбережжі півострова;
строгий облік екологічних факторів при розвитку нафтогазовидобутку в ак-ваторії Чорного та Азовського морів.
Література
Шаблій О.І., Гонак М.І., Заставецький Б.І. Соціально-економічна географія України / за ред. О.І.Шаблія. – Л.: Світ, 1994.
Іщук С.І. Територіально – виробничі комплекси і економічне районування, К.: Українсько – Фінський менеджменту і бізнесу, 1996.
Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України, К.: Зодіак – ЕКО, 1996.
Сиротенко А.Й., Чернов Б.О., Плахута В.Я. Географія України. К.: Освіта, 1996.
Качан Е.П. Розміщення продуктивних сил України, 1997.
Заставний Д.О. Географія України, 1994.
- 9. Журнал Економіка України, №1, 96, №2, 97, №3, 97.
10. Коротун Природно – ресурсний потенціал України, 1997.
11. Навчальний атлас України, К., 1997.
12. Застанвний Ф.Д. Географія України Л., 1994.
13. Статистичний щорічник “Народне господарство України” 1994 –1995 рр.
14. Коротун І.М., Коротун С.І. і інші Розміщення Продуктивних Сил України Рівне, 1997.
15. Ковтун В.В., Степаненко Ф.К. “Міста України”, економічно – географічний довідник, 1990.